04 липня 2024 року справа №200/1478/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 р. у справі №200/1478/24 (головуючий І інстанції Арестова Л.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки з 06.12.2023.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обчислення з 06.12.2023 пенсії за віком ОСОБА_1 без застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021, 2022 роки. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 06.12.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 2) в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (право на дострокову пенсію визначено з урахуванням вислуги років на відповідних посадах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення»), тобто із застосуванням пільги, яка полягала у зниженні пенсійного віку, проте вид пенсії, що йому призначений це пенсія за віком, яка згідно з вищенаведеними положеннями законодавства призначається, перераховується та виплачується відповідно до Закону №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004.
Водночас подана позивачем заява до пенсійного органу від 06.12.2023 стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що йому вже була призначена, а тому такий самий вид пенсії не міг бути призначений повторно на підставі положень Закону №1058-IV у зв'язку з досягненням ним загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки. При цьому законодавства не передбачено подання такої заяви після досягнення пенсіонером, якому призначена пільгова пенсія, пенсійного віку для призначення загальної пенсії за віком, пенсійна виплата не переглядається.
На час звернення із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах від 14.02.2018, призначена позивачу пенсія за віком на пільгових умовах вже була обчислена (нарахована) за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, позивачу у 2018 році призначена пенсія за віком із застосуванням норм одночасно двох Законів: Закону України «Про пенсійне забезпечення» в частині вимог до пенсійного віку та наявного трудового стажу та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо виду пенсії, її розміру, підстав та порядку призначення. Таким чином, в спірному випадку зміни виду пенсії не відбувається, оскільки призначення пенсії на пільгових умовах (зі зменшенням пенсійного віку) та призначення пенсії за віком на загальних підставах не є переведенням на інший вид пенсії.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій, які полягають у зменшенні пенсійного віку у разі наявності певного трудового стажу. Втім вид пенсії та порядок її призначення відповідає умовам, що визначені Законом №1058-IV.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, що підтверджується матеріалами справи.
Позивач отримував пенсію за вислугу років з 14.02.2018 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (право на дострокову пенсію визначено з урахуванням вислуги років на відповідних посадах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення»), що підтверджується матеріалами справи та не оскаржується сторонами.
06.12.2023 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перехід на інший вид пенсії.
Відповідно до протокольного рішення №93002030014 від 11.12.2023 про перерахунок пенсії з 06.12.2023, за принципом екстериторіальності, відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, переведено позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у розмірі 3764,40 грн. (за 2016, 2017 роки), що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
26.12.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом вих.№2600-0306-8/254648 надало відповідь на звернення позивача від 18.12.2023, в якій повідомило, що позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно його заяви від 06.12.2023, та заначило, зокрема, згідно вимог статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. З 01.03.2023 показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсій, призначених по 31.12.2022, становить 7405,03. Іншого чинним законодавством не передбачено.
06.03.2024 представник позивача звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із адвокатським запитом вих.№08/03 в якому, зокрема, попросила повідомити яким управлянням Пенсійного фонду України за принципом екстериторіальності прийнято та підписано рішення про перерахунок та обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 за віком.
12.03.2024 року Головне управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві листом вих.№2600-0202-8/53625 на адвокатський запит представника позивача повідомило, зокрема, що з 14.02.2018 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (право на дострокову пенсію визначено з урахуванням вислуги років на відповідних посадах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення»).
З 06.12.2023 згідно заяви ОСОБА_1 від 06.12.2023 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області переведено заявника з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення/перерахунку раніше призначених пенсії відповідно до Закону №1058 (з 01.03.2023 в розмірі 7405,03 грн., з 01.03.2024 в розмірі 7994,47 грн.), з урахуванням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
З огляду на зазначене, при переведенні з 06.12.2023 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, обчислювати розмір пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (за 2020-2022р.р.), відсутні законні підстави.
Вказаний показник застосовується при зверненні особи вперше в 2023 році за призначенням пенсії, як передбачено частиною другою статті 40 Закону №1058.
Спірним питанням у справі є дії відповідача щодо обчислення пенсії позивача за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років та 6 місяців на зазначених роботах.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Статтею 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, обчислених за нормами статей 24, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону з 1 січня 2004 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. Позивач користувався правом на перерахунок пенсії як працюючий пенсіонер.
Тобто, особи, які працювали повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2, в питаннях пенсійного забезпечення мають пільгу, яка виражається у зниженні пенсійного віку, проте, вид пенсії, що їм призначається - це пенсія за віком, яка згідно з вищенаведеними положеннями законодавства призначається, перераховуються та виплачується у відповідності з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 336/372/16-а.
Суд звертає увагу, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 призначену згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII.
У заяві позивач просив призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, у випадку задоволення заяви позивача про переведення (призначення) його на пенсію за віком на загальних підставах, буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, призначена йому відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах повторно у зв'язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.
З огляду на викладене, заява позивача до пенсійного органу стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що призначена йому у 2018 році, а тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі № 334/13/16-а, від 17 травня 2021 року у справі №185/1473/17.
Відтак, досягнення позивачем передбаченого законом пенсійного віку не зумовлює виникнення у нього права на повторне призначення вже призначеної пенсії за віком.
Вказаний висновок не суперечить правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14 та від 29 листопада 2016 року у справі № 21-6331а15, які полягають в тому, що особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV у зв'язку із досягненням такого віку вона (пенсія) має обраховуватися на підставі положень статті 40 Закону № 1058-ІV як вперше.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 06 грудня 2021 року справа № 185/951/17 (2-а/185/126/17), від 21 лютого 2020 року справа №185/1389/17(2-а/185/152/17), від 14 травня 2019 року справа №337/851/17(2а/337/81/2017), від 09 грудня 2019 року справа №127/17149/17, від 20 березня 2018 року у справі №336/368/16-а (2-а/336/59/16), від 03 квітня 2018 року у справі № 753/8128/16-а, від 24 квітня 2018 року у справі №185/1391/17 (2-а/185/153/17).
Оскільки, позивачу у 2018 році вже було призначено пенсію за віком (на пільгових умовах), то його повторна заява про призначення цього ж виду пенсії, хоч і на загальних підставах, є необґрунтованою, а тому суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на правову позицію, яка висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018р. (справа №876/5312/17), оскільки правовідносини, які розглядалися Великою Палатою Верховного Суду у справі №876/5312/17, не є тотожними правовідносинам у цій справі, так як стосувалися права особи на призначення пенсії за віком, якій раніш була призначена пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», і з цього приводу Суд вказав на те, що пенсія за віком та пенсія за вислугу років є різними видами пенсіями і такий вид пенсії Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не передбачений.
Таким чином, приймаючи до уваги встановленні обставини у цій справі, зокрема, призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах (Список №2) вже під час дії Закону №1058, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 р. у справі № 200/1478/24 - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024р. у справі №200/1478/24 - скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Повне судове рішення - 04 липня 2024 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко