Справа № 11-cc/824/3609/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 303 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: №757/7134/24-к
26 червня 2024 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 року, -
за участі:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.04.2024 року відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 30.11.2023 року у кримінальному провадженні № 12023000000001447 від 09.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27. ч. 5 ст. 191 КК України.
Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 апеляційну скаргу, у якій просить скаргу задовольнити, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.04.2024 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру від 30.11.2023 року ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12023000000001447 від 09.08.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт стверджує, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою.
В повідомленні про підозру від 30.11.2023 року слідчим не зазначено виклад фактичних обставин які б свідчили про мету ОСОБА_7 сприяти вчиненню неправомірним заволодінням майном. Крім того, ОСОБА_7 не знайомий з умовним організатором та ніколи з ним не спілкувався, тому і не міг вчинити жодного пособництва щодо такого заволодіння, оскільки такі дії можуть бути вчиненні виключно свідомо та умисно.
ОСОБА_7 неодноразово викликався на допити у якості свідка, на які з'являвся та ніколи не переховувався, оскільки жодного кримінального правопорушення не вчиняв. Протягом тривалого часу вже більше п'яти років, проводиться розслідування описаних слідчим обставин, та досі не встановлено доказів скоєння ОСОБА_7 жодного кримінального правопорушення.
Слідчим не вжито жодних заходів для вручення повідомлення про підозру особисто ОСОБА_7 саме 30.11.2023 року, а лише спрямовано сканкопію повідомлення про підозру на робочу електронну адресу підзахисному разом з повістками про виклик, про надходження електронного листа ОСОБА_7 стало відомо лише через кілька днів. Також слідчий не здійснював спроб щодо вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру ні за місцем реєстрації останнього, ні за місцем фактичного проживання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, у провадженні ГСУ НП України перебуває кримінальне провадження № 12023000000001447 від 09.08.2023 року за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження, ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
12.02.2024 року адвокат ОСОБА_6 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 скаргу до Печерського районного суду м. Києва про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 30.11.2023 року у кримінальному провадженні №12023000000001447 від 09.08.2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.04.2024 рокувідмовлено у задоволенні скарги адвоката.
З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю задотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування, крім іншого, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Згідно п.13 ч.2 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.40 КПК України слідчий уповноважений повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру.
Згідно ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
1)затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2)обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3)наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
КПК України не містить визначення терміну "обґрунтована підозра" і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на стадії досудового розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру ОСОБА_7 від 30.11.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, викладено зміст підозри та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а відтак твердження сторони захисту про недостатність доказів є передчасним.
Даний висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (заява № 14310/88) від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Як правильно вказав в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, оскаржене рішення слідчого, яке погоджене із прокурором, за своїм змістом повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України та містить усі необхідні відомості.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність підстав для визнання повідомлення про підозру незаконним та необґрунтованим.
Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 30.11.2023 року у кримінальному провадженні № 12023000000001447 від 09.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27. ч. 5 ст. 191 КК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3