Справа № 758/6938/24
3/758/3226/24
Категорія 146
28 червня 2024 року місто Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Гребенюк В.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП
Згідно протоколу від 28 травня 2024 року о 21 годині 50 хвилини, ОСОБА_1 , в місті Києві вул. Тульчинська, 3 керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою о28 червня 2024 рокубстановкою, здійснив різке гальмування не повязане з запобіганням ДТП, що призвело до зіткнення з т.з. Honda д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п.п. 2.3 б, 12.9 г Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 853237 від 28 травня 2024 року, о 20 годині 35 хвилин, ОСОБА_2 , в місті Києві вул. Тульчинська, 3, керуючи транспортним засобом марки Honda д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з т.з. «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п.п. 2.3 б, 13.1 Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував свою вину у вчиненні ДТП, вважає, що саме дії ОСОБА_1 спричинили ДТП. В свою черго ОСОБА_1 , також заперечував свою вину та вважає винним ОСОБА_2 . Захисник ОСОБА_1 , адвокат Мельниченко Є.О., зазначив, що автомобіль «Хонда» під керуванням ОСОБА_2 , на відміну від автомобіля під керуванням ОСОБА_1 стоїть під кутом, що свідчить про його маневрування і намагання обігнати автомобіль ОСОБА_1 попереду. Так, відстань передньої частини «Хонда» до правого бордюру (1,0 м) та відстань задньої частини (1,1 м) свідчить про намір обігнати з правого боку, але явно не впорався з керуванням. Отже, просить суд закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суд, вислухавши дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується наданими суду письмовими доказами, зокрема: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ААД № 853237 від 28 травня 2024 року, схемою місця ДТП від 28 травня 2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ..
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Аналізуючи зазначені докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у порушенні вимог п.п. 2.3б, 13.1 Правил дорожнього руху України доведена належними та допустимими доказами у справі.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасником дорожнього руху ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, внаслідок чого його необхідно притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що, відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_2 не є особою з інвалідністю, офіційно працює, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ст. 124 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для призначення ОСОБА_2 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП, суд не вбачає.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави.
Вирішуючи питання щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як встановлено судом, відносно ОСОБА_1 складено протокол про вчинення ним правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 124 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.
Зі змісту ст. 124 КУпАП слідує, що об'єктивною стороною цього правопорушення є порушення правил дорожнього руху, яке привело до пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.
Суд не вправі вийти за межі визначені протоколом про адміністративне правопорушення та самостійно змінити як виклад фактичних обставин правопорушення, так і його юридичну кваліфікацію.
Вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд виходить з наступного.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №853238, складеного відносно ОСОБА_1 , у ньому зазначено порушення останнім вимог пунктів 2.3 б, 12.9 г ПДР України, що призвело до настання ДТП.
Надаючи правову оцінку такому протоколу, суд виходить із того, що склад правопорушення, зазначеного у ньому, матиме місце за одночасного порушення водієм вказаних пунктів Правил у їх сукупності.
Згідно з п. 2.3.б) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Таким чином, в обов'язок водія перед виїздом покладається перевірка справності та комплектності транспортного засобу, а також стеження за технічним станом відповідного засобу, а в разі здійснення вимушеної зупинки - довести наявність підстав для неї.
Пунктом 12.9 г ПДР України передбачено, що водієві забороняється: різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді)
Із урахуванням наведеного, суд вважає, що матеріали справи не містять належних доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на порушення ОСОБА_1 пунктів 2.3.б), 12.9 г ПДР України, як про це зазначено у складеному відносно нього протоколі серії ААД №853238 від 28.05.2024, а тому підстави для притягнення його до відповідальності за обставин, вказаних у такому протоколі, відсутні.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з правовими позиціями Європейського Суду з прав людини.
Зокрема, у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
З огляду на наведене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять належних доказів, які б вказували на вчинення ним вказаного правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи усе наведене вище, суд доходить до переконання про відсутність як в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому провадження в справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 33, 124, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суддя
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за недоведеності в його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок;
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення;
Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги;
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва;
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя В. В. Гребенюк