Справа № 11-cc/824/4317/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 761/20226/24
02 липня 2024 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» в приміщенні суду матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31 травня 2024 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31.05.2024 року задоволено клопотання слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_11 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу з особистого зобов'язання на тримання від вартою та змінено запобіжний захід із особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 27 липня 2024 року, без визначення розміру застави щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сокиряни Сокирянського району Чернівецької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, ФОП « ОСОБА_7 », інваліда ІІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 332; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 332; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332; ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 358 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31.05.2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про зміну підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу.
Мотивуючи апеляційні вимоги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31.05.2024 року є незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а відтак підлягає скасуванню.
Захисник вказує, що під час судового розгляду судом першої інстанції не було отримано належних та допустимих доказів, які б беззаперечно вказували на необхідність зміни запобіжного заходу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, появу нових ризиків. Фактично має місце констатація слідчим суддею факту того, що особа мала можливість учинити дії, які зазначені слідчим, однак юридично ж оцінка дій особи на наявність дій направлених вважати появу нових ризиків - відсутня.
Посилається апелянт і на те, що за тривалий час досудового розслідування майже усіма суддями Шевченківського районного суду міста Києва та Київського апеляційного суду вже були розглянути ті чи інші клопотання слідчого про зміну та застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оцінено ризики, передбачені ст. 177 КПК України і жоден суддя не знайшов підстав для тримання ОСОБА_7 під вартою.
Крім того, за весь час досудового розслідування ОСОБА_7 не вчинив жодних дій, які б свідчили про появу будь-яких ризиків. В той же час, ОСОБА_7 з'являвся на всі виклики слідчого та суду, жодного випадку неявки чи переховування від суду або слідства не існує. Щодо впливу на свідків сторона захисту вказує, що ОСОБА_7 ніколи не впливав на свідків та не має необхідності це робити, посилання слідчого на нібито спілкування зі свідком ОСОБА_13 не відповідає дійсності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000169 від 20.02.2023 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 332; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 332; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332; ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 358 КК України.
25.08.2023 року ОСОБА_14 затримано відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
26.08.2023 року ОСОБА_15 повідомлено про підозру, у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. З ст. 332 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.08.2023 року до підозрюваного ОСОБА_14 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 23 жовтня 2023 року.
18.10.2023 року постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_16 строк досудового розслідування у даному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 25.11.2023 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.10.2023 продовжено строк дії раніше застосованого до ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до 25.11.2023.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.11.2023 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 25.02.2024 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.01.2024 року строк дії раніше застосованого до ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до 25.02.2024 року включно.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.02.2024 року строк досудового розслідування у даному провадженні продовжено до дев'яти місяців, тобто до 25.05.2024 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.02.2024 у зв'язку із закінченням шестимісячного строку тримання під домашнім арештом до підозрюваного ОСОБА_14 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні до завершення досудового розслідування; утримуватися від спілкування у поза процесуальний спосіб із громадянами України ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , посадовими особами обласних військових адміністрацій та Державної прикордонної служби України; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання для слідчого у кримінальному провадженні документи, які надають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
23.02.2024 року ОСОБА_15 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 332; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 332; ч. 4 ст. 358 КК України.
16.05.2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 25.08.2024 року.
22.05.2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк покладених на підозрюваного ОСОБА_14 обов'язків при застосованому запобіжному заході у вигляді особистого зобов'язання продовжено до 21.07.2024 року.
29.05.2024 року підозрюваного ОСОБА_14 затримано, у порядку п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України, оскільки є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ст. 255 КК України.
29.05.2024 року підозрюваного ОСОБА_14 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 332; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 332; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332; ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 358 КК України.
Стороною обвинувачення зазначено, що відповідно до попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу від 22.05.2024 року ОСОБА_14 зобов'язано у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, серед іншого, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Так, 29.05.2024 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_3 останній був відсутній.
В ході проведення слідчих (розшукових) дій зазначено, що ОСОБА_7 змінив своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 на нове, а саме: АДРЕСА_4 , не повідомивши слідчого, прокурора чи суд, що може свідчити про те, що ОСОБА_7 здобувши досвід у злочинних колах, може використовувати набуті знання, вміння та навички з метою конспірації та ускладнення документування протиправної діяльності правоохоронними органами.
Також, відповідно до протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_18 від 29.05.2024 року, згідно якого учасниця злочинної організації ОСОБА_18 посилаючись також на ОСОБА_14 , використовуючи месенджери веде листування з невстановленими особами стосовно можливості «вирішення питання» стосовно пред'явленої їй підозри про вчинення злочинів, що розслідуються в рамках даного кримінального провадження. Вказані відомості свідчать про наявність реальних можливостей та спроби учасників злочинної організації впливати на не притягнення їх до кримінальної відповідальності, шляхом використання корупційних зв'язків.
31.05.2024 року (клопотання датоване 30.05.2024 року) слідчий 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_11 за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням про зміну запобіжного заходу з особистого зобов'язання на тримання від вартою щодо ОСОБА_7 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31.05.2024 року клопотання слідчого задоволено та змінено запобіжний захід із особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 27 липня 2024 року, без визначення розміру застави щодо ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для зміни ОСОБА_7 запобіжного заходу з особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою перевірялись під час судового розгляду клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисників, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Розглядаючи клопотання про застосування (зміну) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.
Змінивши відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 332; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 332; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332; ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 358 КК України. Вагомість даних щодо причетності підозрюваного до вчинення зазначених кримінальних правопорушень доведена прокурором та сумнівів щодо їх достатності не викликала.
Системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ свідчить про наявність в КПК України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом.
Стандарт достатніх підстав (доказів) використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчим суддею, судом (наприклад, статті 157, 163, ч. 5 ст. 234, 260 КПК України), так і слідчими, прокурорами (зокрема, статті 134, 271, 276 КПК України).
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має бути співмірним зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/бо можуть бути пов'язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними доказами. Зокрема причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень на даному етапі досудового розслідування підтверджується наведеними у клопотанні доказами та іншими матеріалами провадження.
Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 332; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 332; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332; ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 358 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому на даному етапі провадження колегія суддів не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов'язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а саме, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, покарання за вчинення якого передбачає позбавлення волі на строк понад 10 років, що свідчить про здатність приховувати сліди кримінального правопорушення та створювати умови, за яких викриття кримінального правопорушення ускладнюватиметься.
Також колегія суддів враховує дані про особу підозрюваного у їх сукупності, зокрема, що останній раніше не судимий, має постійне місце проживання. Однак приходить до висновку, що вказані обставини не можуть спростовувати наявні у матеріалах клопотання докази щодо існування зазначених органом досудового розслідування ризиків, а жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до остаточного висновку, що зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисники просять скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Отже, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 182, 200 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характеризуючих даних про його особу, збільшення ризиків про які йдеться в клопотанні, змінив запобіжний захід з особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31 травня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_11 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу з особистого зобов'язання на тримання від вартою та змінено запобіжний захід із особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 27 липня 2024 року, без визначення розміру застави щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4