Справа № 756/4292/24 Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3908/2024 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
20 червня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників кримінального провадження:
заявника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 15 квітня 2024 року, -
ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва зі скаргою на постанову дізнавача відділу дізнання Оболонського УП ГУ НП в місті Києві від 29.08.2023 року про закриття кримінального провадження № 42015100050000181 від 07 липня 2015 року.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 15 квітня 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_6 відмовлено. Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що постанова дізнавача відділу дізнання Оболонського УП ГУ НП в місті Києві про закриття кримінального провадження № 42015100050000181 від 07 липня 2015 року є належним чином обґрунтованою та містить докладні мотиви постановленого рішення. Зокрема, слідчим суддею враховано те, що відомості до ЄРДР у даному кримінальному провадженні внесені за ч.1 ст.164 КК України по факту злісного ухилення ОСОБА_7 від сплати аліментів. На момент прийняття дізнавачем рішення про закриття кримінального провадження борг за виконавчим листом про стягнення аліментів з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 відсутній, а виконавче провадження - закрите з цих підстав.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій вказала на її необґрунтованість та незаконність. В обґрунтування скарги вказала на те, що висновок слідчого судді в частині того, що дізнавачем було в повному обсязі надано оцінку матеріалам досудового розслідування, та на час закриття кримінального провадження борг був відсутній, не ґрунтується як на вимогах закону, так і на матеріалах кримінального провадження. Зокрема, із одержаної дізнавачем інформації про суми доходів боржника по аліментах від податкових агентів та суми доходів від надання в оренду власного житла вбачається те, що ці доходи боржник приховав від державних виконавців, отже аліменти з них не нараховані та не сплачені. Наведене на думку апелянта, свідчить про те, що дізнавачем не досліджено повно, всебічно та об'єктивно всі обставини кримінального провадження, адже в постанові не міститься переліку проведених в ході досудового розслідування слідчих (розшукових) дій, направлених на перевірку фактів, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення. Просила ухвалу скасувати та направити матеріали кримінального провадження до Оболонського УП ГУ НП в місті Києві для продовження досудового розслідування.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши пояснення:
ОСОБА_6 , яка підтримала подану скаргу, підтвердила доводи викладені у ній та просила її задовольнити;
перевіривши матеріали скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
Як вбачається із постанови дізнавача відділу дізнання Оболонського УП ГУ НП в місті Києві від 29.08.2023 року, кримінальне провадження № 42015100050000181 від 07 липня 2015 року за ч.1 ст.164 КК Українибуло закрите у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Зі змісту постанови дізнавача від 29.08.2023 року вбачається те, що у якості підстави для закриття даного кримінального провадження слугував висновок про те, що виконавчі провадження відкриті щодо боржника ОСОБА_7 про стягнення на користь ОСОБА_6 аліментів, станом на 08.11.2021 були завершені. Однак, на переконання колегії суддів, вказані висновки дізнавача є помилковими.
З об'єктивної сторони, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КК України, може бути вчинене у формі злісного ухилення від сплати коштів на утримання дітей (аліментів), під яким законодавець розуміє будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду, котрі призвели до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за 3 місяці відповідних платежів. Такі діяння можуть виразитися як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку. Тобто, з точки зору доказування даного кримінального правопорушення ключовим є питання виникнення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно складає суму виплат за 3 місяці відповідних платежів.
Колегія суддів у цій частині звертає увагу на те, що наявність заборгованості по сплаті аліментів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за 3 місяці відповідних платежів, з об'єктивної сторони є матеріальним наслідком кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України. Так, ухилення від сплати аліментів на утримання дітей є триваючим кримінальним правопорушенням із матеріальним складом. Момент його закінчення має пов'язуватись саме із виконанням винним діяння - ухиленням від сплати визначених рішенням суду коштів, що зумовлює точно визначений суспільно небезпечний наслідок виникнення у винного аліментної заборгованості в певному розмірі суми виплат. Такі суспільно небезпечні наслідки - це майнова шкода, яка є результатом невиконання одним із суб'єктів аліментних правовідносин свого обов'язку (тобто неотриманням належного). Тобто, моментом закінчення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України є момент настання суспільно небезпечних наслідків у виді виникнення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно складає суму виплат за 3 місяці відповідних платежів.
За наведених обставин, факт погашення заборгованості зі сплати аліментів, у разі настання суспільно небезпечних наслідківу виді виникнення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно складає суму виплат за 3 місяці відповідних платежів, немає будь-якого правового значення з точки зору правової кваліфікації діяння боржника, оскільки факт погашення такої заборгованості, не усуває суспільно небезпечні наслідки, які настали.
Із урахуванням викладеного, не може визнаватись законною як ухвала слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 15 квітня 2024 року, так і постанова дізнавача відділу дізнання Оболонського УП ГУ НП в місті Києві від 29.08.2023 року про закриття кримінального провадження № 42015100050000181 від 07 липня 2015 року у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. У зв'язку із цим, колегія суддів вважає за необхідне скасувати як постанову дізнавача, так і ухвалу слідчого судді, а кримінальне провадження повернути до відділу дізнання для продовження розслідування.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 15 квітня 2024 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову дізнавача відділу дізнання Оболонського УП ГУ НП в місті Києві від 29.08.2023 року про закриття кримінального провадження № 42015100050000181 від 07 липня 2015 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу.
Постанову дізнавача відділу дізнання Оболонського УП ГУ НП в місті Києві від 29.08.2023 року про закриття кримінального провадження № 42015100050000181 від 07 липня 2015 року - скасувати.
Кримінальне провадження № 42015100050000181 від 07 липня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України повернути до відділу дізнання Оболонського УП ГУ НП в місті Києві для продовження досудового розслідування.
Ухвала у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
_____________________ _________________________ ________________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4