04 липня 2024 року справа №360/1200/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 р. у справі №360/1200/23 (головуючий І інстанції Є.О. Кисельова) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області при розрахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без врахування довідки ТОВ «Меліт» №24/127 від 26.10.2017;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок з 01.12.2021 пенсії ОСОБА_1 з врахуванням довідки №24/127 від 26.10.2017 та виплатити різницю між перерахованою та фактично виплаченою пенсією з 01.12.2021.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови в проведенні перерахунку з 01.12.2021 раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату № 24/127 від 26.10.2017, яка видана ТОВ «Меліт». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.12.2021 перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату № 24/127 від 26.10.2017, яка видана ТОВ «Меліт» та виплатити різницю між перерахованою та фактично виплаченою пенсією з 01.12.2021.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів зазначає, що у зв'язку з відсутністю в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 07.01.1983 дати заповнення запису про роботу в ТОВ “Меліт” та факту одночасного отримання заробітної плати в ЗАТ “Луганські акумулятори” та ТОВ “Меліт” достовірність видачі Довідки № 24/127 викликає сумніви.
Оскільки судовими рішеннями не розглядалось питання проведення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи в ТОВ “Меліт” з січня 2007 року по грудень 2013 року відповідно до Довідки №24/127 і не покладено зобов'язань на органи Пенсійного фонду України з цього питання, підстави для проведення перерахунку пенсії за зазначений період відсутні.
Листом Пенсійного фонду російської федерації від 28.04.2018 № 16-112/174 відмовлено у проведенні перевірки Довідки № 24/127 про заробітну плату на відповідність первинним документам, тобто не підтверджено достовірність зазначених у довідці відомостей про нараховану заробітну плату.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся на веб-портал ГУ ПФУ в Луганській області із заявою від 30.07.2023 № ВЕБ-12001-Ф-С-23-172622, відповідно до якої просив, зокрема, здійснити перерахунок пенсії з 19.01.2021 згідно довідки про заробітну плату ТОВ «Меліт» №24/127 від 26.10.2017 за період роботи з 01.01.2007 по 31.12.2013 на території російської федерації. При цьому зазначив, що цей період враховувався ГУ ПФУ в Луганській області (розмір пенсії склав 8938,02 грн. до грудня 2021 року) та був безпідставно та протиправно не включений ГУ ПФУ в Одеській області.
Листом ГУ ПФУ в Луганській області від 17.08.2023 № 5239-5328/Л-02/8-1200/23 було повідомлено позивача про те, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі 360/2831/21, яке набрало законної сили 08.11.2021, Головним управлінням з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 у справі 360/695/22 з 01.12.2021 проведено перерахунок пенсії за віком із застосуванням заробітної плати за період з червня 1995 року по лютий 1996 року відповідно до архівної довідки про заробітну плату від 07.06.2021 № 934, виданої виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області. Оскільки судовим рішенням не розглядалось питання проведення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи в ТОВ “Меліт” з січня 2007 року по грудень 2013 року і не покладено зобов'язань на органи Пенсійного фонду України з цього питання, підстави для проведення перерахунку пенсії за зазначеним періодом відсутні. Довідку про заробітну плату від 26.10.2017 № 24/127 за період з 01.01.2007 по 31.12.2013, яку видано ТОВ «Меліт» (адреса реєстрації Росія, с. Ровеньки, Білгородська область, вул. Гагаріна, буд. 152) не було враховано при розрахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (з 19.01.2021), оскільки листом Пенсійного фонду російської федерації від 28.04.2018 № 16-112/174 відмовлено у проведенні перевірки зазначеної довідки про заробітну плату на відповідність первинним документам, тобто не підтверджено достовірність зазначених у довідці відомостей про нараховану заробітну плату.
В матеріалах справи наявна довідка № 24/127 від 26.10.2017, яка видана ТОВ «Меліт» (місцезнаходження: російська федерація, Білгородська обл., с. Ровеньки, вул. Гагарина, буд. 152) про розмір нарахованої та виплаченої заробітної плати в російських рублях ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 по 31.12.2013. Зазначена довідка містить відомості про сплату в повному обсязі страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації.
Відповідачем були надані письмові пояснення від 12.02.2024, відповідно до яких, розмір пенсії обчислено із страхового стажу 36 років 06 місяців 15 днів. Заробітну плату обчислено за нормами статті 40 Закону №1058 за період з 01.03.1991 по 29.02.1996 та з 01.07.2000 по 31.10.2017, з урахуванням довідки про заробітну плату від 26.10.2017 №24/127 за період з 01.01.2007 по 31.12.2013, яку видано ТОВ «Меліт». Для підтвердження періоду роботи та достовірності сум заробітної плати в ТОВ «Меліт» до Пенсійного фонду російської федерації було надіслано запит про проведення перевірки зазначеної довідки. Листом Пенсійного фонду російської федерації від 28.04.2018 № 16-112/174 відмовлено у проведенні перевірки довідки від 26.10.207 №24/127 про заробітну плату на відповідність первинним документам, тобто не підтверджено достовірність зазначених у довідці відомостей про нараховану заробітну плату.
З 03.10.2017 по 18.01.2021 для обчислення розміру пенсії враховувалась заробітна плата за період з 01.01.2007 по 31.12.2013 відповідно довідки про заробітну плату від 26.10.2017 № 24/127, виданої ТОВ «Меліт».
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Згідно частин першої та другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина 2 вказаної статті).
Згідно зі статтею 22 Федерального Закону № 167-ФЗ від 15.12.2001 «Про обов'язкове пенсійне страхування в Російській Федерації» страхувальники по відношенню до застрахованих осіб з числа іноземних громадян або осіб без громадянства, які тимчасово проживають на території Російській Федерації, сплачують страхові внески по тарифу, встановленому діючим Федеральним законом для громадян російської федерації на фінансування страхової частини трудових (страхових) пенсій, незалежно від року народження вказаних застрахованих осіб.
Відповідно до статті 2 Федерального Закону Російської Федерації № 173-ФЗ від 17.12.2001 «Про трудові пенсії в Російській Федерації», який застосовувався до 01.01.2015, страховий стаж - стаж, що враховується при визначенні права на трудову пенсію, сумарна тривалість періодів роботи та (або) іншої діяльності, протягом якої сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації, а також інші періоди, що зараховуються до страхового стажу.
Згідно з частиною першою статті 10 наведеного вище Федерального Закону №173-ФЗ до страхового стажу включаються періоди роботи та (або) іншої діяльності, які виконувались на території Російської Федерації особами, вказаними в частині першій статті 3 даного Федерального закону, за умови, що за ці періоди сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської федерації.
При підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, до реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 01.04.1996 № 27-ФЗ «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов'язкового пенсійного страхування» підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством російської федерації (частина перша статті 14 Федерального Закону № 173-ФЗ).
Відповідно до частини другої статті 14 Федерального Закону № 173-ФЗ при підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, після реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального Закону від 01.04.1996 № 27-ФЗ «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов'язкового пенсійного страхування» підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку.
Аналогічні за змістом положення щодо визначення страхового стажу, періодів роботи та (або) іншої діяльності, що включаються до страхового стажу, та правил обчислення та порядку підтвердження страхового стажу містяться і у Федеральному Законі Російської Федерації від 28.12.2013 №400-ФЗ "Про страхові пенсії" (статті 3, 11, 14).
Отже, як за законодавством України, так і за законодавством російської федерації обов'язковою умовою для врахування відомостей про заробітну плату при обчисленні пенсії є сплата страхових внесків за цей період до Пенсійного фонду російської федерації.
Вказані правові висновки зазначені у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 та у постанові від 06.11.2023 у справі №560/764/21.
13.03.1992 укладено Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана Україною та Російською Федерацією.
Згідно зі статтею 6 Угоди від 13.03.1992 передбачено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди провадиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також території колишнього СРСР за час до набрання чинності даної Угоди. Обчислення пенсій здійснюється виходячи із заробітної плати (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 6 Угоди між урядом України і урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на території обох Сторін, взаємно визнається сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбулась трудова діяльність.
Частиною другою статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15.04.1994, ратифікованої Законом України від 11.07.1995 №290/95-ВР, трудовий стаж, стаж на пільгових умовах і за спеціальністю взаємно визнається Сторонами.
Статтею 19 Закону України від 29.04.2004 №1906-1V «Про міжнародні договори України» передбачено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті. Що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчислення. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якого вони проживають.
Згідно з постановою від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві. Ця постанова набрала чинності 02.12.2022.
Проте, у ст. 13 Угоди від 13.03.1992 передбачено, що кожен учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди щодо цього учасника припиняється по спливу 6-місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цього Угоди, не втрачають своєї сили і у разі її виходу з Угоди держави-учасниці, на території якої вони мешкають.
Припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, оскільки такий стаж набутий ним до ухвалення відповідних рішень.
Таким чином, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, а відповідно і заробітна плата за той період, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
З даного приводу суд зазначає, що право людини похилого віку на соціальний захист не може ставитися в залежність від виконання своїх обов'язків органом влади іншої держави.
Отже, на спірний період роботи позивача на території російської федерації з 01.01.2007 по 31.12.2013 поширювалась дія Угоди від 13.03.1992, яка була чинною у цей період.
За змістом вищезазначених приписів, обчислення страхового стажу позивача із врахуванням заробітної плати за період роботи з 01.01.2007 по 31.12.2013 здійснюється згідно із законодавством російської федерації, на території якої у спірний період відбувалась трудова діяльність позивача.
Щодо доводів апелянта, що Листом Пенсійного фонду російської федерації від 28.04.2018 № 16-112/174 не підтверджено достовірність зазначених у довідці відомостей про нараховану заробітну плату, суд зазначає наступне.
Управлінням Пенсійного фонду російської федерації в Ровенському районі Білгородської області від 28.04.2018 № 16-112/174 на лист №21285502-31 від 06.11.2017 було повідомлено Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про те, що управління Пенсійного фонду РФ розглянуло запит про проведення перевірки довідки про роботу та заробітну плату щодо ОСОБА_1 від 26.10.2017 № 24/127, виданої ТОВ «Меліт».
Зі змісту вказаного листа вбачається, що будь-яких відомостей, які можуть викликати сумніви в автентичності та достовірності не виявлено. Надана довідка оформлена відповідно до вимог та містить всі необхідні реквізити та посилання на первинні документи (накази, особові рахунки), на підставі яких її видано. За таких обставин відсутні підстав підвергати сумніву без достатніх причин достовірність наданої довідки та проводити перевірку зазначених в ній відомостей. У разі сумнівів у повноті даних, було запропоновано самостійно звернутись із відповідним запитом до організації, яка її видала.
Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 44 № 1058-IV , органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відтак, відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів, які можуть бути реалізовані шляхом відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати, проведення фактичних перевірок тощо.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів направлення додаткових запитів до ТОВ «Меліт» після отримання листа Управлінням Пенсійного фонду російської федерації в Ровенському районі Білгородської області від 28.04.2018 № 16-112/174 щодо проведення відповідної перевірки відомостей, які зазначені в довідці від 26.10.2017 № 24/127.
Таким чином у відповідача не було обґрунтованих доказів того, що страхові внески із заробітної плати, отриманої позивачем за час виконання трудових обов'язків на території іншої держави не сплачувалися роботодавцем до відповідних фондів.
У свою чергу, спірна довідка містить відомості щодо сплати в повному обсязі страхових внесків до Пенсійного фонду рф.
Окрім того, проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати; територіальні органи Пенсійного фонду України мають право згідно п.2 ч.1 ст. 64 Закону 1058. Таке право передбачене і в п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. № 1566/11846 (далі - Порядок 22-1).
Тому, з наведених норм права слідує, що перевірка достовірності виданих підприємством документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні пенсії.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №291/99/17.
Також, Верховний Суд у постанові від 08.02.2021 у справі №2487/68/17, дійшов висновку, що особа, яка звертається за отриманням пенсії, не може нести відповідальність за неналежне оформлення роботодавцем особових справ працівників, відсутність у них певних документів, їх умисне ненадання на запити уповноважених органів, зокрема під час проведення пенсійним органом зустрічних перевірок на предмет достовірності поданих йому на розгляд документів (в тому числі уточнюючих довідок) і обґрунтованості їх видачі, й так само за неналежне, неповне проведення пенсійним органом таких перевірок.
Крім того, після отримання відповіді Управлінням Пенсійного фонду російської федерації в Ровенському районі Білгородської області від 28.04.2018 № 16-112/174 на запит щодо проведення перевірки, ОСОБА_1 для обчислення розміру пенсії продовжувала враховуватись заробітна плата згідно відомостей спірної довідки до 18.01.2021, що не заперечується відповідачем.
Таким чином, суд приходить до висновку, що факт отримання позивачем заробітної плати та її розмір під час роботи в російській федерації підтверджується матеріалами справи.
У свою чергу, відповідач всупереч ст. 77 КАС України не довів правомірності відмови провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням заробітної плати, отриманої ним за роботу в ТОВ «Меліт» за період з 01.01.2007 по 31.12.2013 на території російської федерації.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява № 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції, про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.12.2021 перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату № 24/127 від 26.10.2017, яка видана ТОВ «Меліт» та виплатити різницю між перерахованою та фактично виплаченою пенсією з 01.12.2021.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 308, 311, 316, 317, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 р. у справі №360/1200/23 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 р. у справі №360/1200/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 04 липня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Геращенко