Справа № 464/4566/24
пр.№ 1-кс/464/918/24
26 червня 2024 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024141410000541 від 24.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
встановив:
Ст. слідчий СВ ВП №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області, як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням до слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова про арешт майна. Просить накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , проведеного в порядку ст. 208 КПК України, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування таким, а саме на: кепку «Levis» чорного кольору flexfit110, джинсові шорти «Levis» світло-синього кольору, футболку «Marvel» темного кольору, кросівки «Nike» світло - срібного кольору.
Клопотання мотивує тим, що вказане майно має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні.
В судове засідання слідчий не з'явився, подав заяву до суду у якій просить слухати клопотання у його відсутності. Клопотання підтримує повністю та просить таке задовольнити.
Володілець майна у судове засідання не викликався.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до такого висновку.
ВП №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 24.06.2024 до ЄРДР за №12024141410000541, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч.2 цієї ж статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів клопотання вбачаються достатні підстави вважати, що вилучені речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, тобто відповідає вимогам ст. 98 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, внесене ст. слідчим клопотання є достатньо обґрунтованим та відповідає вимогам ст.171 КПК України. З доводів, викладених ним у клопотанні вбачається, що арешт вилученого майна є необхідним для забезпечення збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки наявні ризики їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Підстави для відмови у задоволені клопотання, передбачені ч.1 ст.173 КПК України, відсутні. Тому, враховуючи вимоги ч. 2 ст.173 КПК України, клопотання про арешт майна підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.167,170-173,309,395 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , проведеного в порядку ст. 208 КПК України, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування таким, а саме на: кепку «Levis» чорного кольору flexfit110, джинсові шорти «Levis» світло-синього кольору, футболку «Marvel» темного кольору, кросівки «Nike» світло - срібного кольору.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1