Київський апеляційний суд
2 липня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою прокурора на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 3 листопада 2023 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 03.11.2023 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення на вчинення адміністративних правопорушень, передбачених:
- ч.5 ст.126 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу;
- ч.2 ст.130 КУпАП, у виді адміністративного арешту на строк 10 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ст.36 КУпАП на ОСОБА_1 накладено стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у виді адміністративного арешту на строк 10 діб з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Як встановив суд, 27 серпня 2023 року о 17 годині 50 хвилин ОСОБА_1 , який на пл. Бресту, 1 в м. Києві керував скутером "Speed Gear", що належить ОСОБА_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, повторно протягом року від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Крім того, за викладених раніше обставин ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керувати таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п.2.1 "а" ПДР.
В апеляційній скарзі прокурор - перший заступник керівника Святошинської окружної прокуратури м. Києва Ясь О.О. просить постанову судді в частині накладення на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, скасувати і закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Прокурор не оспорює встановлені судом обставини і доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень. Між тим, звертає увагу на те, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ № 252215, а тому стягнення у виді адміністративного арешту до нього не може застосовуватись.
Крім того, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови, поважність причин пропуску якого обґрунтована тим, що прокуратура не була учасником провадження у цій справі і про незаконність вказаного судового рішення стало відомо під час перевірки у порядку нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
До апеляційного суду прокурор і ОСОБА_1 , які повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з'явилися, про поважні причини неявки не повідомили, а тому згідно з ч.6 ст.294 КУпАП їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, приходжу до таких висновків.
Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно з ч.5 ст.7 КУпАП прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Враховуючи те, що стягнення у виді адміністративного арешту пов'язане з обмеженням особистої свободи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і саме в частині застосування до ОСОБА_1 адміністративного арешту оскаржується постанова, прокурор має право подавати таку апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга подана 03.06.2024, тобто з пропуском встановленого законом строку. Разом з тим, прокурор не був учасником провадження у цій справі про адміністративне правопорушення і про допущене судом порушення дізнався лише під час її виконання, яке виявилося неможливим через те, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи. Отже, строк оскарження пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суддя місцевого суду згідно з ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчинених правопорушень, дав належну оцінку доказам і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим і в апеляційній скарзі не оспорюється.
Проте, застосовуючи до ОСОБА_1 вне стягнення у виді адміністративного арешту за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, суддя неправильно застосував норму матеріального права, на що обґрунтовано вказує прокурор.
Згідно з ч.2 ст.32 КУпАП адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до осіб з інвалідністю першої і другої груп.
З долученої прокурором копії довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ № 252215 вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи з 07.06.2023, інвалідність встановлена на строк до 01.07.2025. Відтак, стягнення у виді адміністративного арешту до нього не могло бути застосоване.
Разом з тим, стягнення за вказане правопорушення накладене судом в межах строку, передбаченого ч.6 ст.38 КУпАП, а тому воно може бути змінено за умови, що не буде посилено, що узгоджується з вимогами ч.9 ст.294 КУпАП. У зв'язку з цим підстави для скасування постанови судді у відповідній частині і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі ч.7 ст.247 КУпАП, тобто у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП, відсутні.
Отже, постанова судді місцевого суду в частині накладення на ОСОБА_1 основного стягнення за ч.2 ст.130 КУпАП та остаточного основного стягнення на підставі ст.36 КУпАП підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права з адміністративного арешту на штраф. При цьому додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки залишається без змін, хоча санкцією ч.5 ст.126 КУпАП воно передбачено на строк від 5 років, оскільки згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги і за власною ініціативою не має права погіршити становище особи.
За таких обставин апеляційна скарга прокурора задовольняється частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити першому заступнику керівника Святошинської окружної прокуратури м. Києва Ясю О.О. строк апеляційного оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 3 листопада 2023 року.
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 3 листопада 2023 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 змінити.
Змінити накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, на штраф у розмірі 2 000 /двох/ тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 /тридцять чотири тисячі/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 /три/ роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Змінити накладене на ОСОБА_1 на підставі ст.36 КУпАП остаточне стягнення на штраф у розмірі 2 400 /двох тисяч чотирьохсот/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 /сорок тисяч вісімсот/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 /три/ роки без оплатного вилучення транспортного засобу;
У решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн