Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/10792/2024
м. Київ Справа № 760/3175/23
03 липня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Цурки Наталії Олександрівни на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року, постановлену під головуванням судді Сіромашенко Н. В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа: Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, -
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , 3-я особа: Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа: Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя залишено без розгляду.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 15 квітня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвоката Цурка Наталія Олександрівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до першої інстанцї.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції необґрунтована та така, що ухвалена при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають істотне значення, з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, наслідком чого є скасування даної ухвали відповідно до положень статті 376 ЦПК України.
Зазначає, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Вказує, що однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
Зазначає, що при цьому має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Вказує, що 20 лютого 2024 року представник не з'явилася на судове засідання у зв'язку з перебуванням у приміщенні Київського апеляційного суду щодо розгляду справи №369/9704/22, призначеної на 10 годину та справи №754/195/23 призначеної на 12 годину.
У зв'язку з затримкою розгляду справи №369/9704/22 об 11 годині 42 хвилини представником направлено повідомлення до Деснянського районного суду м. Києва про неможливість явки в судове засідання призначене на 12 годину, а оскільки справа №754/195/23 розглядалась в рамках двох апеляційних скарг її розгляд припав фактично на час розгляду Шевченківським районним судом м. Києва даної справи, що унеможливило направлення відповідного повідомлення до суду.
Крім того, канцелярією Шевченківського районного суду м. Києва не приймаються повідомлення не завірені ЕЦП, що також свідчить про неповідомлення суду про причини неявки представника у судове засідання.
В судове засідання з'явився представник позивача ОСОБА_1 адвокат Цурка Наталія Олександрівна, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності не з'явившихся сторін.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , 3-я особа: Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Акціонерне товариство «Кредобанк», про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя передати на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва за підсудністю.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року прийнято до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Кредобанк» про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Призначено у справі підготовче судове засідання 20 лютого 2024 року о 14 год. 30 хв.
Позивачка ОСОБА_1 була належним чином повідомлена до дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку смс повідомлення та довідкою про доставку електронного листа. (т. 1 а.с. 144,145)
Відповідно до довідки Шевченківського районного суду міста Києвавід 20 лютого 2024 року у звязку з неявкою сторін в підготовче засідання, призначеного на 20 лютого 2024 року о 14 год. 30 хв., фіксація судового процесу технічними засобами, відповідно до ст. 247 ЦПК України не здійснювалась.
Розгляд справи перенесено на 08 квітня 2024 року на 15 год. 00 хв.
08 квітня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Цурка Наталія Олександрівна звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про відкладення розгляду справи призначене на 08 квітня 2024 року на 15 год. 00 хв.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа: Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа: Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя без розгляду суд першої інстанції посилався на те, що позивачка та її представник двічі поспіль не з'явилися, в підготовче засідання, призначене на 20.02.2024 на 14 год. 30 хв. Та призначене на 08.04.2024 на 15 год. 00 хв., були сповіщені належним чином про місце та час розгляду справи, а тому наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якoму рoзглядається предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це - важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.
Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).
Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянутіу підготовчому засіданні.
За змістом частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.
Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів наголошує, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом.
Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).
Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв'язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання.
У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (провадження № 61-14373св19) зроблено правовий висновок стосовно застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.
З урахуванням зазначених норм права та з дотриманням релевантної судової практики Верховного Суду, суд апеляційної інстанції, встановивши, що у цій справі закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, приходить до висновку про відсутність підстав для застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у спірних правовідносинах.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги відносно того, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.
Згідно вимог ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_1 адвоката Цурки Наталії Олександрівни підлягає задоволенню, а ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Цурки Наталії Олександрівни задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року скасувати.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа: Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» про розірвання шлюбу та поділ майна подружжянаправити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена
в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 04 липня 2024 року
Головуючий: Судді: