Справа № 358/393/24 Суддя (судді) першої інстанції: Романенко К.С.
03 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Богуславського районного суду Київської області від 30 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
ОСОБА_1 звернувся до Богуславського районного суду Київської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, відділення поліції №2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області про скасування постанови поліцейського СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції Філіпова Я. Ю. від 01 січня 2023 року серія ББА №550975 про накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 14 травня 2024 року замінено відповідачів - Головне управління Національної поліції в Київській області, поліцейського СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції Філіпова Я. Ю., на відповідача - Департамент патрульної поліції.
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 30 травня 2024 року позов задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 550975 від 01.01.2023, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. і закрито провадження у даній справі про адміністративне правопорушення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь держави судові витрати по оплаті судового збору в сумі 605 гривень 60 копійок.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Департамент патрульної поліції звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що рішення суду винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права. Департамент наголосив, що він не є належним відповідачем у справі. Саме Головне управління Національної поліції в Київській області, посадова особа якого і винесла оскаржуване рішення, при цьому має докази, які мають значення для об'єктивного розгляду справи судом - є належним відповідачем у справі №358/393/24.
Дана справа належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 286 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов'язковою, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Справу розглянуто без фіксації судового процесу у порядку ст.229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2023 року поліцейським СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції Філіповим Ярославом Юрійовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ББА №550975, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що позивач не виконав вимогу д.з. 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та здійснив проїзд без зупинки т/з, чим порушив вимоги п.п.8.4(6) ПДР України.
Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Так, згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, в тому числі передбачених ст. 183 КУпАП.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова серії ББА №550975 від 01.01.2023 була винесена поліцейським СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції Філіповим Я.Ю .
Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Головне управління Національної поліції у Київській області є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, має печатку із зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи, бланки зі своєю повною та скороченою назвою, необхідні для здійснення його поточної діяльності.
Головне управління Національної поліції у Київській області фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел не заборонених законом, та забезпечує їх цільове використання.
У свою чергу Обухівське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області є районним територіальним підрозділом та входить до структури Головного управління Національної поліції у Київській області, а поліцейський СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старший сержант поліції Філіпов Я.Ю. є посадовою особою вказаного органу.
При цьому згідно положень пункту 3 розділу 1 положення про Департамент патрульної поліції, останній складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції.
Колегія суддів зазначає, що Головне управління Національної поліції у Київській області не є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції, а посадова особа, яка винесла оскаржувану постанову не є працівником ДПП.
В даному випадку позивачем було правильно визначено склад учасників даної справи.
Натомість суд першої інстанції, враховуючи висновки Шостого апеляційного адміністративного суду, замість залучення Департаменту патрульної поліції як співвідповідача, про що також заявляв клопотання представник позивача, здійснив заміну належного відповідача у справі (Головне управління Національної поліції у Київській області) на неналежного, а саме Департамент патрульної поліції.
Колегія суддів зазначає, що саме Головне управління Національної поліції у Київській області є належним відповідачем у даній справі, оскільки саме його посадовою особою було прийнято оскаржувану постанову.
У відзиві на позовну заяву Департамент також звертав увагу суду першої інстанції на те, що він не є належним відповідачем у справі, проте вказані доводі були залишено поза увагою судом першої інстанції.
Згідно статті 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, а у випадку його незгоди - залучає як другого відповідача, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів, та їх заміна у разі необхідності.
Суд першої інстанції вищенаведених вимог процесуального закону не дотримав, та не з'ясував, хто є належним відповідачем у справі та помилково замінив належного відповідача неналежним.
Суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, позбавлений можливості в межах наданої йому КАС України компетенції виправити вказаний процесуальний недолік та приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку з тим, що позов заявлено до неналежного відповідача, оскільки частиною сьомою статті 48 КАС України визначено, що заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Враховуючи те, що Департамент патрульної поліції не є належним відповідачем у справі, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості провести його заміну, або залучити співвідповідача (другого відповідача), як і позбавлений можливості направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що, у даному випадку, слід відмовити позивачу у задоволенні позову з підстав пред'явлення його до неналежного органу.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зважаючи на допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, які унеможливлюють вирішення даного спору по суті, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, а позов - залишенню без задоволення з наведених вище підстав.
При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Рішення Богуславського районного суду Київської області від 30 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення яким позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю.Коротких