П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/7511/23
Суддя першої інстанції: Білостоцький О.В.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 14.07.2023р.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зед-Світ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
07.04.2023р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Зед-Світ» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 08.10.2022р. №UA500500/2022/200255/2; від 21.10.222р. № UA500500/2022/000263/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.10.2022р. №UA500500/2022/000926; від 21.10.2022р. №UA500500/2022/000992.
В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «Зед-Світ» надано відповідачу вичерпний перелік наявних документів, що дозволяють використовувати основний метод визначення митної вартості імпортованих товарів - за ціною контракту відповідно до п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України, однак відповідач протиправно скоригував митну вартість товарів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2023р. позов задоволений з підстав того, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано оскаржуваним рішенням резервний метод визначення митної вартості товару та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апелянт зазначає, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.07.2022р. між ТОВ «Зед-Світ» (покупець) та компанією Route 66 Spedition SRL (продавець) укладений контракт №04/07/22/ZTSV, згідно умов якого продавець зобов'язується купити товар в кількості, асортименті і по цінам, вказаним в інвойсах, які є невід'ємною частиною цього контракту.
Пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 вищезазначеного контракту встановлено, що загальна сума контракту складається із сум всіх інвойсів, які є невід'ємною частиною контракту. Валюта контракту долар США. Валюта платежу вказується в інвойсі. Ціна товару вказується в інвойсі. /т.1 а.с.80-85/
На виконання умов вищезазначеного договору продавцем поставлено на користь позивача партію товару - трикотажне полотно.
06.10.2022р. ТОВ ««Зед-Світ» подано до Одеської митниці митну декларацію №UА500500/2022/035570, у якій митна вартість товару визначена за ціною контракту (перший метод) у розмірі: товар №1 - 2966,37 доларів США; товар №2 - 61436,17 доларів США. Товар ввезено на умовах поставки СPT UA Одеса на виконання умов контракту від 04.07.2022р. №04/07/22/ZTSV. /а.с.34/
Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані документи, передбачені ст.53 Митного кодексу України: пакувальний лист (Packing list) №0154/15.09.2022 від 15.09.2022р.; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №0154/15.09.2022 від 15.09.2022р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) №348 від 30.09.2022р.; декларація про походження товару (Declaration of origin) №0154/15.09.2022 від 15.09.2022р.; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №Б-04/10/22/01 від 04.10.2022р.; розрахунок ціни (калькуляція) №0154/15.09.2022 від 15.09.2022р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №04/07/22/ztsv від 04.07.2022р.; договір про надання послуг митного брокера №16/09-21 від 16.09.2021р.; митна декларація країни відправлення №22ROCT190000620533 від 30.09.2022р.; видаткова накладна №0154 від 15.09.2022р.; відвантажувальна специфікація №0154/15.09.2022 від 15.09.2022р.; комерційна пропозиція від 24.06.2022р.; лист №0154/15.09.2022/1 від 15.09.2022р. з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару; лист №0154/15.09.2022/2 від 15.09.2022р. з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося; лист №0154/15.09.2022/3 від 15.09.2022р. з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було; лист №0154/15.09.2022/4 від 15.09.2022р. з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися; лист №0154/15.09.2022/5 від 15.09.2022р. з інформацією від продавця, що товар не підлягає ліцензуванню; лист №09/27/1 від 27.09.2022р. з інформацією від ТОВ «Зед-Світ», що страхування вантажу не здійснювалося; лист №09/27/2 від 27.09.2022р. з інформацією ТОВ «Зед-Світ», що товар не підлягає ліцензуванню; прайс №20220808 від 08.08.2022р.; якісний опис № 0154/15.09.2022 від 15.09.2022р.
20.10.2022р. ТОВ «Зед-Світ» подано до Одеської митниці митну декларацію №UА500500/2022/038048, у якій митна вартість товару визначена за ціною контракту (перший метод) у розмірі: товар №1 - 1526,44 доларів США; товар №2 - 57015,70 доларів США. Товар ввезено на умовах поставки СPT UA Одеса на виконання умов контракту від 04.07.2022р. №04/07/22/ZTSV.
Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані документи, передбачені ст.53 Митного кодексу України: пакувальний лист (Packing list) №7741 від 11.10.2022р.; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №7741 від 11.10.2022р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) №678 від 14.10.2022р.; декларація про походження товару (Declaration of origin) №7741 від 11.10.2022р.; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №Б-19/10/22/03 від 19.10.2022р.; розрахунок ціни (калькуляція) №7741 від 11.10.2022р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №04/07/22/ztsv від 04.07.2022р.; договір про надання послуг митного брокера №16/09-21 від 16.09.2021р.; копія митної декларації країни відправлення №22ROCT190000652210 від 14.10.2022р.; видаткова накладна №7741 від 11.10.2022р.; відвантажувальна специфікація № 7741 від 11.10.2022р.; комерційна пропозиція №б/н від 24.06.2022р.; лист №7741/1 від 11.10.2022р. з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару; лист №7741/2 від 11.10.2022р. з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося; лист №7741/3 від 11.10.2022р. з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було; лист №7741/4 від 11.10.2022р. з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися; лист №7741/5 від 11.10.2022р. у з інформацією від продавця, що товар не підлягає ліцензуванню; лист №10/14/3 від 14.10.2022р. з інформацією від ТОВ «Зед-Світ», що страхування вантажу не здійснювалося; лист №10/14/4 від 14.10.2022р. з інформацією ТОВ «Зед-Світ», що товар не підлягає ліцензуванню; прайс №20220826 від 26.08.2022р.; якісний опис №7741 від 11.10.2022р.
За результатами розгляду поданих підприємством документів відповідачем прийняті рішення від 08.10.2022р. №UA500500/2022/200255/2; від 21.10.222р. №UA500500/2022/000263/2 про коригування митної вартості товарів, в яких митна вартість визначена за резервним методом. /т.1 а.с.171-173, 260-262/
Відповідно до карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.10.2022р. №UA500500/2022/000926; від 21.10.2022р. №UA500500/2022/000992 за результатами перевірки митних декларацій та відповідних документів, відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин прийняття вищезазначених рішень про коригування митної вартості товарів. /т.1 а.с.174-175, 263-264/
Не погоджуючись з рішеннями митного органу про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України (надалі - МК України), митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 названого Кодексу, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Згідно з ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст.57 МК України.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.
Стаття 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина друга вищезазначеної статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Так, предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішень про коригування митної вартості товарів від 08.10.2022р. №UA500500/2022/200255/2; від 21.10.222р. №UA500500/2022/000263/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.10.2022р. №UA500500/2022/000926; від 21.10.2022р. № UA500500/2022/000992.
В даному випадку, з вказаних рішень та карток відмови вбачається, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. За результатами проведеної консультації, митну вартість визначено за резервним методом.
При цьому, за наслідком проведення митних процедур, митним органом встановлено, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вартості упаковки, маркування та транспортних документів, як складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано оскаржуваним рішенням резервний метод визначення митної вартості товару.
Так, в оскаржуваних рішеннях митного органу про коригування митної вартості товару зазначено про наступні недоліки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару:
1) відповідно до п.3.3 контракту від 04.07.2022 04/07/22/ZTSV продавець надсилає покупцю проформу інвойс, які не було надано до митного оформлення;
2) згідно п.3.4 контракту від 04.07.2022 04/07/22/ZTSV товар має бути доставлений покупцю протягом 90 днів від моменту оплати, якщо обумовлено інвойсом передоплата та протягом 90 днів від дати виставлення інвойсу, що не відповідає п.5.1 контракту де передбачено, що покупець повинен здійснити платіж протягом 60 днів з моменту поставки товару або якщо інвойсом визначена передоплата, то протягом 90 днів від дати інвойсу;
3) банківські реквізити зазначені у контракті від 04.07.2022 04/07/22/ZTSV не відповідають інформації зазначеній у інвойсах.
Разом з тим, відповідно до п.п.1.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.3 контракту від 04.07.2022р. №04/07/22/ztsv продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується купити товар в кількості, асортименті і по цінам, вказаним в інвойсах Сторони погодили, що кількість товару має бути зазначена в інвойсах. Продавець зобов'язується доставити товар покупцю на умовах поставки Інкотермс 2020, які зазначені в інвойсі. Поставка товару повинна супроводжуватися усіма необхідними документами та обов'язково включати, зокрема, інвойс. Покупець повинен направити продавцю замовлення електронною поштою із вказанням точної назви, кількості та асортименту товару, а продавець зобов'язаний розглянути таке замовлення та в підтвердження його прийняття направити рахунок-проформу.
Пунктом 3 ч.2 ст.53 МК України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
Тобто, на підтвердження митної вартості товарів відповідно п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України надається або інвойс, або рахунок-проформа. При цьому, рахунок-проформа надається виключно в тому випадку, якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу.
У постанові Верховного Суду від 18.06.2020р. у справі №813/1533/17 зауважено щодо необґрунтованості твердження митного органу про необхідність подання для підтвердження митної вартості товарів проформи-інвойсу, оскільки відповідно до п. 3 ч. 2 статті 53 Митного кодексу України рахунок-проформа подається митному органу для підтвердження митної вартості лише у тому випадку, коли товар не є об'єктом купівлі-продажу. Натомість, якщо товар є об'єктом купівлі-продажу, що має місце у даному випадку, митному органу надається рахунок-фактура (інвойс), який і був наданий митниці.
Так, позивачем до митного оформлення товарів за митними деклараціями було надано інвойси №0154/15.09.2022 від 15.09.2022р. та №7741 від 11.10.2022р., що відповідає ч. 2 ст. 53 МК України, а тому посилання відповідача на необхідність надання ще проформи-інвойсу є необґрунтованим.
Водночас, відповідно до п.3.4, 5.1 контракту від 04.07.2022р. №04/07/22/ztsv визначено, що товар має бути доставлено від продавця до покупця протягом 90 днів з моменту оплати, якщо інвойсом визначена передоплата та протягом 90 днів від дати виставлення інвойсу.
Покупець повинен здійснити платіж протягом 60 календарних днів з моменту поставки Товару або якщо інвойсом визначена передоплата, то протягом 90 днів від дати виставлення інвойсу.
Тобто, п. 3.4. контракту визначає базисні умови поставки, а п. 5.1. контракту визначає умови платежів.
При цьому, з аналізу договору вбачається погодження між сторонами двох різних форм співпраці, за яких може здійснюватися поставка товару та його оплата, а саме: 1) якщо би інвойсами встановлювалася би передоплата, то покупець повинен був здійснити платіж протягом 90 днів з дати виставлення цих інвойсів (відповідно до п. 5.1 контракту), а товар мав бути доставлений від продавця до покупця протягом 90 днів з моменту оплати (п. 3.4. контракту);
2) якщо інвойсами передоплата не передбачається (як у розглядаємому випадку), то товар має бути доставлено від продавця до покупця протягом 90 днів від дати виставлення інвойсів (п. 3.4. контракту), а покупець повинен здійснити платіж протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару (п. 5.1. контракту).
Зазначені пункти є послідовними, логічними та такими, що не викликають сумнівів у їх відповідності один одному.
Інвойсами №0154/15.09.2022 від 15.09.2022р. та №7741 від 11.10.2022р. не визначено передоплату за товар, а тому товар повинен був бути доставлений від продавця до ТОВ «Зед-Світ» протягом 90 днів від дати виставлення інвойсів, а ТОВ «Зед-Світ» повинно здійснити платіж протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару.
Таким чином, інвойси 0154/15.09.2022 від 15.09.2022р. та №7741 від 11.10.2022р. повністю узгоджуються з п.п. 3.4, 5.1 Контракту, а тому посилання відповідача про наявність невідповідностей та розбіжностей в цій частині є безпідставними.
Крім того, як вбачається з контракту від 04.07.2022 №04/07/22/ztsv банківськими реквізитами продавця є: OTP BANK ROMANIA S.A. Constanta, Romania, USD RO51OTPV120000959397US01; SWIFT: OTPVROBUXXX; а банківськими реквізитами позивача є: OTP BANK JSC, Ukraine Kyiv, IBAN: НОМЕР_1 , SWIFT: OTPVUAUK. /т.1 а.с.187/
Аналогічні банківські реквізити містяться і в інвойсах №0154/15.09.2022 від 15.09.2022р. та №7741 від 11.10.2022р., а тому посилання відповідача на їх розбіжність є безпідставними. /т.1 а.с.92, 195/
Так, в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Відповідно до ст.ст.189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Частина 2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Аналіз графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів, що оскаржується свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності.
Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, попередні методи не застосовуються митницею з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Проте, вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 МК України, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що відповідачем необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
Таким чином, позивачем надано достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей, дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару, а тому оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв