Справа № 560/5326/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
03 липня 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Войтенко Тетяною Анатоліївною 29 березня 2024 року (далі по тексту Постанова) по виконавчому провадженню №71145528, відкритого з примусового виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.02.2023р по справі №686/10046/22 про накладення штрафу в сумі 1700,00 грн. від 29 березня 2024 року на ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.04.2024 позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просить скасувати таке та увалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі зазначає, що боржником - ОСОБА_2 з моменту відкриття виконавчого провадження № 71145528 не виконується рішення суду, на підставі якого воно відкрито, та не вживаються будь-які заходи щодо виконання вказаного рішення, налагодження спілкування між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та забезпечення зустрічей батька з рідним сином без зазначення поважних причин (бездіяльність у діях боржника).
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 грудня 2022 року справа №686/10046/22 за позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа орган опік та піклування Хмельницької міської ради про встановлення порядку участі у вихованні дитини - визначено порядку участі ОСОБА_1 у вихованні його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом їх зустрічей: за бажанням дитини, без порушення режиму дня дитини, графіка відвідування гуртків, секцій та з урахуванням стану її здоров'я, рекомендацій лікаря щотижня у вівторок та четвер з 17 год. по 19.30 год, щосуботи з 10 год. до 13 год., кожного року в день народження ОСОБА_3 , 30 квітня та в день народження його батька ОСОБА_1 18 листопада з 10 год. до 13 год., з можливістю прогулянок в громадських місцях(парках/скверах), дитячих розважальних закладах, на свята на Різдво Христове 07.01, Новий рік 01.01, Великдень з 10 год. до 13 год., в присутності матері за її бажанням, протягом трьох місяців з дати ухвалення рішення, надалі без присутності матері; з 2024 року щороку з метою відпочинку 10 днів улітку та 10 днів узимку (батько попереджає за місяць про конкретний період). Зустрічі можуть відбуватись за місцем фактичного проживання батька. При хворобі дитини батько має право перебувати з ним.
Відповідно до Постанови по ВП 71145528 від 28.02.2023 відкрито виконавче провадження з виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 грудня 2022 року справа №686/10046/22 про встановлення зустрічей з малолітньою дитиною ОСОБА_3 2019 року народження, за бажанням дитини, без порушення режиму дня дитини, графіка відвідування гуртків, секцій та з урахуванням стану її здоров'я, рекомендацій лікаря щотижня у вівторок та четвер з 17 год. по 19.30 год, щосуботи з 10 год. до 13 год., кожного року в день народження ОСОБА_3 , 30 квітня та в день народження його батька ОСОБА_1 18 листопада з 10 год. до 13 год., з можливістю прогулянок в громадських місцях(парках/скверах), дитячих розважальних закладах, на свята на Різдво Христове 07.01, Новий рік 01.01, Великдень з 10 год. до 13 год., в присутності матері за її бажанням, протягом трьох місяців з дати ухвалення рішення, надалі без присутності матері; з 2024 року щороку з метою відпочинку 10 днів улітку та 10 днів узимку (батько попереджає за місяць про конкретний період). Зустрічі можуть відбуватись за місцем фактичного проживання батька. При хворобі дитини батько має право перебувати з ним.
Постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 29.03.2024 про накладення штрафу встановлено: що в ході примусового виконання виконавчого листа №686/10046/22 виданого 16.02.202З року Хмельницьким міськрайонним судом наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні його сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом зустрічей за бажанням дитини, без порушення режиму дня дитини, графіка відвідування гуртків, секцій та з урахуванням стану її здоров'я, рекомендацій лікаря щотижня у вівторок та четвер з 17 год. по 19.30 год, щосуботи з 10 год. до 13 год., кожного року в день народження ОСОБА_3 , 30 квітня та в день народження його батька ОСОБА_1 18 листопада з 10 год. до 13 год., з можливістю прогулянок в громадських місцях(парках/скверах), дитячих розважальних закладах, на свята на Різдво Христове 07.01, Новий рік 01.01, Великдень з 10 год. до 13 год., в присутності матері за її бажанням, протягом трьох місяців з дати ухвалення рішення, надалі без присутності матері; з 2024 року щороку з метою відпочинку 10 днів улітку та 10 днів узимку (батько попереджає за місяць про конкретний період). Зустрічі можуть відбуватись за місцем фактичного проживання батька. При хворобі дитини батько має право перебувати з ним.
Державним виконавцем встановлено черговий раз невиконання без поважних «причин рішення суду, а саме: згідно акту державного виконавця від 05.03.2024 року встановлено що дитина з 17:00 до 19:00 відвідує центр раннього розвитку "Мудрик", у зв'язку з чим ОСОБА_4 відмовилася надавати дитину для спілкування з батьком.
Державним виконавцем неодноразово здійснювався виїзд за місцем проживання дитини. Під час візитів державного виконавця із батьком, мати виводила дитину, під час чого дитина плакала. Після чого державний виконавець складав акт про небажання дитини спілкуватися з батьком.
За невиконання позивачем рішення суду, відповідач виніс постанову від 29 березня 2024 року по виконавчому провадженню №71145528 за невиконання без поважних причин рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.02.2023р по справі №686/10046/22, якою накладено на ОСОБА_2 штраф на користь держави в розмірі 1700,00 грн.
Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу, позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець не встановив конкретних фактів невиконання рішення суду ОСОБА_2 , оскільки дитина сама виявила про небажання спілкуватися з батьком, що зафіксовано в актах державного виконавця, що у сукупності з встановленим судом, не свідчить про невиконання судового рішення. Тобто, усі наявні докази, які є в матеріалах виконавчого провадження, підтверджують той факт, що ОСОБА_2 не уникала виконання рішення без поважних причин, а лише намагалась його виконати без психологічних страждань дитини.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону №1404-VІІІ, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Згідно з ст. 64-1 Закону №1404-VІІІ, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею. Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 75 Закону №1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Також, у даній спірній ситуації судом першої інстанції враховано, що згідно пунктів 8-9 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5), державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті 64-1 Закону. При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 64-1 Закону.
З аналізу вищевикладених приписів Закону України "Про виконавче провадження" слідує, що державному виконавцю надані повноваження щодо накладення стягнення у вигляді штрафу, проте постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте, не зробив цього.
Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 по справі № 640/11079/19 зазначено, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.
Даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення, слід з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання, сам по собі не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, матеріалами виконавчого провадження підтверджено факт, що ОСОБА_2 не уникала виконання рішення без поважних причин, а лише намагалась його виконати так щоб при цьому не страждала дитина, дотримуючись умов визначених у рішенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 грудня 2022 року справа №686/10046/22, зокрема щодо бажання дитини, без порушення режиму дня дитини, графіка відвідування гуртків, секцій.
В постанові про накладення штрафу вказано, що державним виконавцем неодноразово здійснювався виїзд за місцем проживання дитини. Під час візитів державного виконавця із батьком, мати виводила дитину, проте дитина плакала. Після чого, державний виконавець складав акт про небажання дитини спілкуватися з батьком. Отже, в даному випадку жодних дій щодо невиконання рішення суду позивачем не встановлено, оскільки саме дитина не бажала спілкуватися з батьком, що було б порушенням порядку виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 грудня 2022 року справа №686/10046/22, оскільки у ньому чітко вказано: "за бажанням дитини".
Враховуючи наведене вище, державний виконавець не встановив конкретних фактів невиконання рішення суду ОСОБА_2 , оскільки дитина сама виявила про небажання спілкуватися з батьком, що зафіксовано в актах державного виконавця, що у сукупності з встановленим судом, не свідчить про невиконання судового рішення.
Тобто, як правильно зазначив суд першої інстанції, усі наявні докази, які є в матеріалах виконавчого провадження, підтверджують той факт, що ОСОБА_2 не уникала виконання рішення без поважних причин, а лише намагалась його виконати без психологічних страждань дитини.
За встановлених у адміністративній справі обставин, колегія суддів зазначає, що особиста відмова дитини від зустрічі із батьком є обставиною, яка ускладнює виконання рішення суду і є поважною в розумінні статей 63 і 75 Закону України "Про виконавче провадження", а доказів впливу матері на це відповідачем не надано.
Отже, прийняття відповідачем у відношенні позивача постанови про накладення штрафу від 29 березня 2024 року по ВП №71145528 є необґрунтованим та таким, що суперечить нормам статті 64-1 Закону № 1404-VIII.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені скаржником в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.