21 червня 2024 року місто Київ
справа № 358/510/24
апеляційне провадження № 33/824/3070/2024
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С. від 8 травня 2024 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою судді Богуславського районного суду Київської області від 8 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Не погоджуючись з постановою судді районного суду, ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, у якій просив закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Скаржник зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 130353 від 24 березня 2024 року вказано, що водій керував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а не в стані алкогольного сп'яніння, як визначено частиною 1 статті 130 КУпАП та в пункті 2.9 а Правил дорожнього руху, тобто склад адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП; ОСОБА_1 не було вручено письмове направлення на огляд до медичного закладу, а тому підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення і притягнення до відповідальності також відсутні; наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського є неналежним доказом, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено назви та номеру технічного приладу на
який здійснено запис, а сам диск, як електронний доказ, не засвідчений електронним цифровим підписом.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Невкритий В.М. підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Перевіряючи підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130КУпАП, апеляційний суд встановив наступне.
24 березня 2024 року о 01 год. 04 хв. поліцейським СР ПП ВП № 2 Обухівського районного управління поліції старшим сержантом Драченком М.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 130353 за частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , зі змісту якого убачається, що 24 березня 2024 року о 00 год. 35 хв. в м. Богуслав, вул. Острів, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi A 6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі водій відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на таке.
Відповідно до статті 245 КУпАП серед завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про
адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Орган (посадова особа), у відповідності з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 130353 24 березня 2024 року о 00 год. 35 хв. в м. Богуслав, вул. Острів, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi A 6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився у встановленому законом порядку.
До протоколу додано направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 до КНП «Макарівська багатопрофільна лікарня».
У відповідності до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до змісту частини 1 статті 130 КУпАП відповідальність за вказаною статтею також настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями частини 2 статті 266 КУпАП визначено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як убачається з відеозаписів із бодікамер патрульних поліцейських, які міститься у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 на запитання
працівника поліції чи погоджується він пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки відповів відмовою. Від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 також відмовився, сумнівів у тому, що ОСОБА_1 розуміє суть запропонованої патрульними поліцейськими процедури проведення огляду на стан сп'яніння на місці чи в закладі охорони здоров'я записи з відеокамер не викликають.
Відповідно до пунктів 3, 4, 6-8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок), огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);
- лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду
Оскільки належним доказом вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з його природи, є протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначені ознаки сп'яніння і дії водія транспортного засобу щодо відмови від проведення огляду у закладі охорони здоров'я, то відеозапис з нагрудної камери поліцейського має містити процесуальну послідовність фіксації відмови водія від проходження такого огляду.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і факт його відмови зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення встановлений статтею 256 КУпАП, згідно положень якої у протоколі, окрім іншого, відображаються пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 130353, складений відносно ОСОБА_1 , підписаний ОСОБА_1 без зауважень і заперечень - розділ «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» не містить відомостей щодо незгоди із зазначеними в протоколі відомостями. У письмових поясненнях, які додані до протоколу, ОСОБА_1 зазначає, що керував автомобілем на прохання свого другу, оскільки останній перебував в стані алкогольного сп'яніння; сам ОСОБА_1 алкоголем не зловживав, приблизно о 14:00 випив 0,5 сидру; від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився.
Доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 130353 від 24 березня 2024 року зазначено лише про явні ознаки алкогольного сп'яніння, а не перебування в стані алкогольного сп'яніння, а тому склад адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки це є довільним тлумаченням норми закону. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складений за відмову від проходження відповідного огляду, відповідальність за що чітко передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Посилання у апеляційній скарзі на невручення ОСОБА_1 письмового направлення на огляд і як наслідок відсутність підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення є безпідставними, оскільки відповідне направлення не вручається водію у випадку його відмови від доставлення і проходження огляду в закладі охорони здоров'я. В даному випадку ОСОБА_1 відмовився їхати на огляд до закладу охорони здоров'я (Макарівська багатопрофільна лікарня).
Доводи скаржника про не зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення назви та номеру технічного приладу на який здійснено запис, не підписання диску із записом електронним цифровим підписом відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки зміст відеозапису не викликає сумніву у тому, що на ньому відображені події, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не заперечує цей факт і сам скаржник.
З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, місцевим судом досліджені повно та об'єктивно, постанова судді місцевого суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування не встановлені.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Богуславського районного суду Київської області від 8 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Я.В. Головачов