04 липня 2024 р. м. ХарківСправа № 440/18073/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Мінаєвої О.М.,
Суддів Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року по справі № 440/18073/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року по справі № 440/18073/23 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 1288,32 грн.
28.06.2024 р. від відповідача надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку військової частини для сплати судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 р. відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору.
03.07.2024 року Військова частина НОМЕР_1 подала до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. В обґрунтування вказаного клопотання заявник апеляційної скарги посилається на те, що Військова частина є бюджетною установою, яка утримується за рахунок Державного бюджету та будь-які бюджетні зобов'язання та платежі може здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. У зв'язку з обмеженим бюджетним фінансуванням на рахунках заявника відсутні цільові кошти для сплати судового збору.
Розглянувши клопотання відповідача, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Приписами ч. 1 ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Таким чином, відстрочення сплати судового збору є повноваженням суду, а не обов'язком, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Зазначеним Законом органам обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не надано пільг щодо сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Умови, визначені вказаною нормою, у даній справі відсутні.
В обґрунтування клопотання відповідач зазначає про неможливість сплати судового збору у зв'язку з відсутністю бюджетних призначень для сплати судового збору. Крім того, жодних доказів в обгунтування вказаного клопотання до апеляційної скарги не надає.
Між тим, Військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору. При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами. Тож, для застосування судом положень ч.1 ст.133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі “Креуз проти Польщі”, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень п. 6 ч. 5 ст. 44, п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, враховуючи приписи Закону України "Про судовий збір", який не передбачає пільг відповідачу щодо сплати судового збору, а також враховуючи відсутність доказів, які б обґрунтовували не можливість сплати відповідачем судового збору, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору, а скаржником не надано доказів на підтвердження неможливості його сплати.
Згідно з ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 6 та ч. 7 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 19.06.2024 року у встановлений судом строк не виконані, наявні підстави для повернення апеляційної скарги відповідачу в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, колегія суддів зазначає, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою в порядку, визначеному законом.
Керуючись ст.ст. 44, 133, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року по справі № 440/18073/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський