КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №552/4282/24
Провадження № 2-з/552/48/24
03.07.2024 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Шаповал Т.В.,
при секретарі - Біжко Т.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 01.07.2024 року звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В своїй позовній заяві просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди заподіяної у наслідок дорожньо - транспортної пригоди у розмірі 213219,42 грн.. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди заподіяної у наслідок дорожньо - транспортної пригоди у розмірі 20 000 грн..
01.07.2024 року на адресу суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.
У своїй заяві просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження рухомого майна, яке належить на праві власності - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме легкового автомобіля SKODA KODIAQ д.н.з. НОМЕР_1 , 2022 року випуску, до набрання законної сили рішення сулу у цій справі. Посилаючи на те, що оскільки ОСОБА_2 відмовляється в добровільному порядку відшкодувати шкоду, а тому існує висока ймовірність, що відповідач в будь - який момент може здійснити відчуження автомобіля на користь інших осіб та вживатиме заходи, щоб уникнути виконання зобов'язання.
Суд, розглянувши матеріали заяви, приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 153 ЦПК України заява розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Згідно до п. 2 ч. 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі його задоволення.
Заходи забезпечення позову повинні бути співвмірними із заявленими позовними вимогами.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд приймає до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже,зі змісту позовних вимог вбачається,що спір між сторонами є реальним.
Наведені обставини позивачем у заяві про забезпечення позову вказують на можливу загрозу істотного ускладнення виконання рішення суду або ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України є підставою для забезпечення позову.
Накладення заборони відчуження в будь - який спосіб автомобіля, як спосіб забезпечення позову, є співмірним заявленим позовним вимогам.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, тому необхідним є забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження в будь - який спосіб рухомого майна, яке належить на праві власності - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме легкового автомобіля SKODA KODIAQ д.н.з. НОМЕР_1 , 2022 року випуску, до набрання законної сили рішення сулу у цій справі.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову необхідно задовольнити.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження в будь - який спосіб рухомого майна, яке належить на праві власності - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме легкового автомобіля SKODA KODIAQ д.н.з. НОМЕР_1 , 2022 року випуску, до набрання законної сили рішення сулу у цій справі.
Примірник ухвали надіслати для виконання особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Дана ухвала відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний термін.
Головуючий суддя Т.В.Шаповал