Апеляційне провадження Доповідач - Кафідова О.В.
№ 33/824/3244/2024
м. Київ Справа №754/3932/24
03 липня2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Кафідової О.В.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Пількевич Тетяни Анатоліївни на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 01 травня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст. 130, ст.122-2 КУпАП
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 01 травня 2024 року у справі ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130, ст.122-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 34 000 (тридцять чотиритисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605гривень 60копійок.
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 24 травня 2024 року захисник ОСОБА_1 - Пількевич Тетяна Анатоліївнамподала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 01 травня 2024 року та закрити провадження у справі у звязку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу апелянт обґрунтовує тим, щопрацівники поліції не пропонували про необхідність ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, але і про те, що у когось з працівників поліції була підозра, що у ОСОБА_1 є будь-які ознаки сп'яніння.
Крім того, зазначає, що немає підтверджених доказів того, що автомобіль працівники поліції дійсно зупинили за допомогою увімкненого проблискового маячка синього чи червоного кольору або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу і що він дійсно зупинився.
Зазначає, що ОСОБА_1 не мав можливості керувати автомобілем, оскільки був затриманий в якості пішохода та перебував в кайданках.
Окремо звертає увагу, суду на те, що за ч.1 ст.122-2 КУпАП не вірно кваліфікували його дії, оскільки його дії слід було кваліфікувати за ст.185 КУпАП.
Також в апеляційній скарзі просить про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Зазначає, щоні ОСОБА_1 , ні його захисник не були присутні у судовому засіданні суду першої інстанції, не були присутні на проголошенні постанови суду першої інстанції, а доступ до постанови Деснянського районного суду м. Києвавід 01 травня 2024 року був наданий судом лише 21 травня 2024 року.
З огляду на вище викладене, просиласуд поновити строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 01 травня2024 року, оскільки строк пропущенний з поважних причин.
За положенням ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена за правилами, визначеноми цим Кодексом.
Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що захисник ОСОБА_1 не брала участь у судовому розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.2 ст. 130, ст.122-2 КУпАП.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - Пількевич Тетяна Анатоліївна вимоги апеляційної скарги підтримала, просила задовольнити з підстави викладених у скарзі.
Вивчивши матеріали справи та доводи наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - Пількевич Тетяну Анатоліївну, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 , 03 березня 2024 року о 23 год. 56 хв., керував транспортним засобом «Porshe», н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Осипа Мендельштама, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився на бодікамери №473905, №472381, №473859.
Крім цього, ОСОБА_1 , 03 березня 2024 року о 23 год. 56 хв., керував транспортним засобом «Porshe», н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Осипа Мендельштама та не виконав вимогу про зупинку, подану працівником поліції та в подальшому був затриманий за адресою: вул. Закревського, 57, м. Київ.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 та статтею 122-2 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах.
Відповідно до положень п.2.4. Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:
а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;
б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;
в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до положень частини 1 статті 122-2 КУпАП невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №729570 від 04 березня 2024 року, 04 березня 2024 року о 00 годині 53 хвилин в м. Києві по вул. Осипа Мендельштама, громадянин ОСОБА_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку ТЗ, яку було подано за допомогою увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимогу п.2.4 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до положень частини 1 статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положень частини 2 статті 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім цього, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15.11.18).
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодившись нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №729569 ОСОБА_1 , 03 березня 2024 року о 23 год. 56 хв., керував транспортним засобом «Porshe», н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Осипа Мендельштама, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився на бодікамери №473905, №472381, №473859, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.130 КУпАП (а.с.2).
У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 не зазначив свої зауваження чи заперечення щодо змісту складеного протоколу.
В матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 березня 2024 року, однак вказане направлення не містить результатів даного огляду, оскільки останній не проводився (а.с.7).
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №1579079 від 04 березня 2024 року, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Porshe», н.з. НОМЕР_1 , обганяючи транспортний засіб, який рухався в попутному напрямку здійснив виїзд на зустрічну смугу для руху, яка виділена дорожньою розміткою 1.1 чим порушив вимоги п.п. 11.3 (а.с.15).
Також в матеріалах справи міститься довідка старшого інспектора з о/д відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Вероніки Петрук від 08 березня 2024 року, відповідно до змісту якої повідомлено, що ОСОБА_1 , 19 вересня 2023 року вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.130 КУпАП та постановою Деснянського районного суду м. Києва зазначеного громадянина визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. (а.с.8).
До матеріалів справи долучено також відеозапис працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП та ст.122-2 КУпАП 04 березня 2024 року щодо ОСОБА_1 .
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння - поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук, виявлені працівниками поліції 04 березня 2024 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п.1,3,5 п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи апелянта в частині того, що немає підтверджених доказів того, що автомобіль працівники поліції дійсно зупинили за допомогою увімкненого проблискового маячка синього чи червоного кольору або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу і що він дійсно зупинився, оскільки вказані доводи спростовуються долученим до матеріалів справи відеозаписом із нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, відповідно до яких 04 березня 2024 року у м. Києві екіпаж патрульної поліції зупинили водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Porshe», н.з. НОМЕР_1 , почали роз'яснювати причину зупинки водію (відео 729 569 1, час 0:02:50), під час роз'яснення працівником поліції причини зупинки водію ОСОБА_1 , останній їде з місця, внаслідок чого розпочалось переслідування цього транспортного засобу (відео 729 569 1, час 0:21:02). При цьому з відеозапису чітко видно та чутно, що переслідування автомобіля здійснювалося за допомогою спеціального звукового сигналу.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не мав можливості керувати автомобілем, оскільки був затриманий в якості пішохода та перебував в кайданках, апеляційний суд відхиляє як необгрунтовані, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції досліджений відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що 04 березня 2024 року у м. Києві екіпаж патрульної поліції зупинили водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Porshe», н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується долученим до матеріалів справи відеозаписом із нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції (відео 729 569 1, час 0:02:50).
Доводи апеляційної скарги про те, що дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2 КУпАП не вірно кваліфікували, оскільки його дії слід було кваліфікувати за ст.185 КУпАП, апеляційний суд відхиляє як необгрунтовані, виходячи з наступного.
Диспозицією ст. 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також за вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління. Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Вказане тлумачення викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011.
У відповідності до п.7 постанови Пленум Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» №8 від 26 червня 1992 року (зі змінами) роз'яснено, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, що адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи.
Дане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні ним службових обов'язків, оскільки вимога працівника міліції або розпорядження це - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, який має бути законодавчо обґрунтований.
Як вбачається з долученим до матеріалів справи відеозаписом із нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, відповідно до яких 04 березня 2024 року у м. Києві екіпаж патрульної поліції зупинили водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Porshe», н.з. НОМЕР_1 , почали роз'яснювати причину зупинки водію (відео 729 569 1, час 0:02:50), під час роз'яснення працівником поліції причини зупинки водію ОСОБА_1 , останній їде з місця, внаслідок чого розпочалось переслідування цього транспортного засобу (відео 729 569 1, час 0:21:02). При цьому з відеозапису вбачається, що вимоги працівника поліціїабо розпорядження не було.
Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинені адміністративні правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 130, ст.122-2 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - Пількевич Тетяні Анатоліївні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити захиснику ОСОБА_1 - Пількевич Тетяні Анатоліївні процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 01 травня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Пількевич Тетяни Анатоліївни залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 01 травня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: