Справа № 560/8396/24
іменем України
04 липня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №1 від 15.02.2024 р. в частині не зарахування до пільгового стажу періодів роботи: з 11.11.1988 по 27.08.1989, оскільки згідно архівної довідки працювала штопальницею; з 01.03.2001 по 13.05.2001, з 05.04.2002 по 05.04.2002, з 21.07.2002 по 05.08.2002, з 11.03.2003 по 11.03.2003, з 03.04.2003 по 30.04.2003, з 10.01.2006 по 07.04.2006, оскільки робота фабрики була призупинена; з 31.03.1992 по 31.08.1993, з 01.02.1996 по 31.03.1996, з 01.09.1996 по 30.09.1996, з 01.08.1997 по 30.09.1997, з 01.05.1999 по 31.05.1999, з 01.01.2009 по 31.05.2009, з 01.08.2009 по 31.08.2009, з 01.06.2010 по 30.06.2010, з 01.11.2010 по 30.11.2010, з 01.05.2011 по 31.07.2011, з 01.12.2011 по 31.10.2012, оскільки відсутні відомості про нарахування заробітної плати; з 01.07.2008 по 31.12.2008, з 01.06.2009 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.05.2010, з 01.07.2010 по 31.10.2010, з 01.12.2010 по 31.12.2010, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні відомості про сплату страхових внесків.
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, викладену в листі від 05.04.2023 р.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 від 03.03.1986 періоди роботи: з 11.11.1988 по 27.08.1989; з 01.03.2001 по 13.05.2001, з 05.04.2002 по 05.04.2002, з 21.07.2002 по 05.08.2002, з 11.03.2003 по 11.03.2003, з 03.04.2003 по 30.04.2003, з 10.01.2006 по 07.04.2006; з 31.03.1992 по 31.08.1993, з 01.02.1996 по 31.03.1996, з 01.09.1996 по 30.09.1996, з 01.08.1997 по 30.09.1997, з 01.05.1999 по 31.05.1999, з 01.01.2009 по 31.05.2009 , з 01.08.2009 по 31.08.2009, з 01.06.2010 по 30.06.2010, з 01.11.2010 по 30.11.2010, з 01.05.2011 по 31.07.2011, з 01.12.2011 по 31.10.2012; з 01.07.2008 по 31.12.2008, з 01.06.2009 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.05.2010, з 01.07.2010 по 31.10.2010, з 01.12.2010 по 31.12.2010;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. 6 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з часу звернення із заявою про призначення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області неправомірно відмовлено їй у призначені пенсії за віком у зв'язку з незарахуванням спірних періодів роботи.
Ухвалою суду від 10 червня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.
Будь-яких заперечень чи клопотань у визначений законодавством термін від відповідача не надходило.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 1 від 15.02.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 20 років, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV.
Згідно поданих документів пільговий стаж позивача складає 19 років 8 місяців 1 день, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
До пільгового стажу не зараховано:
- з 11.11.1988 по 27.08.1989, оскільки згідно архівної довідки працювала штопальницею;
- з 01.03.2001 по 13.05.2001, з 05.04.2002 по 05.04.2002, з 21.07.2002 по 05.08.2002, з 11.03.2003 по 11.03.2003, з 03.04.2003 по 30.04.2003, з 10.01.2006 по 07.04.2006, оскільки робота фабрики була призупинена;
- з 31.03.1992 по 31.08.1993, з 01.02.1996 по 31.03.1996, з 01.09.1996 по 30.09.1996, з 01.08.1997 по 30.09.1997, з 01.05.1999 по 31.05.1999, з 01.01.2009 по 31.05.2009 , з 01.08.2009 по31.08.2009, з 01.06.2010 по 30.06.2010, з 01.11.2010 по 30.11.2010, з 01.05.2011 по 31.07.2011, з 01.12.2011 по 31.10.2012, оскільки відсутні відомості про нарахування заробітної плати;
- з 01.07.2008 по 31.12.2008, з 01.06.2009 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.05.2010, з
01.07.2010 по 31.10.2010, з 01.12.2010 по 31.12.2010, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні відомості про сплату страхових внесків.
Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до пункту шостого частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і за наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
Отже, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 року по справі № 235/805/17, від 06.12.2019 року по справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 року по справі №500/1561/17, від 05.12.2019 року по справі № 242/2536/16-а.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 Порядку № 637, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (п. 18 Порядку № 637).
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 03.03.1986 позивач у період з 03.03.1986 по 05.11.2012 працювала ткачем (ткалею) на Славутській суконній фабриці, 03.01.2002 перейменована у ЗАТ Славутська суконна фабрика, 30.06.2011 перейменована у ПАТ "Славутська суконна фабрика".
Вказані записи в трудовій книжці не містять помилок, неточностей, підтирань чи виправлень, що не заперечується відповідачем.
Тому надані документи підтверджують право позивачки на врахування вищевказаних періодів роботи до пільгового стажу.
Щодо незарахування відповідачем спірних періодів роботи з 31.03.1992 по 31.08.1993, з 01.02.1996 по 31.03.1996, з 01.09.1996 по 30.09.1996, з 01.08.1997 по 30.09.1997, з 01.05.1999 по 31.05.1999, з 01.01.2009 по 31.05.2009, з 01.08.2009 по 31.08.2009, з 01.06.2010 по 30.06.2010, з 01.11.2010 по 30.11.2010, з 01.05.2011 по 31.07.2011, з 01.12.2011 по 31.10.2012, оскільки відсутні відомості про нарахування заробітної плати; з 01.07.2008 по 31.12.2008, з 01.06.2009 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.05.2010, з 01.07.2010 по 31.10.2010, з 01.12.2010 по 31.12.2010, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні відомості про сплату страхових внесків, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV: - застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; - страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону; - страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; - персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.
Згідно статтей 14, 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків є страхувальники (роботодавці), які зобов'язані сплачувати страхові внески за застрахованих осіб (працівників) до органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Здійснення персоніфікованого обліку в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування врегульовано статтею 21 Закону №1058-IV. Як зазначено в частині другій цієї статті на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.
Частиною третьою статті 21 Закону №1058-IV визначено перелік відомостей, які повинна містити персональна електронна облікова картка застрахованої особи; та серед іншого, частина персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплачених страхових внесків.
Постановою правління Пенсійного фонду України №10-1 від 18.06.2014 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі Положення №10-1), яке визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 6 розділу V Положення №10-1 інформація з Реєстру застрахованих осіб формується та надається, зокрема, щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу - згідно з додатками 3 - 5 до цього Положення. Так, додатком 4 до цього Положення затверджено форму довідки ОК-5 Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Нормами статті 106 Закону №1058-IV передбачена відповідальність страхувальників, серед іншого, за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків.
Оцінюючи наведені вище обставини, суд враховує численну та усталену практику Верховного Суду (постанови від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №480/12392/16-а, від 31.10.2019 у справі №226/1994/17, від 01.03.2021 у справі №423/757/17) при розгляді аналогічних спорів: касаційний суд неодноразово вказував на те, що відповідно до статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Внаслідок невиконання підприємством обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним засадам у сфері соціального захисту. Тому особа не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому вона працює.
Стосовно незарахування відповідачем до пільгового стажу періодів роботи позивача з 11.11.1988 по 27.08.1989 (оскільки згідно архівної довідки ОСОБА_1 працювала штопальницею, згідно трудової книжки працювала - ткачем), з 01.03.2001 по 13.05.2001, з 05.04.2002 по 05.04.2002, з 21.07.2002 по 05.08.2002, з 11.03.2003 по 11.03.2003, з 03.04.2003 по 30.04.2003, з 10.01.2006 по 07.04.2006 (оскільки робота фабрики призупинена), суд зазначає, що у трудовій книжці позивача щодо даних періодів міститься інформація про трудовий стаж з відповідними записами про роботу, а також містяться посилання на відповідні накази, на підставі яких зроблено записи про прийняття на роботу та звільнення позивача з роботи.
Посилання відповідача на той факт що в період з 11.11.1988 по 27.08.1989 позивач працювала штапальницею, з 01.03.2001 по 13.05.2001, з 05.04.2002 по 05.04.2002, з 21.07.2002 по 05.08.2002, з 11.03.2003 по 11.03.2003, з 03.04.2003 по 30.04.2003, з 10.01.2006 по 07.04.2006 робота фабрики призупинена, не підтверджено належними доказами, а тому не можуть слугувати підставою для відмови у зарахуванні пільгового стажу та призначення пенсії ОСОБА_1 .
Таким чином, відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу спірні періоди роботи, тоді як документи, що були надані із заявою про призначення пенсії, містять всі необхідні відомості, для врахування спірних періодів до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.02.2024 року № 1 слід визнати протиправними та скасувати.
Як наслідок, необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 від 03.03.1986 періоди роботи: з 11.11.1988 по 27.08.1989; з 01.03.2001 по 13.05.2001, з 05.04.2002 по 05.04.2002, з 21.07.2002 по 05.08.2002, з 11.03.2003 по 11.03.2003, з 03.04.2003 по 30.04.2003, з 10.01.2006 по 07.04.2006; з 31.03.1992 по 31.08.1993, з 01.02.1996 по 31.03.1996, з 01.09.1996 по 30.09.1996, з 01.08.1997 по 30.09.1997, з 01.05.1999 по 31.05.1999, з 01.01.2009 по 31.05.2009 , з 01.08.2009 по 31.08.2009, з 01.06.2010 по 30.06.2010, з 01.11.2010 по 30.11.2010, з 01.05.2011 по 31.07.2011, з 01.12.2011 по 31.10.2012; з 01.07.2008 по 31.12.2008, з 01.06.2009 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.05.2010, з 01.07.2010 по 31.10.2010, з 01.12.2010 по 31.12.2010
Щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію з моменту звернення, суд зазначає наступне.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд відповідно до частини 5 статті 242 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, відповідно до якої вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заявупропризначення пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком згідно пункту 6 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за результатами розгляду якої було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №1 від 15.02.2024 р. в частині не зарахування до пільгового стажу періодів роботи: з 11.11.1988 по 27.08.1989; з 01.03.2001 по 13.05.2001, з 05.04.2002 по 05.04.2002, з 21.07.2002 по 05.08.2002, з 11.03.2003 по 11.03.2003, з 03.04.2003 по 30.04.2003, з 10.01.2006 по 07.04.2006; з 31.03.1992 по 31.08.1993, з 01.02.1996 по 31.03.1996, з 01.09.1996 по 30.09.1996, з 01.08.1997 по 30.09.1997, з 01.05.1999 по 31.05.1999, з 01.01.2009 по 31.05.2009, з 01.08.2009 по 31.08.2009, з 01.06.2010 по 30.06.2010, з 01.11.2010 по 30.11.2010, з 01.05.2011 по 31.07.2011, з 01.12.2011 по 31.10.2012; з 01.07.2008 по 31.12.2008, з 01.06.2009 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.05.2010, з 01.07.2010 по 31.10.2010, з 01.12.2010 по 31.12.2010.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, викладену в листі від 05.04.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 від 03.03.1986 періоди роботи: з 11.11.1988 по 27.08.1989; з 01.03.2001 по 13.05.2001, з 05.04.2002 по 05.04.2002, з 21.07.2002 по 05.08.2002, з 11.03.2003 по 11.03.2003, з 03.04.2003 по 30.04.2003, з 10.01.2006 по 07.04.2006; з 31.03.1992 по 31.08.1993, з 01.02.1996 по 31.03.1996, з 01.09.1996 по 30.09.1996, з 01.08.1997 по 30.09.1997, з 01.05.1999 по 31.05.1999, з 01.01.2009 по 31.05.2009 , з 01.08.2009 по 31.08.2009, з 01.06.2010 по 30.06.2010, з 01.11.2010 по 30.11.2010, з 01.05.2011 по 31.07.2011, з 01.12.2011 по 31.10.2012; з 01.07.2008 по 31.12.2008, з 01.06.2009 по 31.07.2009, з 01.09.2009 по 31.05.2010, з 01.07.2010 по 31.10.2010, з 01.12.2010 по 31.12.2010.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком згідно пункту 6 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за результатами розгляду якої було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя П.І. Салюк