Справа № 135/803/24
Провадження № 1-кп/135/79/24
іменем України
28.06.2024 м. Ладижин Вінницької області
Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області кримінальне провадження №12024020240000096 від 19.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Яйва Олександрівського району Пермської області РФ, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, військовозобов'язаного, одруженого, з середньо спеціальною освітою, працюючого зварювальником на ТОВ «ГК Автострада», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,
1. Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, за таких обставин.
18.05.2024 приблизно о 18 годині 15 хвилині (більш точний час досудовим слідством не встановлений), ОСОБА_3 рухаючись по проїзній частині дороги, навпроти будинку АДРЕСА_2 , після зупинки за порушення Правил дорожнього руху України автомобіля марки «FORD FOCUS С-МАХ» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , яким він керував, інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 та інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , які відповідно до ч. 1 примітки до ст. 364 КК України, є службовими особами за ознакою постійного здійснення функції представника влади, реалізував кримінально-протиправний умисел спрямований на вчинення пропозиції та надання неправомірної вигоди службовим особам - інспектору сектору реагування патрульної поліції ОСОБА_6 та інспектору сектору реагування патрульної поліції ОСОБА_7 за не вчинення ними в інтересах ОСОБА_3 дій з використанням наданих їм влади, а саме за не складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції).
Так, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, запропонував інспектору сектору реагування патрульної поліції ОСОБА_6 та інспектору сектору реагування патрульної поліції ОСОБА_7 надати їм неправомірну вигоду за не вчинення ними вказаних дій. Продовжуючи реалізацію свого умислу, ігноруючи відмову інспектора сектору реагування патрульної поліції ОСОБА_6 від неправомірної вигоди та здійснене попередження останнім про кримінальну відповідальність за пропозицію, обіцянку та надання неправомірної вигоди службовій особі, за ст. 369 КК України, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій двічі пропонував поліцейським неправомірну вигоду у сумі 17 000 грн та 10 000 грн, за не вчинення ними в інтересах ОСОБА_3 дій з використанням наданих їм влади, а саме за не складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, та уникнення від адміністративної відповідальності.
Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 369 КК України як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданої їй влади.
2. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.
24.06.2024 між Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
Вказана Угода містить формулювання та обсяг обвинувачення, а також правову кваліфікацію дій ОСОБА_3 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які відповідають тим, що зазначені в обвинувальному акті. Сторони визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 369 КК України.
Також в Угоді наявне підтвердження сторін про добровільність її укладення.
При вирішенні питання про укладення даної угоди прокурором враховано наступні обставини:
- беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, щире розкаяння у скоєному, а також надання правдивих та детальних показань щодо обставин своєї кримінально-протиправної діяльності;
- характер і тяжкість висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, зокрема, належність кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується до нетяжких злочинів, а також спричинення шкоди внаслідок їх вчинення лише державним та суспільним інтересам;
- наявність суспільного інтересу у швидкому судовому провадженні, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до угоди, обвинувачений ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні в обсязі висунутого йому обвинувачення, зобов'язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого йому обвинувачення у судовому провадженні.
Сторони угоди узгодили покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Згідно з угодою ОСОБА_3 згоден на призначення вказаного покарання.
Відповідно до угоди, сторонам відомо та зрозуміло, що відповідно до вимог статті 473 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і підозрюваного є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини четвертої статті 394 та частини третьої статті 424 КПК України, а для підозрюваного також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.
В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
3. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
3.1. ОСОБА_3 підтримав укладення угоди, вказав, що зробив це добровільно. Повідомив, що беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні. Розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, що зазначене в угоді. Зазначив, що він цілком розуміє, що він має право на справедливий судовий розгляд, проте не бажає скористатися цим правом. Також повідомив суду, що наслідки укладення та затвердження угоди йому були роз'яснені та зрозумілі, вид та покарання йому відомі, це покарання є узгодженим між ним та прокурором, він не заперечує проти застосування до нього цього покарання, йому роз'яснено порядок та строки виконання покарання.
Захисник ОСОБА_5 повідомила, що здійснювала захист обвинуваченого під час досудового слідства, в тому числі під час укладення угоди. Повністю підтвердила зазначені її підзахисним дані.
3.2. Прокурор ОСОБА_4 угоду підтримав, зазначив про її добровільність. Повідомив, що розглядуване кримінальне правопорушення належить до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості. Зазначив суду обставини, які ним було враховано при укладенні угоди про визнання винуватості, що фактично відповідають змісту самої угоди. Зазначив про відсутність потерпілих та шкоди, завданої правопорушенням.
3.3. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема, нетяжких злочинів (пункт 1 частини четвертої статті 469 КПК України).
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам (абзац п'ятий частини четвертої статті 469 КПК України).
Відповідно до частини 7 статті 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним;
5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
3.4. Судом встановлено, що угоду укладено у провадженні щодо нетяжкого злочину. Санкція частини 1 статті 369 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк. Тобто, вказане кримінальне правопорушення, згідно з частиною 4 статті 12 КК України є нетяжким злочином.
Прокурором вірно кваліфіковано дії ОСОБА_3 за частиною 1 статті 369 КК України, що з'ясовувалось та підтверджено у судовому засіданні.
Тобто, підстав для відмови у затвердженні угоди, через її невідповідність вимогам закону немає, оскільки правова кваліфікація дій обвинуваченого, яка є вірною, дозволяє укладення угоди про визнання винуватості.
3.5. Умови угоди відповідають інтересам суспільства.
Зі змісту диспозиції статті 369 КК України вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 369 КК України, є корупційним кримінальним правопорушенням, яке посягає на встановлений у державі порядок здійснення службовими особами національної поліції своїх повноважень.
Суспільний інтерес - інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов'язаного із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.
У даному випадку суспільний інтерес полягає у швидкому судовому провадженні, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що умови угоди відповідають інтересам українського суспільства.
3.6. Умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Під час укладення цієї угоди був присутній захисник обвинуваченого та її умови не є невиправдано обтяжливими для кожної зі сторін.
Укладена угода не стосується прав, свобод чи інтересів осіб, які не є учасниками цього судового провадження. Угодою не вирішується питання щодо майна третіх осіб. Усі істотні умови, в тому числі узгоджене покарання, відповідають вимогам кримінального закону.
У цьому кримінальному провадженні відсутній потерпілий, кримінальним правопорушенням не завдано майнової шкоди державі, а також шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або інтересам юридичних осіб.
Таким чином, не встановлено порушення угодою прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
3.7. Судом не встановлено підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердив своє бажання щодо укладення угоди та просив суд затвердити її, вказавши, що він був ініціатором її укладення і зробив це добровільно.
Також обвинувачений та його захисник повідомили, що укладення угоди не є наслідком будь-якого неправомірного впливу на них, вказали, що насильства, примусу чи погроз до ОСОБА_3 ніхто не застосовував, будь-яких обіцянок чи пропозицій, ніж ті, що передбачені угодою, їм ніхто не надавав. Додатково зазначили, що зі скаргами на сторону обвинувачення з приводу цих обставин під час здійснення даного провадження вони не зверталися.
Прокурор вказав на спільне узгодження всіх зафіксованих в Угоді умов, підтвердивши добровільність їх укладення з боку обох сторін.
У зв'язку з наведеним суд переконаний, що укладення угоди сторонами є добровільним, і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
3.8. Виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань є цілком можливим.
На обвинуваченого обов'язки, в тому числі щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншими особами, не покладаються.
3.9. Судом встановлено фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_3 .
Вивченням обвинувального акту та угоди про визнання винуватості з'ясовано, що існують підстави стверджувати, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України. Фактичні обставини, описані у обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, вказане в угоді, підтвердження ОСОБА_3 цих обставин, дають можливість суду дійти висновку існування фактичних підстав для визнання ним винуватості.
Отже, угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону. Підстав для відмови у її затвердженні немає.
4. Щодо покарання.
4.1. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення.
За вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України сторони домовились призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень статей 50, 53, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за статтею 12 КК України, особливостей і обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
4.2. Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду кримінального провадження визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, його позиція з цих підстав була незмінною, надавав послідовні, взаємоузгодженні з іншими доказами показання. Щире каяття обвинуваченого є дійсним, відвертим, підтверджується щирим жалем з приводу наслідків, які могли настати від його дій, та осудом своєї поведінки, а також його бажанням виправитись.
Таким чином обставиною, що згідно зі статтею 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність.
Обставиною, що згідно зі статтею 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
4.3. Суд погоджується з тим, що узгоджене сторонами покарання є таким, що відповідає критеріям необхідності та достатності для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Отже, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає характеру, тяжкості вчиненого діяння і особі винного, загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, та забезпечить досягнення мети його застосування.
Згідно з частиною п'ятою статті 65 Кримінального кодексу України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
5. Висновок суду.
Отже, суд встановив, що укладена сторонами в цьому кримінальному проваджені угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність. Також суд не виявив підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що зазначена угода про визнання винуватості між сторонами підлягає затвердженню.
6. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Заходи забезпечення не застосовувалися.
Запобіжний захід до обвинуваченого в даному кримінальному провадження не застосовувався. Підстав застосовувати запобіжний захід до обвинуваченого самостійно у суду не має.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 474 та 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 червня 2024 року у кримінальному провадженні №12024020240000096 від 19.05.2024, укладену між прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 24 червня 2024 року покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя