04 липня 2024 р.Справа № 440/13952/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Судді-доповідача: Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши порядку письмового провадження клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у справі за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 року по справі № 440/13952/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на зазначене рішення.
В апеляційній скарзі заявником зазначено про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В обгрунтування клопотання, заявник зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 не могла отримувати поштову кореспонденцію від суду за адресою пункту постійної дислокації ( АДРЕСА_1 ), яку позивач вказав у своїй позовній заяві, через те, що відповідно до бойового розпорядження (далі - БР) Оперативно-тактичного угрупування (далі - ОТУ) «Суми» від 08.01.2023 №116/ОТУ СУМИ/242дск; ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.01.2023 №1314/4/9/315дск/ОКП; ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.01.2023 1314/4/9/295дск/окп; ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 16.01.2023 №1314/4/9/321т; Тактичної групи «Соледар» від 16.01.2023 N221т; БР Оперативного угрупування військ (далі - ОУВ) «Запоріжжя» №355т/окп/бр від 16.02.2023; БР ОУВ «Запоріжжя» N389т/окп/бр від 22.02.2023; БР ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №•БР-133т/УО від 23.02.2023; БР командира НОМЕР_2 обр TpO №124 від 01.02.2023 та бойового наказу командира НОМЕР_2 обр Тро №4БН від 24.02.2023 військова частина НОМЕР_1 у складі НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони ще з 13.01.2023 виконує бойові завдання в районах ведення бойових (воєнних) дій на території Донецької області, населені пункти в яких на даний час виконують завдання підрозділи військової частини постійно підлягають обстрілам з боку збройних сил російської федерації, що створює перешкоди для вчасно підготовки документів, та зумовлює постійні переїзди підрозділів військової частини з метою збереження життя та здоров?я її особового складу.
Також, апелянт зазначає, що на момент надсилання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.02023 про відкриття провадження по справі №440/13952/23 військова частина НОМЕР_1 в повному складі, в тому числі все її командування та штаб, виконує бойові завдання в районах ведення бойових (воєнних) дій на Мар?їнському та Авдіївському напрямках у Донецькій області. Населені пункти якої, де на даний час розміщені підрозділи військової частини НОМЕР_1 , постійно піддаються ракетним та артилерійськім обстрілам з боку збройних сил російської федерації. Таким чином, з метою збереження життя та здоров?я. особового складу, озброєння, майна та боєприпасів, підрозділи військової частини розосереджені по населених пунктах зони відповідальності в районі виконання завдань за призначенням (іноді відстань між підрозділами сягає 50 км.). Постійні ракетні, артилерійські та мінометні обстріли населених пунктів не тільки створюють загрозу для життя військовослужбовців, а й створюють перешкоди для свосчасної підготовки документів зокрема, відсутність світла, постійні збої у роботі засобів комунікації та зв?язку. При цьому, не вдається належним чином підтримувати зв?язок і своєчасно надавати потрібну інформацію. Потреба перебування у сховищах, віддаленість від поштових відділень тощо, а також обстріли зумовлюють постійні переїзди підрозділів військових частин з метою збереження життя та здоров?я особового складу, що також негативно впливає на вчасність відпрацювання документів.
Дослідивши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Так, повний текст оскаржуваного рішення виготовлений 25.03.2024 року, копія вказаного рішення отримана апелянтом 26.03.2024 року о19:46 відповідно до довідки про доставку електронного документа через систему "Електронний суд".
Відповідно до пп. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З урахуванням наведеного, датою отримання копії рішення від 25.03.2024 слід вважати 27.03.2024.
Апеляційну скаргу подано Військовою частиною НОМЕР_1 до суду 20.06.2024 року,(через підсистему "Електронний суд") , тобто з порушенням строків на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Колегія суддів зауважує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.02.2023 року у справі № 240/3354/21.
В даному випадку судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.
Колегія суддів приймає до уваги, що Військова частина НОМЕР_1 здійснює заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Однак, суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 99 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 548 - XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) у мирний і воєнний час відповідає за організацію і стан правової роботи в бригаді. Під час збройного конфлікту помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) виконує обов'язки юридичного радника командира бригади. Юридичний радник командира бригади під час збройного конфлікту надає консультації командуванню щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права, правил застосування сили та щодо проведення інструктажу особового складу з їх виконання.
З указаних вище норм законодавства вбачається, що офіцери юридичної групи як у мирний, так і у воєнний час відповідають за організацію і стан правової роботи, безпосередньо не стримують ворога на лінії зіткнення та до їх обов'язків не входить забезпечення підрозділів життєво необхідними речами (зброєю, боєприпасами, продуктами харчування, ПММ), що дає можливість виконувати функціональні обов'язки, зокрема, подавати апеляційні скарги.
Доказів зворотнього авпелянтом не надано.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 17.08.2022 у справі №240/30759/21.
Втім, жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржником не надано.
Враховуючи наведене, колегія суддів вказує на відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись ст.ст. 121, 295 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Ральченко І.М.
Судді Катунов В.В. Подобайло З.Г.