Справа № 711/4967/23
02 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Собківа Я.М., суддів - Бужак Н.П., Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про вирішення питання щодо розподілу судових витрат у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №095265 від 20.07.2023 року про накладення на позивача адміністративного стягнення в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 серпня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу, у зв'язку із тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 серпня 2023 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Від позивача надійшла заява про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, з огляду на не вирішення питання судом апеляційної інстанції щодо відшкодування витрат на оплату судового збору у розмірі 2684 грн.
Розглянувши вказану заяву щодо розподілу судових витрат, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість такої заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відтак, з аналізу змісту вказаної статті вбачається, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
У силу вимог до частини першої ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У силу вимог частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З аналізу вказаних норм вбачається, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, які підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.
Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції під час винесення постанови від 14 листопада 2023 року не переглядалась справа по суті та не виносилось остаточне рішення, у той час як вищевказані положення КАС України передбачають можливість розподілу судових витрат за наслідками вирішення позовних вимог по суті спору.
У даному випадку, питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем у справі, повинен розглядати суд під час нового розгляду справи та з урахуванням результатів її вирішення.
Оскільки судове рішення про направлення справи на продовження розгляду не є рішенням, прийнятим на користь однієї із сторін у справі, а передбачає повторну передачу справи до суду відповідної інстанції для нового розгляду по суті, відтак заява ОСОБА_1 про вирішення питання щодо розподілу судових витрат є передчасною та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 139, 243, 252, 322, 328, 329 КАС України суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вирішення питання щодо розподілу судових витрат - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Бужак Н.П.
Суддя Сорочко Є.О.