П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/12778/23
Головуючий в І інстанції: Марин П.П.
Дата та місце ухвалення рішення: 12.02.2024 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Градовського Ю.М.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія», в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія», як правонаступника майнових прав та обов'язків Військової частини НОМЕР_1 , щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 24.01.2018 року;
- зобов'язати Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 24.01.2018 року, з урахуванням базового місяця для нарахування індексації - січень 2008 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про задоволення позову, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Під час апеляційного розгляду справи від Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначив наступне.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2018 року № 14 позивача, якого звільнено наказом Міністра оборони України від 27.12.2017 року № 952 у запас у зв'язку із закінченням строку контракту, виключено зі списків військової частини.
У даній справі позивач посилається на те, що йому за період з 01.01.2016 року по 24.01.2018 року взагалі не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Відповідач звернув увагу на те, що на дату звільнення з військової служби позивач проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , яка була окремою військовою частиною зі статусом юридичної особи, мала своє фінансове господарство.
Разом з цим, відповідач вказав на те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України № 490-р погоджено пропозицію Міністерства оборони України щодо реорганізації ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_1 ) шляхом його приєднання до Інституту ( АДРЕСА_1 ).
На виконання вказаного розпорядження № 490-р, МОУ видано наказ від 19.09.2018 року № 479 «Про заходи щодо реорганізації науково-дослідного центру Збройних Сил України «Державний океанаріум», спільну директиву МОУ та Генерального штабу Збройних Сил України від 06.10.2019 року № Д-322/1/15ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2018 році», наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.10.2019 року № 23/ОШР/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у Військово-Морських Силах Збройних Сил України в 2018 році».
Наказом МОУ від 19.09.2018 року № 479 «Про заходи щодо реорганізації науково-дослідного центру Збройних Сил України «Державний океанаріум» визначено, що Інститут є правонаступником майнових прав та обов'язків науково-дослідного центру Збройних Сил України «Державний океанаріум».
З 01.11.2018 року науково-дослідний центр Збройних Сил України «Державний океанаріум» (в/ч НОМЕР_1 ) зараховано на грошове забезпечення до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія».
З 01.02.2019 року науково-дослідний центр Збройних Сил України «Державний океанаріум» реорганізовано шляхом приєднання до Інституту, який визначено правонаступником цього центру, науковий центр втратив статус юридичної особи.
Відповідач посилається на те, що діловодство НДЦ ЗС України «Державний океанаріум» було передано до Одеського територіального архівного відділу галузевого Державного архіву Міністерства оборони України, а командування Інституту не має інформації про нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 24.01.2018 року під час проходження служби у в/ч НОМЕР_1 .
Враховуючи викладене, відповідач просить суд апеляційної інстанції витребувати інформацію щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 24.01.2018 року під час проходження служби позивача у в/ч НОМЕР_1 у ІНФОРМАЦІЯ_3 , зупинити провадження по справі до отримання зазначеної інформації.
Крім того, під час апеляційного розгляду справи представником позивача заявлено клопотання про витребування з ІНФОРМАЦІЯ_3 відомостей щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 24.01.2018 року, та інформації, який базовий місяць для розрахунку індексації позивача за вказаний період був визначений позивачу та підстави встановлення такого базового місяця індексації, а також представник позивача просить зупинити провадження у справі до надання зазначених доказів.
Представник позивача посилається на те, що зазначені докази підтвердять відсутність виплати індексації в оскаржуваний період та (або) невірний її розрахунок.
Представник позивача зазначає, що він звертався до суду першої інстанції з клопотанням про витребування доказів від 19.06.2023 року, проте, воно залишилося нерозглянутим.
Спірним у даній справі є питання щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 24.01.2018 року за період проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 .
В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо розміру виплаченого позивачу за спірний період грошового забезпечення, в тому числі, індексації.
Сторонами у справі заявлені клопотання про витребування судом апеляційної інстанції доказів щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за спірний період з архіву, посилаючись на неможливість подання цих доказів до суду самостійно.
При цьому, як вказується сторонами та підтверджується матеріалами справи, під час судового розгляду справи в суді першої інстанції сторонами також заявлялись клопотання про витребування судом доказів щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за спірний період з архіву, однак, зазначені клопотання не розглянуті судом першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, враховуючи характер спірних правовідносин, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року:
1) клопотання представників сторін про витребування доказів та зупинення провадження у справі до отримання витребуваних доказів задоволені;
2) витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_3 :
- інформацію та підтверджуючі докази (відомості, особові картки, довідки) щодо нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 24.01.2018 року під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 ;
- інформацію та підтверджуючі докази (відомості, особові картки, довідки) щодо розміру нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 року по 24.01.2018 року та базового місця із застосуванням якого нарахована індексація;
3) продовжено строк розгляду справи в порядку письмового провадження;
4) зупинено провадження у справі до отримання витребуваних доказів.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_4 надано до суду архівну довідку від 21.05.2024 року щодо нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по січень 2018 року.
З огляду на викладене, на підставі ст. 237 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що провадження у справі підлягає поновленню та вважає за необхідним продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та додатково витребуваних судом апеляційної інстанції доказів, ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , в тому числі, у спірний період з січня 2016 року по січень 2018 року.
Згідно витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2018 року № 14, позивача, звільненого наказом Міністра оборони України від 27.12.2017 року № 952 у запас за п. «а» ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 24 січня 2018 року виключено із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Позивач посилається на те, що йому за період з 01.01.2016 року по 24.01.2018 року взагалі не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, у зв'язку із чим, він звернувся до суду з даним позовом.
При цьому, відповідачем у даній справі визначено - Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія», оскільки науково-дослідний центр Збройних Сил України «Державний океанаріум» (Військова частина НОМЕР_1 ) реорганізовано шляхом його приєднання до Інституту (м. Одеса).
Відповідно до архівної довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по січень 2018 року, яка надана до суду апеляційної інстанції на виконання вимог ухвали про витребування, в перевірених роздавальних відомостях на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 нарахування індексації з січня 2016 року по січень 2018 року не відображено.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній вирішуючи справу, з огляду на викладене.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно п.п. 1-3 ст. 9 вказаного Закону, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону № 2017-III виключно законами України визначаються, зокрема, величина порогу індексації грошових доходів громадян. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Перелік об'єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
До таких об'єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).
Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.
У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24.12.2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав законну силу 01.01.2016 року.
Тож з 01.01.2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
Зокрема, частина друга статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Статтею 6 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пункт 1-1 Порядку № 1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону № 1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Абзацом 2 пункту 4 Порядку № 1078 (у редакції, чинній до 15.03.2018 року) передбачено, що у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Згідно з абзацом 2 пункту 4 Порядку № 1078 (у редакції, чинній з 15.03.2018 року) оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Натомість абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15.03.2018 року абзац 4 пункту 4 Порядку № 1078, норми яких є тотожними, передбачають, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15.03.2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пункт 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 року у новій редакції на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).
Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Цей же абзац діяв з 15.03.2018 року до 01.04.2021 року у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 року № 141 і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Підпунктом 1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2021 року № 278 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення», яка набрала чинності 02.04.2021 року (далі - постанова КМУ від 31.03.2021 року № 278) у пункті 5 Порядку № 1078 в абзаці першому слово «(окладів)» замінено словами «(посадових окладів)».
Абзац 2 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 року дотепер у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 року № 1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Абзац 3 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 року у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 року № 1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15.03.2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 року № 141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 року дотепер у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 року № 1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 року до 01.04.2021 року у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Підпунктом 2 пункту 3 постанови КМУ від 31.03.2021 року № 278 абзац п'ятий пункту 5 Порядку № 1078 викладено в такій редакції: «У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.».
Абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 діяв з 01.12.2015 року у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 року № 1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Цей же абзац з 15.03.2018 року до 01.04.2021 року діяв у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 року № 141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Підпунктом 1 пункту 3 постанови КМУ від 31.03.2021 року № 278 у пункті 5 Порядку № 1078 в абзаці шостому слово «(окладів)» замінено словами «(посадових окладів)».
Пункт 10-2 Порядку № 1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду від 09.12.2015 року № 1013.
У цій редакції пункт 10-2 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 року до 01.04.2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Пунктом 4 постанови КМУ від 31.03.2021 року № 278 пункт 10-2 Порядку № 1078 викладено в такій редакції: «10-2. Для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби) для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу, посадова особа митної служби.».
У відповідності до п. 3 Постанови № 1013 Кабінетом Міністрів України постановлено: Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (далі - постанова КМУ № 1294).
Відповідно до пункту 13 вказаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року і її норми діяли до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - постанова КМУ № 704), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів враховує, що питання щодо застосування наведених положень Порядку № 1078 та постанови КМУ № 1013 з урахуванням постанов КМУ №№ 1294, 704 було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом.
Так, згідно усталеної практики Верховного Суду, зокрема, але не виключно, постанови від 01 червня 2023 року у справі № 120/13635/21-а, від 15 червня 2023 року у справі № 120/6277/22, від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22, від 28 серпня 2023 року у справі № 420/17338/22, з 01.12.2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової, розрахунок індексації грошового забезпечення військовослужбовця з 1 грудня 2015 року не прив'язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.
Верховний Суд дійшов висновку, що з 1 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав військовослужбовець.
Також, згідно висновків Верховного Суду, зокрема, але не виключно, у постановах від 23 червня 2022 року у справі № 120/2399/21-а, від 27 червня 2022 року у справі № 420/5976/20, від 28 вересня 2022 року у справі № 400/1119/21, від 28 вересня 2022 року у справі № 560/3965/21, від 20 жовтня 2022 року у справі № 400/426/21, від 30 березня 2023 року у справі № 380/16409/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 380/12370/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 380/19089/21, від 24 травня 2023 року у справі № 380/15640/21, від 03 серпня 2023 року у справі № 380/23487/21, від 23 серпня 2023 року у справі № 380/20441/21, від 23 листопада 2023 року у справі № 380/2872/21, враховуючи те, що з 01 січня 2008 року затверджені постановою КМУ № 1294 посадові оклади військовослужбовців до 01 березня 2018 року (дата набрання чинності постанови КМУ № 704) не змінювалися, то відповідно до приписів Порядку № 1078 саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.
При цьому, зокрема, згідно висновків Верховного Суду у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 13 квітня 2023 року у справі № 420/18162/21, від 13 квітня 2023 року у справі № 420/9187/21, від 04 травня 2023 року у справі № 380/5811/21, від 24 травня 2023 року у справі № 380/15640/21, від 23 серпня 2023 року у справі № 380/20441/21, норми Постанови № 1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже, січень 2016 року не став для них місяцем підвищення тарифних ставок (окладів), з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними Постановою № 1013).
Крім того, згідно установленої практики Верховного Суду, зокрема, постанови від 28 вересня 2022 року у справі № 560/3965/21, від 17 листопада 2022 року у справі № 420/7118/21, від 09 березня 2023 року у справі № 160/6645/21, від 30 березня 2023 року у справі №380/11408/21, від 03 серпня 2023 року у справі № 380/23487/21, від 12 жовтня 2023 року у справі № 560/5132/21, у період з 01.01.2016 року до 28.02.2018 року повноваження державних органів щодо визначення місяця підвищення тарифних ставок (окладів) для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 101 відсоток до 01.01.2016 року чи 103 відсотки після 01.01.2016 року, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.
Застосовуючи наведені вимоги чинного законодавства на час виникнення спірних правовідносин та висновки Верховного Суду до обставин даної справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно обставин даної справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , в тому числі, у спірний період з січня 2016 року по січень 2018 року.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2018 року № 14, позивача, звільненого наказом Міністра оборони України від 27.12.2017 року № 952 у запас за п. «а» ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 24 січня 2018 року виключено із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до архівної довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по січень 2018 року, яка надана до суду апеляційної інстанції на виконання вимог ухвали про витребування, в перевірених роздавальних відомостях на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 нарахування індексації з січня 2016 року по січень 2018 року не відображено.
За наведеного правового регулювання та висновків Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на отримання індексації грошового забезпечення з січня 2016 року по січень 2018 року з визначенням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, оскільки у цей період повноваження державних органів щодо визначення місяця підвищення тарифних ставок (окладів) для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013) не були дискреційними.
При цьому, колегія суддів враховує, що у спірний період позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (науково-дослідний центр Збройних Сил України «Державний океанаріум»).
Водночас, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 490-р «Про реорганізацію науково-дослідного центру Збройних Сил України «Державний океанаріум» КМУ погодилось з пропозицією Міністерства оборони щодо реорганізації ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_1 ) шляхом його приєднання до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (м. Одеса).
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 490-р «Про реорганізацію науково-дослідного центру Збройних Сил України «Державний океанаріум», наказом Міністерства оборони України від 19.09.2018 року № 479 реорганізовано науково-дослідний центр Збройних Сил України «Державний океанаріум» шляхом його приєднання до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (м. Одеса) та визначено, що Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (м. Одеса) є правонаступником майнових прав та обов'язків науково-дослідного центру Збройних Сил України «Державний океанаріум».
В суді першої та апеляційної інстанцій відповідач посилається на зазначені обставини та визнає, що Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (м. Одеса) є правонаступником майнових прав та обов'язків науково-дослідного центру Збройних Сил України «Державний океанаріум» (Військова частина НОМЕР_1 ).
За таких обставин, враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_1 ) реорганізовано шляхом його приєднання до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (м. Одеса) та визначено, що Інститут є правонаступником майнових прав та обов'язків НДЦ, а також, оскільки нарахування індексації грошового забезпечення позивачу за період з січня 2016 року по січень 2018 року не здійснювалось, що підтверджується отриманими судом апеляційної інстанції архівними відомостями, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач у справі підлягає зобов'язанню нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з січня 2016 року по січень 2018 року з визначенням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позову у даній справі, посилаючись на те, що у спірному випадку Інститутом Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (м. Одеса) не порушенні права та інтереси позивача у справі, оскільки на час звільнення позивача з військової служби грошове забезпечення йому нараховувалось та виплачувалось Військовою частиною НОМЕР_1 , з огляду на викладене.
Колегія суддів повторно наголошує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_1 ) реорганізовано шляхом його приєднання до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (м. Одеса) та Інститут є правонаступником майнових прав та обов'язків НДЦ.
Колегія суддів зазначає, що реорганізація Військової частини НОМЕР_1 не може бути підставою для позбавлення права позивача на отримання індексації грошового забезпечення за час проходження служби у цій військовій частині.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина 1 статті 75 КАС України).
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (ч. 3 ст. 77 КАС України).
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Частиною 1 статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 3 ст. 242 КАС України).
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України розподілено обов'язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі та передбачає активну роль суду в процесі збору доказів і їх застосування, а забезпечення повного з'ясування обставин у справі базується на поєднанні принципів змагальності та офіційності.
В свою чергу, суд не є пасивним спостерігачем у збирання доказів по справі і за потребою може приймати активну участь в такому процесі.
Щоб правильно встановити фактичні обставини справи, суд наділено повноваженням збирати та оцінювати докази, а також сприяти реалізації прав сторін по справі в частині доказування обставин, шляхом витребовування необхідних доказів у разі потреби.
Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права, а тому статтею 9 КАС України на суд покладено обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що завданням адміністративного судочинства є повне, всебічне та об'єктивне встановлення обставин у справі, при цьому, суд вживає необхідні заходи для з'ясування обставин у справі, у т.ч., шляхом витребування доказів за клопотанням осіб або власної ініціативи.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи були відсутні докази, на підставі яких можливо встановити наявність або відсутність обставин (фактів), якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, матеріали справи не містили будь-які докази щодо розміру виплаченого позивачу за спірний період грошового забезпечення, в тому числі, індексації.
При цьому, як вказується сторонами та підтверджується матеріалами справи, під час судового розгляду справи в суді першої інстанції сторонами заявлялись клопотання про витребування судом доказів щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за спірний період з архіву, однак, зазначені клопотання не розглянуті судом першої інстанції.
Таким чином, всупереч наведених вимог КАС України, суд першої інстанції не розглянув заявлені сторонами клопотання про витребування доказів та судом першої інстанції порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, закріплений у ч. 4 ст. 9 КАС України, який зобов'язує суди вживати заходи для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
З огляду на вищевикладене, з метою дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи, судом апеляційної інстанції задоволені клопотання сторін та витребувані докази, на підставі яких можливо встановити наявність або відсутність обставин (фактів), якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 з січня 2016 року по січень 2018 року, оскільки НДЦ ЗСУ «Державний океанаріум» (Військова частина НОМЕР_1 ) реорганізовано шляхом його приєднання до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (м. Одеса) та Інститут є правонаступником майнових прав та обов'язків НДЦ, колегія суддів вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню та відповідач у справі підлягає зобов'язанню нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з січня 2016 року по січень 2018 року з визначенням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Водночас, за встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для визнання протиправною бездіяльності Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (м. Одеса) відсутні.
На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 237, 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Поновити провадження у справі.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року - скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 24.01.2018 року із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 04.07.2024 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: І.О. Турецька