про повернення позовної заяви
04 липня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/2590/24-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незвільнені ОСОБА_1 з військової служби за сімейними обставинами у зв'язку самостійним вихованням дитини віком до 18 років;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі абзацу 5, пункту 3, частини 12, статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та п.п. 233, 235, 242 Положення "Про проходження громадянами України служби у Збройних силах України", як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з самостійним вихованням дитини віком до 18 років.
Ухвалою суду від 18.06.2024 року адміністративний позов залишено без руху та вказано на необхідність надання позивачем обґрунтувань та доказів щодо дотримання (поважності причин пропущення) строку звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що представник позивача повідомлений 18.06.2024 р. належним чином про прийняту судом ухвалу про залишення позову без руху, однак не усунув недоліки позову у встановлений судом строк.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до абз. 2 ч.2, ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є оскарження позивачем не звільнення ОСОБА_1 з військової служби за сімейними обставинами у зв'язку самостійним вихованням дитини віком до 18 років, згідно рапорту від 21.04.2024 року. Згідно листа НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 22.05.2024 р. повідомлено представника позивача, що рапорт ОСОБА_1 розглянутий, про що 23.04.2024 р. позивачу була надана письмова відповідь щодо результатів розгляду даного рапорту. До матеріалів справи додано лист НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 23.04.2024 р., в якому повідомлено позивача про відсутність підстав для його звільнення в запас Збройних Сил України.
Таким чином, зі змісту вказаної відповідачем інформації, позивача повідомлено про відмову у задоволенні рапорту про звільнення 23.04.2024 р., а тому місячний строк звернення до суду з даним позовом закінчився 23.05.2024 р., в той час як до суду позовна заява подана лише 17.06.2024 р.
Суд звертає увагу, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання скарги.
Таким чином, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд про що останнім зазначається, зокрема, у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 140/965/18, від 06 квітня 2021 року у справі 823/2363/18 та інших.
При цьому, суд зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі № 536/2248/17.
Строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.
Таким чином, суд встановив, що позивач не надав доказів поважності пропущення строку звернення до суду з даним позовом.
Суд наголошує, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд звертає увагу, що адміністративний позов позивач подав з пропущенням місячного строку звернення без обґрунтувань поважності причин пропущення вказаного строку.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відтак, враховуючи те, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом без обґрунтувань поважності причин пропущення вказаного строку, суд визнає неповажними, наявні підстави для повернення позовної заяви в цій частині.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати позивачу.
Згідно статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
У відповідності до статей 287, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання.
Суддя Т.М. Брезіна