Справа №: 398/3308/24
провадження №: 1-кп/398/376/24
Іменем України
(повний текст)
"04" липня 2024 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Олександрії кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024120000000545 від 11.05.2024, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, -
Обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги закону.
Під час підготовчого судового засідання не встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пункти 1-4 частини третьої ст. 314 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового провадження суд вважає, що справу можливо призначити до судового розгляду на підставі обвинувального акту.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, мотивуючи тим, що на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений та його захисник заперечували проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час. Посилалися на те, що ризики, зазначені прокурором в клопотанні, не підтверджені доказами. Обвинувачений також зазначив, що перебуваючи під домашнім арештом у нічний час він зможе заробити кошти для відшкодування шкоди потерпілому.
Потерпілий у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора не заперечував.
Суд, заслухавши думку учасників процесу вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду Кіровоградської області від 14 травня 2024 року ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; дані про особу підозрюваного; розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа; ризики продовження чи повторення протиправної поведінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
В справі «Харченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Суд вважає, що є всі обґрунтовані підстави вважати, що на даний час продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків.
ОСОБА_5 раніше не судимий, у даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, скоєного у стані алкогольного сп'яніння, пов'язаного з порушенням правил дорожнього руху, що спричинило смерть іншої особи, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років, що може викликати у обвинуваченого бажання переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання. Також, суд враховує наявність ризику можливого незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни останніми своїх показів. Крім цього, суд враховує, що стосовно ОСОБА_5 у Світловодському міськрайонному суді перебуває обвинувальний акт за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що свідчить про існування ризику продовження злочинної діяльності.
З огляду на обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину, його характеру та тяжкості, враховуючи покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, відсутність даних про неможливість подальшого перебування обвинуваченого під вартою, суд вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про доцільність продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, суд вважає за можливе не визначати обвинуваченому розмір застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 196, 197, 314 - 316, 372 КПК України, суд, -
Призначити кримінальне провадження №12024120000000545 від 11.05.2024, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області на 13:00 год. 15 липня 2024 року.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово. У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 04 липня 2024 року до 02 вересня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали проголошено 04.07.2024 о 16-45 год.
Суддя ОСОБА_1