Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 686/637/24
(ЗАОЧНЕ)
04.07.2024 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області
у складі: головуючого - судді Вознюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В.,
справа № 686/637/24,
сторони у справі:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
вимоги позову - стягнення заборгованості,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі по тексту - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову представник позивача вказав, що 05.10.2018 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (надалі - АТ «Ідея Банк», первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Р29.21818.004405883.
07.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») укладено Договір факторингу №07072023, у відповідності до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 4 до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 18551,31 грн, з яких: 5775,35 грн - сума заборгованості за основним боргом; 12775,96 гр. - сума заборгованості за процентами.
Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо первісним кредитором станоьм на день відступлення грошової вимоги. Позивачем жодних нарахувань по кредитному договору не здійснювалось. З моменту відступлення права вимоги до відповідача, а саме з 07.07.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, відповідач не здійснив жодного платежу на погашення існуючої заборгованості на ні рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № Р29.21818.004405883 в сумі 18551,31 грн, з яких: 5775,35 грн - сума заборгованості за основним боргом; 12775,96 гр. - сума заборгованості за процентами.
Зважаючи на вказане, оскільки відповідач не виконала свої обов'язки за кредитним договором та має перед позивачем зазначену вище заборгованість за кредитним договором, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» вищевказану заборгованість, а також судові витрати.
Відзив на позов відповідач до суду не подала.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду клопотання, у якому просив розглянути справу без його участі, вимоги позовної заяви підтримав повністю, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач, яка повідомлена про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання повторно не з'явилася, відзив на позов не подала, причини неявки не повідомила.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
27.02.2024 ухвалою судді Красилівського районного суду Хмельницької області відкрито провадження у справі і постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
04.07.2024, відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 05.10.2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Р29.21818.004405883.
Відповідно до п.1.1 кредитного договору АТ «Ідея Банк» зобов'язалося надати позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 8952,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов'язалася повернути кредит.
Згідно з п. 1.2 кредит надається у день підписання данного договору строком на 12 місяців. Датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок позичальника.
Таким чином, строк дії договору № Р29.21818.004405883 - з 05.10.2018 року по 05.10.2019 року року включно.
Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, їхній розмір визначені в Графіку щомісячних платежів, який міститься у п. 6 Договору.
Відповідно до п. 1.3 Договору, тип процентної ставки - змінна, та станом на день укладення договору становить 9,5 %, що разом з Маржею банку складає змінювану процентну ставку 15,5 %.
Відповідачем також підписаний паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація щодо істотних умов кредитного договору перед його укладенням.
07.07.2023 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі у договорі Фактор) та АТ «Ідея Банк» (далі у договорі Клієнт) укладено договір факторингу № №07072023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» за плату відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло права вимоги в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, які визначені в Реєстрі боржників, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 4 до договору факторингу №07072023 від 07.07.2023, в реєстрі договорів, права вимоги за якими відступаються, значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № Р29.21818.004405883, 5775,35 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12775,96 грн - сума заборгованості за процентами.
Позивач стверджує, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту у встановлений строк не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 18551,31 грн, з яких: 5775,35 грн - сума заборгованості за основним боргом; 12775,96 гр. - сума заборгованості за процентами.
При цьому, в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують виконання АТ «Ідея Банк» пункту 1.2 договору № Р29.21818.004405883 щодо зарахування на банківський поточний рахунок позичальника кредитних коштів.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором № Р29.21818.004405883 від 05.10.2018 року проведений за період з 07.07.2023 року по 30.11.2023 року, та містить суму заборгованості, яка вказана у витязі з Реєстру боржників № 4 до договору факторингу №07072023 від 07.07.2023
Розрахунок заборгованості за період з дати укладення кредитного договору № Р29.21818.004405883 від 05.10.2018 і до відступлення АТ «Ідея Банк» позивачу права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором Р29.21818.004405883 в матеріалах справи відсутній.
Між сторонами виникли правовідносини з приводу надання банківських послуг, які врегульовано нормами §§1-2 Глави 16 ЦК України, Глави 52 ЦК України, §2 Глави 71 ЦК України, а також нормами Закону України «Про споживче кредитування».
V. Оцінка суду
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
За ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Матеріально-правовий зміст обов'язку подавати докази полягає в тому, що у випадку його невиконання суб'єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Представник позивача в позовній заяві обґрунтовує право вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором Р29.21818.004405883 від 05.10.2018 тим, що первісний кредитор АТ «Ідея Банк» відступило право вимоги до відповідача за кредитним договором Р29.21818.004405883 від 05.10.2018 року позивачу у справі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Разом з тим, судом встановлено, що:
- згідно з п. 1.2 кредитного договору Р29.21818.004405883 від 05.10.2018 року датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок позичальника;
- в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують факт перерахування кредитором АТ «Ідея банк» за кредитним договором Р29.21818.004405883 від 05.10.2018 року відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 8952,00 грн на її банківський поточний рахунок.
З цих підстав, за відсутності доказів отримання відповідачем суми кредитним коштів, а, отже, відсутності доказів, що у відповідача виникло грошове зобов'язання з повернення основної суми кредиту та процентів за кредитним договором Р29.21818.004405883 від 05.10.2018, суд доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010).
VI. Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 633, 634, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Суддя Р. В. Вознюк