Справа № 135/712/24
Провадження № 3/135/315/24
іменем України
28.06.2024 м. Ладижин Вінницька область
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючий слюсарем в ТОВ «Компанія БТУ-Центр», РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП,
1. 30.05.2024 о 19 год 00 хв водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - скутером, марки «Honda Dio», б/н, по вулиці Наконечного в м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області, порушив вимоги пунктів 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху, а саме: не вибрав безпечної швидкості для руху, в наслідок чого допустив наїзд на бордюр, що спричинило механічні пошкодження вказаного вище транспортного засобу.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Крім того, 30.05.2024 о 19 год 00 хв в м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області по вул. Наконечного водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - скутером, марки «Honda Dio», в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу «ARAM-2276».
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
2. В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушень за наведених вище обставин визнав. Підтвердив факт керування транспортним засобом за викладених в протоколах обставин, та не заперечує факт вживання алкоголю в той день.
3. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суд прийшов до наступних висновків.
Згідно зі статтею 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями частин 1, 2 статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 статті 8 КУпАП України встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
4. По епізоду вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, вина останнього підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.
Зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 258303 від 30 травня 2024, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з яким ОСОБА_1 ознайомлений та який ним власноручно підписано; рапортом працівника поліції; схемою дорожньо-транспортної пригоди; письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 , зміст яких відповідає обставинам, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення.
Також до матеріалів долучено відео з нагрудної камери поліцейського, що було оглянуто судом та яке суд сприймає як належний доказ.
Так на вказаних записах зафіксоване місце ДТП, а також процедуру складення поліцейським адміністративних матеріалів.
Суд зазначає, що на даних відеоматеріалах не зафіксовано будь-яких дій, які б виникали сумнів, що працівник поліції діяв у непередбачений законом спосіб.
Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
За таких обставин, вважаю доведеним те, що ОСОБА_1 порушив пункти 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
5. По епізоду вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вина останнього підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.
Зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 258304 від 30 травня 2024, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з яким ОСОБА_1 ознайомлений та який ним власноручно підписано.
До матеріалів справи долучено рапорт працівника поліції, в якому він 30.05.2024 о 19 год 31 хв повідомляє про факт ДТП за участю водія ОСОБА_1 . На місці ДТП було проведено освідування водія за допомогою газоаналізатора ДРАГЕР 6810, результат освідування 2,65‰.
В долучених до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалах міститься акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого видно, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, не чітка мова, хитка хода; огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager» ARAM-2276; результат тесту приладу - 2,65‰.
З роздруківки показників тесту від 30.05.2024, отриманого за допомогою газоаналізатора «Drager 6810» ARAM-2276, видно, що вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 становить 2,65‰. В ній вказано час проведення тесту - 19 год 34 хв.
Також до матеріалів долучено відео з нагрудної камери поліцейського, що було оглянуто судом та яке суд сприймає як належний доказ.
Так на вказаних записах зафіксоване місце ДТП, огляд на стан сп'яніння на місці ДТП з використанням спеціальних технічних засобів, а також процедуру складення поліцейським адміністративних матеріалів, жодних зауважень до процедури огляду та його результатів від ОСОБА_1 не надходило.
Суд зазначає, що на даних відеоматеріалах не зафіксовано будь-яких дій, які б виникали сумнів, що працівник поліції діяв у непередбачений законом спосіб.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пункту 2.9. «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
З огляду на вище викладене, огляд проведений відповідно до Інструкції та ст. 266 КУпАП.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З довідки інспектора СРПП ВП №3 Гайсинського РУП капітана поліції Брудницького Я.В. видно, що ОСОБА_1 протягом останніх 12 місяців до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався, посвідчення водія отримував.
Суд дослідивши докази, приходить до висновку, що викладене вище у сукупності, свідчить про порушення водієм ОСОБА_1 п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
6. Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Так як справи про вчинення ОСОБА_1 вищевказаних адміністративних правопорушень розглядаються одночасно, то вважаю за необхідне об'єднати справи про адміністративні правопорушення в одне провадження, присвоївши справі № 135/712/24, та накласти стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, який відноситься до грубих порушень на транспорті та його підвищену суспільну небезпеку, особу правопорушника та майновий стан останнього, ступінь його вини. При цьому, судом враховується вік особи, його сімейний та майновий стан.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 є щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.
Відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП за вчинення вказаного правопорушення накладається адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відтак, враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що слід накласти стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Призначення саме такого адміністративного стягнення на переконання суду є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
В порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП України, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя