Справа 688/2955/24
№ 1-кс/688/1422/24
Ухвала
02 липня 2024 року м. Шепетівка
Слідчий суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , подане в межах кримінального провадження №12024244000001135 від 29 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, про арешт майна,
встановив:
Слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся з клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні за №12024244000001135 від 29 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 28 червня 2024 року, близько 17:40 години, у кімнаті догляду посилок і бандеролей кімнати короткострокових та тривалих побачень ДУ «Шепетівська виправна колонія (№98)» за адресою: вул. Шевченка, 60, в с. Климентовичі Шепетівського району Хмельницької області, під час перевірки працівниками колонії посилки, що надійшла з відділення «Нової Пошти» АДРЕСА_1 від відправника ОСОБА_5 на ім?я засудженого ОСОБА_6 , у тюбику зубної пасти «Бленд-а-мед» виявлено полімерний згорток з кристалічною речовиною білого кольору, схожою на наркотичну.
29 червня 2024 року вилучені матеріальні об'єкти, а саме полімерний згорток з кристалічною речовиною білого кольору, схожою на наркотичну та розрізаний тюбик з-під зубної пасти «Бленд-а-мед»,приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів, оскільки вони є предметом злочину, містять інформацію про вчинене кримінальне правопорушення та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Встановити власника даного майна на даний час не вдалось, засуджений ОСОБА_6 , на адресу якого прямувала посилка, від надання пояснень відмовився та усно повідомив, що нічого про дану посилку не знає і дане майно йому не належить.
На даний час в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно, яке визнано речовим доказом.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, посилаючись на мотиви такого.
Слідчий ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання просив задовольнити.
Слідчий суддя вважає, що неявка слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вислухавши думку прокурора, перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити за наступних підстав.
Судом встановлено, що СД Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024244000001135 від 29 червня 2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.307 КК України.
28 червня 2024 року, близько 17:40 години, у кімнаті догляду посилок і бандеролей кімнати короткострокових та тривалих побачень ДУ «Шепетівська виправна колонія (№98)» за адресою: вул. Шевченка, 60, в с. Климентовичі Шепетівського району Хмельницької області, під час перевірки працівниками колонії посилки, що надійшла з відділення «Нової Пошти» АДРЕСА_1 від відправника ОСОБА_5 на ім?я засудженого ОСОБА_6 , у тюбику зубної пасти «Бленд-а-мед» виявлено полімерний згорток з кристалічною речовиною білого кольору, схожою на наркотичну.
29 червня 2024 року вилучені матеріальні об'єкти, а саме полімерний згорток з кристалічною речовиною білого кольору, схожою на наркотичну та розрізаний тюбик з-під зубної пасти «Бленд-а-мед»,приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів, оскільки вони є предметом злочину, містять інформацію про вчинене кримінальне правопорушення та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Частиною першою ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вищевказаного, об'єкти, вилучені під час проведення огляду під посилки, що надійшла на ім?я засудженого ОСОБА_6 , є доказами вчинення кримінального правопорушення, та можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Частиною другою ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вищезазначеного, збереження речових доказів є збереженням безпосередньо об'єктів, вилучених з посилки, що надійшла на ім?я засудженого ОСОБА_6 ,що являються доказами вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 166, 170 174 цього Кодексу.
днак, відповідно до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» обіг наркотичних речовин є забороненим, а тому ці речі не мають ознак майна, що перебуває у вільному обігу, наркотичні речовини не можуть бути повернуті особам, у яких вони вилучені.
У постанові Касаційного кримінального суду від 13 грудня 2021 року у справі № 754/2818/20 Верховний суд зазначив, що КПК зобов'язує слідчого, прокурора після обшуку одразу звернутися до суду з клопотанням про накладення арешту, що забезпечує власника чи іншого володільця майна, набутого законно та добросовісно, додатковими гарантіями перевірки правомірності володіння органами досудового розслідування майном, яке наділене ознаками речових доказів у порядку статті 172 КПК. Водночас вилучення предметів, придбання і використання яких здійснюється за особливими дозволами і вичерпний перелік яких визначений законодавством України, чи предметів, виготовлення, придбання, зберігання, збут і розповсюдження яких забороняється законодавством, не наділяє їх статусом тимчасово вилученого майна, а відтак не покладає на сторону обвинувачення обов'язку звернутися до суду для вирішення подальшої правової долі такого майна.
Слід вказати, що завданням арешту майна згідно кримінально-процесуального закону є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз.2 ч.1ст. 170 КПК України).
Слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, зокрема меті арешту. Слідчим не доведена така мета забезпечення арешту, як збереження речових доказів, для запобігання їх приховування, пошкодження, втрати, знищення, використання або перетворення, оскільки таке майно на даний час вже визнано речовим доказом, та відповідно до Постанови КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 «Про затвердження Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», перебуває на відповідному зберіганні в камері зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, що виключає можливість такого майна бути прихованим, пошкодженим, втраченим, знищеним, використаним або перетвореним.
Окрім цього, в разі визнання, відповідно до висновку експерта, вказаного майна наркотичним засобом, таке майно не може бути повернуте його власнику.
Слід зазначити, що обіг наркотичних речовин є забороненим, а тому ці речі не мають ознак майна, що перебуває у вільному обігу, наркотичні речовини не можуть бути повернуті особам, у яких вони вилучені.
Накладення арешту в даному випадку з метою підтвердження, що вказані речовини є наркотичним засобом суперечить вимогам кримінально-процесуального закону, оскільки у випадку відсутності такого висновку виникають сумніви у кримінально-правовій кваліфікації та наявності в діях особи складу вказаного кримінального правопорушення.
У зв'язку з наведеним, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна слід відмовити.
Слідчий суддя вважає, що відмова в накладенні арешту не тягне за собою виконання вимог п.2 ч.1ст.169 КПК України, оскільки майно, на яке просить слідчий накласти арешт не є тимчасово вилученим в розумінні кримінально-процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 169, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
У задоволенні клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя