03 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/20770/23
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Шевчук О.А.,
суддів - Бойка А.В., Федусика А.Г.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Одеська залізниця" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 р. адміністративний позов задоволено.
На зазначене рішення суду Головне управління ДПС в Одеській області подали апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2024 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подачу апеляційної скарги та відсутністю документів, які підтверджують повноваження ОСОБА_1 та право підпису на час подання апеляційної скарги. Було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС в Одеській області 18.06.2024 року о 15:02.
27 червня 2024 року до суду надійшла заява Головного управління ДПС в Одеській області, в якій апелянт просить, задовольнити клопотання та вважати юристом, який супроводжує дану справу ОСОБА_2 . Продовжити строк виконання ухвали суду від 17.06.2024 року на строк встановлений судом, однак не менше ніж на 20 днів у зв'язку з великою кількістю справ за які необхідно почергово здійснити оплату судового збору. В обґрунтування заяви апелянт зазначає, що в кадровому складі Головного управління ДПС в Одеській області відбулися зміни у зв'язку з чим документи на підтвердження повноважень потребують змін, які займають значний проміжок часу. З метою недопущення повернення або відмови у відкритті апеляційної скарги, апелянт просить вважати відповідальною особою за подачу та подальше представництво апеляційної скарги ОСОБА_2 , яка має діючі повноваження підписанта відповідно до ст. 298 КАС України. Щодо сплати судового збору апелянт зазначає, що контролюючий орган здійснив всі належні заходи для отримання оплати судового збору: направляв службові записки для виділення коштів на сплату судового збору для апеляційного оскарження у даній адміністративній справі, виносив це питання на розгляд Комісії щодо супроводження судових справ, якою вирішується питання щодо доцільності або недоцільності оскарження рішень судів, винесених не на користь органів ДПС та сплати судового збору, контролюючим органом було вирішено здійснити оплату судового збору за оскарження судового рішення по справі №420/20770/23 в апеляційну інстанцію на суму 3220,80 грн. Однак станом на 27.06.2024 року грошові кошти ще не встигли надійти для оплати судового збору.
Що стосується повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно ст. 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, серед іншого, довіреністю фізичної або юридичної особи, зокрема, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Згідно п. 1 ч. 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Як вбачається з апеляційної скарги, її підписано ОСОБА_1 .
На підтвердження повноважень підписанта апелянтом надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якої вбачається, що ОСОБА_1 є представником Державної податкової служби України, проте дата формування виписки 11.01.2024 року в той час, як апеляційну скаргу подано 11.06.2024 року.
В заяві про усунення недоліків апелянт зазначає, що в кадровому складі Головного управління ДПС в Одеській області відбулися зміни у зв'язку з чим документи на підтвердження повноважень потребують змін, які займають значний проміжок часу у зв'язку з чим апелянт просить вважати відповідальною особою за подачу та подальше представництво апеляційної скарги ОСОБА_2 , яка має діючі повноваження підписанта відповідно до ст. 298 КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вказані обставини свідчить про подання апеляційної скарги особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено, оскільки апелянтом не надано документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, що відповідно до ст. 298 КАС України є підставою для повернення апеляційної скарги.
Що стосується клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 121, ч.1 ст.133 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд звертає увагу апелянта на те, що, держава має дотримуватися принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування", про який наголошує ЄСПЛ у своїх рішеннях.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
В даному випадку апелянтом не надано жодних доказів які б свідчили про вжиття апелянтом заходів для сплати судового збору.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з ч.5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, тобто останнім днем усунення недоліків є 28 червня 2024 року.
Станом на 03 липня 2024 року Головне управління ДПС в Одеській області не виконали вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2024 р., а тому є підстави для повернення апеляційної скарги.
Додатково суд зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст..ст.169, 296, 298 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року повернути скаржнику.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.А. Шевчук
Судді А.В. Бойко А.Г. Федусик