03 липня 2024 р. Справа № 520/35344/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, по справі № 520/35344/23
за позовом ОСОБА_1
до Харківської митниці
про визнання протиправними та скасування наказів та висновків, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі- позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності №24-дс від 6.03.23 року, №28-дс від 6.04.23 року ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними висновки Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Харківської митниці від 29.03.23 №7.14-12\151;
- поновити на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення "сортувальний" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці з 7 квітня 2023 року, відновивши дію контракту 319 про проходження державної служби від 30.06.2021 року, укладеного Харківською митницею з старшим державним інспектором відділу митного оформлення "Сортувальний" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці з 7.04.23 року;
- зобов'язати відповідача задовольнити заяву ОСОБА_1 від 20.10.23 року про звільнення з посади за власним бажанням;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку при звільненні та видачі трудової книжки по день вирішення справи по суті позовних вимог згідно розрахунку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування наказів та висновків, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції, зокрема про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Повертаючи позивачу позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Пухтаєвич Ользі Олегівні щодо його представництва у Харківському окружному адміністративному суді, а тому позовна заява підлягає поверненню як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Положеннями частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодексу адміністративного судочинства України) передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини першої статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктом 1 частини першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
У відповідності до частини восьмої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Частиною четвертою цієї ж статті Кодексу визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним із таких документів: довіреністю, ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Частинами першою та другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Єдина обов'язкова для всіх адвокатів форма ордера, порядок його оформлення, обліку та зберігання затверджуються Радою адвокатів України.
Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення) затверджено рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 цього Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 (далі - Положення), в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1 Положення).
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до пункту 12 Положення ордер містить, зокрема, але не виключно, наступні реквізити: - Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.
Таким чином, номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане, є обов'язковими реквізитами ордеру.
При цьому за змістом пунктів 6 - 8 зазначеного Положення бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.
Адвокати, адвокатські об'єднання або адвокатські бюро ініціюють генерування ордерів відповідно від адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, керівників (уповноважених осіб) адвокатського об'єднання, адвокатського бюро через офіційний веб-сайт НААУ, в раді адвокатів регіону, або як виняток у передбачених Радою адвокатів України випадках безпосередньо у Національній асоціації адвокатів України.
Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (пункт 11 Положення).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко вказав на обов'язок адвоката вказувати в ордері інформацію про номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.
Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 15 листопада 2023 року по справі № 465/7753/22.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява була підписана особою, яка зазначена як представник позивача - адвокат Пухтаєвич Ольга Олегівна.
На підтвердження повноважень представника до позовної заяви додано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ1151860.
При цьому, ордер не містить обов'язкових реквізитів, передбачених Положенням, а саме - номер посвідчення адвоката України та інформацію стосовно того, ким та коли воно видане, що вказує на їх дефектність та виключає в даному випадку можливість посилання на ордер як на документ, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Щодо доводів представника позивача, що посвідчення адвоката Пухтаєвич О.О, не отримувала, оскільки на початку роботи адвокатом Пухтаєвич О.О. з 1 квітня 1986 року наявність посвідчення адвоката не було обов'язковим, а тому дана інформація про посвідчення адвоката України відсутня, колегія суддів вважає безпідставним, виходячи з наступного.
Так, 19.01.2024 року представником позивача подано до Другого апеляційного адміністративного суду заяву разом з додатками, зокрема, посвідченням адвоката України №000330 на ім'я ОСОБА_2 , відповідно до якого дата видачі посвідчення - 22.02.2017.
Враховуючи вказане, представник позивача на час подачі позовної заяви мала при собі посвідчення адвоката України, між тим усупереч вимог підпункту 12.5 Положення №41 представник позивача не зазначила в ордері номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.
Оскільки ордер не містить обов'язкових реквізитів, визначених Положенням №41, останній є неналежним документом, що надає особі право на представництво інтересів іншої особи.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15 листопада 2023 року по справі № 465/7753/22, від 01 серпня 2023 року по справі № 260/4018/22, від 09 травня 2023 року по справі № 200/4951/22.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 червня 2019 року у справі №9901/847/18 зазначила, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд (ст.131-2 Конституції України, ст.ст.16, 57 КАС України та ст.10 Закону №1402-VIII) передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки позовна заява підписана особою, яка не має права на її підписання.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 по справі № 520/35344/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Любчич С.П. Жигилій