Справа № 761/23890/24
Провадження № 1-кп/761/3401/2024
03 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100130000734 від 19 травня 2023 року,-
28 червня 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва з Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону надійшов обвинувальний акт з відповідними додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023100130000734 від 19 травня 2023 року.
Шевченківським районним судом м. Києва вказане кримінальне провадження було призначене до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
У судовому засіданні головуючим було поставлено на обговорення питання з приводу можливості призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду. Заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечували з приводу призначення обвинувального акту до судового розгляду, вважаючи його непідсудним Шевченківському районному суду м. Києва. З приводу продовження строку дії запобіжного заходу - також заперечували, просили обрати стосовно обвинуваченого запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думку присутніх у судовому засіданні учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що матеріали даного кримінального провадження підлягають направленню до Київського апеляційного суду для вирішення питання визначення підсудності в межах юрисдикції одного апеляційного суду, виходячи з наступного.
Під час підготовчого судового засідання суд вирішує питання, передбачені частиною 3 статті 314 КПК України.
Одним з питань є направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, дане питання підлягає першочерговому вирішенню, оскільки судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.
Так, положеннями ч. 9 ст. 615 КПК України (в редакції, чинній на момент направлення обвинувального акту до суду) передбачено, що під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Досудове розслідування даного кримінального провадження було завершено ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, що територіально розташоване в межах Шевченківського району м. Києва.
У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що, відповідно до положень ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.
Як вбачається зі змісту викладу фактичних обставин обвинувального акту, він містить посилання та те, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , з метою ухилитись від проходження військової служби, без поважних причин в умовах воєнного стану, 19.03.2023 року близько 17 години 00 хвилин, самовільно залишив ППД військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 , тобто у місці, розташованому поза межами Шевченківського району м. Києва, у межах територіальної юрисдикції Бородянського районного суду Київської області.
При цьому слід також врахувати, що відповідно до відомостей, що містяться на офіційному сайті Бородянського районного суду Київської області, вказаний суд не припиняв своєї діяльності в умовах воєнного стану.
Беручи до уваги викладене, обвинувальний акт слід вважати таким, що надійшов до Шевченківського районного суду м. Києва з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки місце вчинення кримінального правопорушення територіально не відноситься до юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва, суд до територіальної юрисдикції якого відноситься місце вчинення кримінального правопорушення не зупиняв роботу, а процесуального рішення суду вищої інстанції про визначення підсудності даного провадження саме за Шевченківським районним судом м. Києва до обвинувального акту долучено не було.
За таких обставин, враховуючи правила, визначені ст.ст. 32, 34, 615 КПК України, які визначають, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, а питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції, в даному конкретному випадку, матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підлягають направленню до Київського апеляційного суду для вирішення питання про визначення підсудності в межах юрисдикції одного апеляційного суду.
Що ж стосується заявленого прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого, суд вважає за необхідне задовольнити таке клопотання виходячи з наступного.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке, у разі визнання його вини, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Враховуються зокрема й ті обставини, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину проти встановленого порядку несення військової служби в умовах воєнного стану. Крім того, як вбачається з обвинувального акту та наявних у суду матеріалів, докази обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_4 є вагомими, більш детальну оцінку яким відповідний суд надасть під час перебування в нарадчій кімнаті при прийнятті остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.
Вважаючи, що лише такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 має досить високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. А відтак суд приходить до висновку про неможливість зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для ОСОБА_4 .
На підставі викладеного та з метою забезпечення участі обвинуваченого в розгляді кримінального провадження, суд вважає необхідним продовжити для обвинуваченого ОСОБА_4 строк дії заходу забезпечення кримінального провадження (запобіжного заходу) у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.
При цьому, суд, в силу положень ч. 4 ст. 183 КПК України, беручи до уваги наявні ризики, вважає за необхідне не визначати розмір застави при постановленні ухвали про продовження для ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Щодо інших питань, які підлягають з'ясуванню судом при підготовчому судовому засіданні, то вказані питання мають бути вирішенні судом, якому згідно процесуального законодавства належить розглядати дане кримінальне провадження .
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 27, 32, 34, 217, 314-316, 334, 615 КПК України, Рішенням Конституційного суду України №4р-2019 від 13 червня 2019 року, суд, -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100130000734 від 19 травня 2023 року - направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції.
Клопотання прокурора про продовження для обвинуваченого ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити для обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ "Київський слідчий ізолятор" без визначення розміру застави терміном на 60 днів, тобто до 31 серпня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню та в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали буде оголошений 04 липня 2024 року о 14 годині 00 хвилин.
Головуючий суддя ОСОБА_1