про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
04 липня 2024 року Справа № 480/5501/24
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Прилипчук О.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, Кролевецького районного суду Сумської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
24.06.2024 до Сумського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Кролевецького районного суду Сумської області (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Франка, 13), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (40002, м. Суми, вул. Українських Перемог, 4), в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ Кролевецького районного суду Сумської області від 21 лютого 2024 року №07 к-ос «Про встановлення та виплату надбавки за вислугу років на державній службі» ОСОБА_1 , секретарю суду Кролевецького районного суду Сумської області, у розмірі 10 відсотків посадового окладу.
2. Зобов'язати Кролевецький районний суд Сумської області здійснити з 01.01.2024 перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 , секретарю суду Кролевецького районного суду Сумської області відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, з урахуванням виплаченого.
Ухвалою суду від 25.06.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших обґрунтованих та поважних причин його пропуску.
01.07.2024 року від позивачки до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним. З 24 лютого 2022 року на всій території України запроваджено воєнний стан.
З початку 2024 року місто Кролевець Сумської області, так і найближчі населені пункти Кролевецького району Сумської області (на даний час Конотопського району) зазнавали ракетно-авіаційних ударів та ударів БПЛА типу «Шахед», що є загальновідомими обставинами, які поширені в засобах масової інформації, згідно ст.78 КАС України не потребують доказуванню.
Вказані обставини свідчать про реальну загрожу життя на території м.Кролевець Сумської області (за місцем проживання та роботи позивачки). На території Сумської області з 2024 року почастішали оголошення повітряних тривог, в результаті чого позивачка змушена перебувати в укритті, з метою захисту свого життя.
Крім того, мати позивачки ( ОСОБА_2 ) перебувала на стаціонарному лікуванні у КПП Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» в період часу з 30.05.2024 року по 11.06.2024 року, в результаті чого вона, як повнолітня дочка, яка зобов'язана піклуватися про своїх батьків, відвідувала свою матір в лікарні м.Суми, та доглядає за батьками щоденно взагалі.
Окрім того, враховуючи графік роботи, постійно перебуває на робочому місці.
Позивачка вважає всі перелічені обставини у сукупності є поважними для поновлення строку звернення до суду із даним адміністративним позовом.
Враховуючи зазначене, просить поновити строк звернення до суду з даним позовом.
Дослідивши доводи заяви позивачки про поновлення строків звернення до суду, суд зазначає наступне.
Позивачка, звертаючись до суду з даним позовом, оскаржує наказ Кролевецького районного суду Сумської області від 21 лютого 2024 року №07 к-ос «Про встановлення та виплату надбавки за вислугу років на державній службі», у розмірі 10 відсотків посадового окладу.
ОСОБА_1 звернулася до суду із даним адміністративним позовом засобами поштового зв'язку 19.06.2024.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов'язаний в кожному випадку з'ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи подано ним заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж позивачем не подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду чи вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що пропуск строку на звернення до суду не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала.
Зі змісту заяви про поновлення строку звернення до суду, судом встановлено, що в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду позивача посилається на введений в Україні воєнний стан та перебування її матері на стаціонарному лікуванні у КПП Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» в період часу з 30.05.2024 року по 11.06.2024 року.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і діє дотепер.
Статтею 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 9 Закону встановлено, що в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Згідно зі ст. 12-2 Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Крім того, питання здійснення правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано ст.26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” від 12.05.2015 року №389-VIII, відповідно до якої правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України (ч.1 ст.26).
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст.26 Закону №389-VIII).
У зв'язку з введенням воєнного стану на території України, Рада Суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в яких зазначено виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану (п. 6).
Верховний Суд в ухвалі від 01 серпня 2022 року по справі № 802/118/17-а наголосив, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло та обумовило пропуск строку.
Крім того, згідно з ч. ч. 8, 9 ст.44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Суд, звертає увагу, що позивачка зареєстрована у системі “Електронний суд”, та мала можливість подати позовну заяву засобами електронного зв'язку.
Щодо доводів позивачки про те, що її мати перебувала на стаціонарному лікуванні у КПП Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» в період часу з 30.05.2024 року по 11.06.2024 року, суд зазначає, що станом на 30.05.2024 місячний строк звернення позивачки з даним позовом було пропущено.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що строк звернення до суду пропущено з причин, які виникли з волі позивача, а, отже, не є поважними. Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано та судом не знайдено.
Наведені ж у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду із даними вимогами аргументи судом визнаються неспроможними та відхиляються як необґрунтовані, так як жодна з наведених обставин об'єктивно не перешкоджала (не утворювала обставин непереборної сили) позивачу звернутися до суду у шестимісячний строк із даними вимогами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Вирішальним для визначення строків звернення до адміністративного суду є встановлення факту, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд, про що останнім зазначено у постанові від 21.03.2019 у справі №826/5240/18, від 08.10.2020 по справі № 260/1015/19 адміністративне провадження № К/9901/11462/20.
Судом касаційної інстанції зазначено, що вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об'єктивної можливості особи знати про такі факти. Верховний Суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Наведене вище свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи з вищевикладеного, суд не приймає до уваги викладені у заяві позивачки підстави для поновлення строку звернення до суду, а тому зазначена заява не підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню та позовна заява підлягає поверненню в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Кролевецького районного суду Сумської області від 21 лютого 2024 року №07 к-ос «Про встановлення та виплату надбавки за вислугу років на державній службі» ОСОБА_1 , секретарю суду Кролевецького районного суду Сумської області, у розмірі 10 відсотків посадового окладу.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, Кролевецького районного суду Сумської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії і додані до неї документи в ч а с т и н і позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Кролевецького районного суду Сумської області від 21 лютого 2024 року №07 к-ос «Про встановлення та виплату надбавки за вислугу років на державній службі» ОСОБА_1 , секретарю суду Кролевецького районного суду Сумської області, у розмірі 10 відсотків посадового окладу - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя О.А. Прилипчук