27 червня 2024 року м. Дніпросправа № 340/7149/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 в адміністративній справі №340/7149/23 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень УУЗПВР у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Департамент захисту економіки Національної поліції України про визнання дій протиправнимита скасування постанови,-
23.08.2023 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Києва), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Департамент захисту економіки Національної поліції України (надалі - третя особа), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.08.2023 про закінчення виконавчого провадження №72022077.
Обґрунтовуючи позов позивач вказує, що на виконанні у відповідача перебував виконавчий лист №340/5021/21 виданий Кіровоградським окружним адміністративним судом 12.10.2021р. яким, зокрема, зобов'язано Зобов'язати Департамент захисту економіки Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 04.10.2019 по 02.12.2019, одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції та компенсацію за невикористані дні відпусток за 2017-2019 роки, з урахуванням проведених сум, відповідно до висновків, викладених в судовому рішенні.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 в адміністративній справі №340/7149/23 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.08.2023 про закінчення виконавчого провадження №72022077.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Департамент захисту економіки Національної поліції України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
У межах встановленого судом строку до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів апеляційної скарги.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Третього апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.
Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.10.2021р. у справі №340/5021/21, яке залишено без змін Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.12.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 до Департамент захисту економіки Національної поліції України задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 04.10.2019 по 02.12.2019; одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та компенсації за невикористані дні відпусток за 2017-2019 роки;
- зобов'язано Департамент захисту економіки Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 04.10.2019 по 02.12.2019, одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції та компенсацію за невикористані дні відпусток за 2017-2019 роки, з урахуванням проведених сум, відповідно до висновків, викладених в судовому рішенні.
03.05.2023 Кіровоградським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі.
14.06.2023 на підставі виконавчого листа відповідачем відкрито виконавче провадження ВП №72022077.
Постановою відповідача від 15.08.2023 виконавче провадження ВП №72022077 закінчено у зв'язку з добровільним виконанням Департаментом захисту економіки Національної поліції України рішення суду у справі №340/5021/21, що підтверджується платіжною інструкцією №31 від 12.04.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 перераховано грошові кошти в розмірі 36878,06 грн.
Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні виконавцями врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII.
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (п. 1 ч. 3, ч. 4 ст.18).
За приписами п. 11 ч. 1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
За приписами ч. 1 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Частиною 1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2).
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 3).
Як встановлено судом відповідач, спираючись на інформацію Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 28.06.2023, дійшов висновку про можливість закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням боржником рішення суду
Однак, як вірно було встановлено судом першої інстанції, резолютивна частина рішення у справі №340/5021/21, Департамент захисту економіки Національної поліції України було зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : грошове забезпечення за період з 04.10.2019 по 02.12.2019, одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції, компенсацію за невикористані дні відпусток за 2017-2019 роки, з урахуванням проведених сум, відповідно до висновків, викладених в судовому рішенні.
Доказів щодо нарахування та перерахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та компенсації за невикористані дні відпусток за 2017-2019 роки, як це передбачено резолютивною частиною рішення у справі №340/5021/21, матеріали справи не містять.
Крім того, суд звертає увагу, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, зазначене судове рішення виконано не у повному обсязі, отже відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний здійснити всі необхідні заходи для перевірки його виконання у повному обсязі.
Стосовно аргументів апеляційної скарги, то колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 в адміністративній справі №340/7149/23 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов