03 липня 2024 р. Справа № 520/19851/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., м. Харків, повний текст складено 28.03.24 по справі № 520/19851/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - ГУПФУ в Харківській області, відповідач), в якому просила суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлену листом від 24.05.2023р. за вих. № 14009-14793 Ш-03/8-2000/23 щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2021 ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення від 31.03.2023р. за вих. №33/41- 7279, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ - 14099344; місцезнаходження: 61022. м. Харків, майдан Свободи. 5. Держпром, 3 під'їзд. 2 поверх) здійснити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2021 на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення від 31.03.2023р. за вих. №33/41-7279, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» з у рахуванням проведених раніше виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області” було надано довідку від 31.03.2023 № 33/41- 7279 про розмір грошового забезпечення її померлого чоловіка ОСОБА_2 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, на підставі якої позивач, як отримувач пенсії по втраті годувальника, звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку її пенсії. Проте, незважаючи на наявність у позивача права на перерахунок пенсії з урахуванням складових грошового забезпечення, зазначених у вказаній довідці, ГУ ПФУ в Харківській області було протиправно їй відмовлено у перерахунку. А відтак, просила суд зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки від 31.03.2023 № №33/41- 7279 та здійснити виплату недоплаченої частини пенсії з 01.04.2021.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі № 520/19851/23 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019. ОСОБА_1 , на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення 100/27249 від 31.03.2023 (вихідний №33/41-7279), виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення 100/27249 від 31.03.2023 (вихідний №33/41-7279), виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» з урахуванням проведених раніше виплат.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що після визнання нечинним п. 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 № 103 (далі - Постанова № 103) рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019, нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку, розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), не приймалося, отже, підстави для проведення перерахунку пенсії позивача на підставі нової довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" відсутні.
З огляду на те, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області лише з 04.03.2021 вважає відсутніми підстави для перерахунку пенсії з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки.
Посилаючись на практику Верховного суду у справах № 510/1286/16-а, № 639/8782/16-а, №727/627/17, №425/1998/16-а, №712/7831/16-а, №199/154/17-а та № 160/4284/19 звернув увагу, що частина позовних вимог знаходиться поза межами передбаченого ч.2 ст.122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу призначено пенсію на умовах Закону № 2262-ХІІ.
Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» складено оновлену довідку 100/27249 від 31.03.2023 (вихідний №33/41-7279) про розмір грошового забезпечення годувальника позивача станом на листопад 2019 року.
В примітці вищевказаної довідки зазначено, що вона складена враховуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 по справі № 826/12704/18 (набрало законної сили 19.11.2019) та постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2019 у зразковій справі №160/8324/19.
Позивач звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки.
Відповідач, розглянувши зазначене звернення, в своєму листі зазначив про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки 100/27249 від 31.03.2023 (вихідний №33/41-7279).
Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області” від 31.03.2023 №33/41- 7279 про розмір грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки після скасування рішенням суду у справі № 826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019, пункту 3 Постанови № 103, з 01.12.2019 у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", що не було враховано відповідачем, та протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ДУ “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області” від 31.03.2023 № № 33/41-7279 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
При цьому суд вважав, що перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки ДУ “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області” від 31.03.2023 № 33/41-7279 має бути здійснений саме з 01.12.2019.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку про зобов'язаня Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення 100/27249 від 31.03.2023 (вихідний №33/41-7279), виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» з урахуванням проведених раніше виплат.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Конституційний Суд України зазначив, що Основний Закон України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права (абзац сьомий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2001 року № 10-рп/2001).
За Конституцією України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ, яким визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною 3 статті 1 Закону № 2262-ХІІ члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Положеннями статті 29 Закону № 2262-ХІІ врегульовано умови призначення пенсій в разі втрати годувальника.
Так, пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Згідно з частиною 30 Закону № 2262-ХІІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
За приписами статті 45 Закону № 2262-ХІІ сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові.
Членам сімей пенсіонерів з числа військовослужбовців строкової служби, які мали право на перерахунок пенсії в порядку, передбаченому статтею 44 цього Закону, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються із заробітку, з якого було проведено або мало бути проведено зазначений перерахунок пенсії.
Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що розмір пенсії в разі втрати годувальника за Законом № 2262-ХІІ прямо залежить від розміру пенсії військовослужбовця-годувальника, а відтак і право на перерахунок такої пенсії виникає внаслідок збільшення розміру належного годувальнику грошового забезпечення.
За визначенням, наведеним у частині 2 статті 50 Закону № 2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються: членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.
Колегію суддів встановлено, що ОСОБА_1 з 04.03.2021 отримує пенсію по втраті годувальника - ОСОБА_3 , який за життя отримував пенсію на умовах Закону 2262-ХІІ за відповідною посадою начальника відділу дільничних інспекторів міліції Дзержинського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області, підполковник поліції, що підтверджується протоколом за пенсійною справою - 2003029782 (МВС) від 04.03.2021.
Враховуючи отримання позивачем пенсії по втраті годувальника на умовах Закону 2262-ХІІ, колегія суддів вважає, що на ОСОБА_1 розповсюджуються норми Закону 2262-ХІІ у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ (далі по тексту - Закону № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Положеннями частини 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 зазначеного Закону міститься в розділі V Обчислення пенсії, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.
У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей” від 23 грудня 2015 року № 900-VIII статтю 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” доповнено новою частиною такого змісту: “Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських”.
Відповідно до абзацу другого розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну поліцію” за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Згідно зі статтею 102 Закону України “Про Національну поліцію” пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (далі - Постанова № 988) (набрала чинності 02 грудня 2015 року) та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268” встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Пунктом 1 Постанови № 988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У відповідності до частини 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з частинами 2, 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 року № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 затвердив порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 45 (далі по тексту - Порядок № 45).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 2 пункту 5 Порядку № 45, в редакції Постанови № 103, передбачено, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.
Абзацом 1 пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 цього Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Отже, з огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача по втраті годувальника, який був колишнім працівником міліції на підставі Постанови № 988 згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей”, статтями 51, 63 Закону № 2262-ХІІ.
21.02.2018 Порядок № 45 доповнено Постановою № 103 Додатком 3, яким встановлено форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), у якій наявні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Пунктом 3 Постанови № 103 встановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Згідно із пунктом 5 Постанови № 103, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45.
Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", Постанови № 988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016, № 260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядком № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку № 260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку № 260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку № 260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку № 260); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8 Порядку № 260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку № 260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку № 260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку № 260).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 р. у справі № 826/12704/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Також, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року по справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМ України №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Між тим, порядок дій, який повинен вчинити відповідач, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 3-1 (далі по тексту - Порядок № 3-1).
Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 24 Порядку № 3-1 органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють пенсійний орган.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а, від 15.07.2020 у справі №520/3360/19, який в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Отже, з урахуванням вимог частин 2 та 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ, дати втрати чинності пунктом 3 Постанови № 103 (19.11.2019 за рішенням суду), з 01.12.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) виникли підстави для перерахунку пенсії позивача по втраті годувальника у порядку Закону № 2262-XII, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановами № 988, № 260 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Тобто, в силу рішення Кабінету Міністрів України у формі Порядку № 45 відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки, наданої ДУ “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області”, а тому неприйнятними є доводи апелянта про відсутність рішення Кабінету Міністрів України.
Як слідує з аналізу наведених норм статті 63 Закону № 2262-XII пенсійний орган проводить перерахунок пенсії за наявними в пенсійній справі документами на момент здійснення такого перерахунку.
Відповідно до положень Порядку № 45, пенсійний орган здійснює перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від уповноваженого органу, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку.
При цьому, до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу або пенсіонера у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Аналогічні висновки містяться в рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 року за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року.
Колегією суддів встановлено, що 31.03.2023 Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» на виконання вимог Постанови № 988 складено довідку № 33/41-7279 про розмір грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_3 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавка за стаж служби в поліції - 50%, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції - 65,4%, премія - 60,96%, яку було направлено до пенсійного органу, що апелянтом не заперечується та підтверджується на явним в матеріалах справи описом вкладення до поштового відправлення № 0314605438860 (а.с. 15).
Разом з цим, перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки ГУ ПФУ в Харківській області зроблено не було, незважаючи на існуючий обов'язок зі здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі отриманої довідки від 31.03.2023 № 33/41-7279.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Харківській області щодо неперерахунку, ненарахування та невиплати пенсії ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника в розмірі, обчисленого з грошового забезпечення визначеного державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" в довідці 31.03.2023 № 33/41-7279.
Разом з цим, враховуючи дату призначення позивачу пенсії по втраті годувальника (04.03.2021), колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що вказаний перерахунок не може бути проведено з 01.12.2019, оскільки позивач на той час не отримувала пенсію по втраті годувальника.
Однак, судом першої інстанції вказані обставини залишено поза увагою.
Слід також зазначити, що у позовній заяві ОСОБА_1 просила провести перерахунок з 01.04.2021, а не з 01.12.2019, проте, внаслідок неповного з'ясування обставин у справі, суд неправильно застосував при вирішенні спірних правовідносин норми матеріального права та невірно визначив дату, з якої слід здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 , на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 31.03.2023 № 33/41- 7279, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області».
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.04.2021 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 31.03.2023 № 33/41-7279, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", з урахуванням проведених раніше виплат, колегія суддів зазначає наступне.
Так, спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Згідно з положеннями Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Як встановлено судом апеляційної інстанції вище, з 01.04.2021, пенсійний орган зобов'язаний був провести перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з урахуванням грошового забезпечення, зазначеного в довідці Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" від 31.03.2023 № 33/41-7279. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - здійснити перерахунок вищевказаний перерахунок. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.04.2021, розмір якої обчислити з грошового забезпечення, визначеного державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" у довідці від 31.03.2023 № 33/41-7279, здійснивши виплату суми перерахунку починаючи з 01.04.2021 з урахуванням проведених раніше виплат, що зумовлює задоволення позовних вимог.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення позивачем строку звернення до суду, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Так, приписами ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Загальні правила, закріплені у нормах адміністративного процесуального законодавства, передбачають обчислення строку звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення цих прав, свобод, інтересів.
Поняття “повинна була дізнатись”, використане у статті 122 КАС України, слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про прийняття оскаржуваного рішення та знала про обставини його прийняття. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 02 березня 2021 року по справі № 758/7700/17 зазначив, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, з моменту отримання грошових виплат, при отриманні від органу Пенсійного фонду України повідомлення про призначення пенсії, відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
У свою чергу, частиною 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Крім того, враховуючи, що позивач звернулася до суду з позовом 22.07.2023, що підтверджується відбитком органу поштового зв'язку на конверті, у якому було надіслано такий позов, та дату відмови відповідача у проведенні спірного перерахунку (24.05.2023), посилання апелянта на пропуск шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст.122 КАС України є такими, що не відповідають фактичним обставинам у справі.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на правові висновки, викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, а також правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10.12.2013 у справі №21-329а13, від 23.10.2018 у справі № 727/627/17, від 11.12.2018 у справі № 425/1998/16-а, від 20.12.2018 у справі № 712/7831/16-а, від 18.04.2019 у справі № 199/154/17-а та від 27.01.2021 у справі № 160/4284/19, з огляду на те, що спірні правовідносини, які були предметом розгляду в суді касаційної інстанції у вказаних справах, не є подібними до правовідносин у цій справі, оскільки пенсія позивачам у вказаних справах була призначена за нормами Закону України “Про державну службу” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у той час як ОСОБА_1 - відповідно до положень Закону № 2262-ХІІ, який є спеціальним законом щодо призначення та виплати пенсії по втраті годувальника-військовослужбовця.
Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Проте зазначеним вимогам рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі № 520/19851/23 не відповідає, оскільки судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосовано норми матеріального права та порушено норм процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з пунктом 1, пунктом 4 статті 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
За встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі № 520/19851/23 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 7 статті 139 КАС України).
З наявної в матеріалах справи платіжної інструкції № 0.0.3112595852.1 від 22.07.2023 вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн.
Отже, враховуючи висновки суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог, відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 по справі № 520/19851/23 - скасувати.
Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2021 ОСОБА_1 , на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 31.03.2023 № 33/41- 7279, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд. 2 поверх, код ЄДРПОУ - 14099344) здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2021 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 31.03.2023 № 33/41-7279, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», з урахуванням проведених раніше виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи. 5. Держпром, 3 під'їзд. 2 поверх, код ЄДРПОУ - 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді В.Б. Русанова О.А. Спаскін