П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/4853/24
Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2024р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ГУ ПФУ в Донецькій області, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 5.02.2024р. за №951260126563 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно із ЗУ "Про державну службу" від 10.12.2015р. №889-VIII;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначену згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно із ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VIII - з 30.01.2024 р., та здійснити розрахунок пенсії на підставі довідки ГУ ПФУ в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 30.01.2024р. №30-Ф та довідки ГУ ПФУ в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 30.01.2024р. №30-Ф.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що отримує пенсію по інвалідності, призначеної відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
30.01.2024р. звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності згідно із ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII.
5.02.2024р. рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області за №951260126563 позивачці відмовлено у переході на пенсію відповідно до ЗУ «Про державну службу».
Позивачка вважає вказану відмову протиправною та незаконною, а тому звернулася до суду із даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2024р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 5.02.2024р. за №951260126563 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003р. №1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно із ЗУ "Про державну службу" від 10.12.2015р. №889-VIII.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначену згідно ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003р. №1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно із ЗУ "Про державну службу" від 10.12.2015р. №889-VIII з 30.01.2024р., та здійснити розрахунок пенсії на підставі довідки ГУ ПФУ в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 30.01.2024р. №30-Ф та довідки ГУ ПФУ в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 30.01.2024р. №30-Ф.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 211,2грн..
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Донецькій області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги, часткового скасування рішення суду, з наступних підстав.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби станом на 1.05.2016р. понад 20 років, відтак, вона має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст.37 Закону №3723-XII, а тому, відповідно, наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII.
При цьому, зобов'язав відповідача перевести позивачку з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України № 1058-IV, на пенсію по інвалідності відповідно до ст.37 Закону № 889-VIII з 30.01.2024р..
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції в повній мірі, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі та належної оцінки доказів, допустив невірне застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (а.с.30).
З довідки до акту огляду МСЕК від 25.05.2020р. серія 12 ААВ №534559 вбачається, що позивачці встановлено ІІ групу інвалідності безстроково (а.с.22).
Наказом від 18.01.2024р. за №42-о ОСОБА_1 звільнено з посади державного службовця відповідно до п.7 ч.1 ст.83 ЗУ «Про державну службу» (а.с.48).
30.01.2024р. позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності згідно із ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII (а.с.73-74).
Для обчислення розміру пенсії по інвалідності державного службовця позивачка до заяви додала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 30.01.2024р. за № 30-Ф, про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 30.01.2024р. №30-Ф (а.с.41).
За принципом екстериторіальності дана заява розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області.
5.02.2024р. відповідач рішенням за №951260126563 відмовив у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до ЗУ «Про державну службу» №889-VII у зв'язку із тим, що даним нормативно-правовим актом не передбачено такого виду пенсії (а.с.49).
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивачка звернулась до суду.
Перевіряючи правомірність та законність дій пенсійного органу у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Відповідно до ст.90 ЗУ «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VІІІ), який набрав чинності з 1.05.2016р., встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із п.10 р.XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 ЗУ "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 ЗУ "Про державну службу" від 16 грудня 1993р. №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до п.8 р.XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, за наявності в особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016р. на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Так, згідно з ч.1 ст.37 ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII (далі -Закон №3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абз.1 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно до ч.6 ст.37 Закону №3723-XII, пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів 1 або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах.
Водночас, за приписами ч.9 ст.37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч.1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст.37 Закону № 3723-XII).
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч.12 ст.37 Закону № 3723-XII).
Як вбачається з матеріалів справи, стаж ОСОБА_1 на державній службі становить понад 20 років і вона є інвалідом ІІ групи.
З огляду на вищевикладене, оскільки позивачка є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, а відтак вона має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону №3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII, про що правильно зазначив суд першої інстанції.
Що стосується доводів скаржника про те, що підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п.п.10, 12 р.ХІ "Прикінцеві та перехідні положень" Закону №889-VIII, і норми, передбачені ст.37 Закону №3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік, стаж державного службовця і страховий стаж, то колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим та таким, що ґрунтується на помилковому трактуванні законодавчих норм, оскільки Закон не пов'язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі №822/524/18, в постанові Верховного Суду від 25.03.2021р. у справі №645/3044/17, в постанові Верховного Суду від 29.06.2023р. у справі №560/5061/22.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 5.02.2024р. за №951260126563.
Щодо вимоги зобов'язального характеру, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 4 ч.2 ст.245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Адміністративний суд з урахуванням фактичних обставин зобов'язаний здійснити ефективний захист порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч.4 ст.245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у позові просила зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області перевести її з пенсії по інвалідності, призначену згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно із ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VIII з 30.01.2024р., та здійснити розрахунок пенсії на підставі довідки ГУ ПФУ в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 30.01.2024р. №30-Ф та довідки ГУ ПФУ в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 30.01.2024р. №30-Ф.
При цьому, звертаючись із заявою до пенсійного органу, просила перевести її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності згідно із ст.37 ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що позивачкою у прохальній частині позову зроблено описку, а саме: неправильно зазначено закон, відповідно до якого її треба перевезти на пенсію по інвалідності.
Відтак, з метою ефективного захисту прав, у зв'язку з тим, що пенсійним органом протиправно відмовлено позивачці в переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №3723-XII, апеляційний суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області перевести її з пенсії по інвалідності, призначену згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно із ст.37 ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII з 30.01.2024р., та здійснити розрахунок пенсії на підставі довідки ГУ ПФУ в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 30.01.2024р. №30-Ф та довідки ГУ ПФУ в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 30.01.2024р. №30-Ф.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам у справі, а відтак дійшов помилкового висновку про зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області перевести її з пенсії по інвалідності, призначену згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно із ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VIII з 30.01.2024 р., та здійснити розрахунок пенсії на підставі довідки ГУ ПФУ в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 30.01.2024р. №30-Ф та довідки ГУ ПФУ в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 30.01.2024р. №30-Ф.
Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, а тому вважає за необхідним рішення суду першої інстанції у відповідній частині скасувати та прийняти в цій частині нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,317,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024р. скасувати в наступній частині:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначену згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003р. №1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015р. №889-VIII з 30.01.2024р., та здійснити розрахунок пенсії на підставі довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 30.01.2024р. №30-Ф та довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 30.01.2024р. №30-Ф.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначену згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003р. №1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993р. №3723-XII з 30.01.2024 р., та здійснити розрахунок пенсії на підставі довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 30.01.2024р. №30-Ф та довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 30.01.2024р. №30-Ф.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко