04 липня 2024 року Справа № 480/3893/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,
представника третьої особи - Верещагіна Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) через представника звернувся до суду з позовною заявою до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач, Ковпаківський ВДВС), в якій просив:
1) визнати протиправними рішення державного виконавця Ковпаківського ВДВС;
2) скасувати постанову №74356661 від 25.04.2024 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 1 700,00 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що Ковпаківським районним судом м.Суми у справі №592/17942/19 було видано виконавчий лист про "визначити порядок користування земельними ділянками в порядку сервітуту земельної ділянки, площею 10,0 кв.м./показана в додатку № 2 арк. 1 жовтим кольором з штриховкою червоного кольору, лінійні розмірі /2,06; 5,92; 1,55; 4,56; 0,2; 1,33/м та земельну ділянку, площею 28,0 кв.м/ показана в додатку № 2 арк. 1 блакитним кольором з штриховкою червоного кольору лінійні розмірі/1,0; 10,8; 13,64; 1,77; 15,22; 0,3; 10,65/м”.", та з виконання якого відповідачем відкрито виконавче провадження №74356661, в межах якого й винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу на позивача за невиконання рішення суду у розмірі 17000,00грн.
Втім позивач вважає, що оскаржувана постанова складена з недотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", оскільки зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, яким документом ОСОБА_1 було визнано боржником у виконавчому провадженні №74356661 та за порушення та невиконання якої саме дії зобов'язального характеру на скаржника накладено штраф, та що було б зафіксовано актом державного виконавця.
Ухвалою суду від 20.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст.ст.268, 269, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні на 03.06.2024. Крім того, цією ухвалою у відповідача витребувано додаткові докази у справі, залучено до участі у розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі - третя особа, ОСОБА_2 ) та встановлено їй строк для подання пояснень на позовну заяву.
31.05.2024 представником позивача подано до суду пояснення з додатковими доказами у справі, в якому представник заявив клопотання про поновлення строку на подання таких додаткових доказів у справі (а.с.40-75), та яке ухвалою суду від 03.06.2024 задоволено і позивачу поновлено такий строк, а судове засідання 03.06.2024 у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів вручення учасникам справи відзиву та додаткових доказів у справі було відкладено на 10.06.2024 (а.с.167-171).
У додаткових поясненнях представник позивача вказав, що оскаржувана постанова про накладення штрафу не має правового обґрунтування та законних підстав її винесення, враховуючи таке:
1) в рішенні Ковпаківського районного суду м.Суми у справі №592/17942/19 зобов'язано саме ОСОБА_2 усунути позивачам - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , перешкоди у користуванні власністю, зобов'язавши її зняти темні ковдри, які розміщені перед вікнами на земельній ділянці, а також стягнути з неї судові витрати;
2) з огляду на зміст рішення Ковпаківського районного суду м.Суми у справі №592/17942/19, ОСОБА_1 ніяк не може вважатися боржником, оскільки рішення ухвалено по суті на його користь, а ОСОБА_2 не може бути стягувачем, оскільки це саме її зобов'язав суд усунути перешкоди та сплатити судові витрати на користь позивачів;
3) виконавчий лист Ковпаківського районного суду м. Суми, виданий у справі №592/17942/19, складений з порушеннями його оформлення, оскільки у такому виконавчому документі позивач не може бути боржником та за вказаною у виконавчому листі адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не мешкає;
4) в оскаржуваній постанові про накладення штрафу зазначено, що: “боржником без поважних причин рішення суду зобов'язального характеру не виконано, що є підставою накладення штрафу, що зафіксовано актом державного виконавця від 25.04.2024”. Однак рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.02.2021 по справі № 592/17942/19, жодного обов'язку на ОСОБА_1 не покладено. Також у постанові не вказано, які саме зобов'язальні дії мав виконати ОСОБА_1 .
Представник відповідача, не погодившись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву та витребувані судом докази (а.с.77-164), в якому зазначив, що за рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми, що набрало законної сили, визначено ті факти, що мають виконуватися. Постанова про накладення штрафу є вмотивована та підлягає виконанню. Виконавцем вживаються заходи примусового виконання, що засвідчено відповідним актом державного виконавця.
Відповідач вважає, що представник позивача намагається довести про визначення статусу у виконавчому провадження ОСОБА_1 , який вже визначений за пред'явленим виконавчим документом на підставі рішення суду, що ОСОБА_1 виступає боржником по відношенні до визначення порядку користування земельними ділянками в порядку сервітуту земельної ділянки.
На момент виходу 25.04.2024 фактичного виконання рішення суду не відбулося, зокрема на момент перевірки - є засвідчення факту чинення з 21.03.2024 опору боржником зі сторони стягувача щодо право проходу.
Відтак, відповідач вважає, що за наслідками складання процесуального акту від 25.04.2024, виконавцем застосовано положення статей 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження” про накладення штрафів на боржника, як захід примусу про притягнення до адміністративної відповідальності.
Представник третьої особи подав пояснення на позовну заяву (а.с.20-22) та додаткові пояснення (а.с.200-202), в яких просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що дії державної виконавчої служби з виконання вказаного рішення суду, що набрало законної сили, здійснюються у межах виконавчого провадження та у повній відповідності з вимогами Закону України “Про виконавче провадження”. Відмічає, що незважаючи на те, що з часу відкриття виконавчого провадження пройшов вже тривалий час, боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 продовжують чинити перешкоди у користуванні довірителькою в порядку сервітуту земельною ділянкою площею 10,0 кв.м., не дозволяють встановити будівельні риштування та складувати будівельні матеріали для здійснення ремонтно-будівельних робіт будинку. Факти невиконання рішення суду задокументовано відповідачем з дотриманням вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, у тому числі шляхом складання актів державного виконавця. Місце проживання або реєстрації боржника при виконанні рішення суду жодного юридичного значення не мають.
Позивач та його представник, а також представник відповідача, повідомлені належним чином, повторно в судове засідання не з'явилися.
Позивач та його представник про причини неявки суд не повідомили. Представник відповідача надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебування представника відділу, дії якого оскаржуються, та іншої уповноваженої особи представника від відділу, які в повній мірі володіють інформацією по справі, у відпустці. Разом з тим на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, доказів не надав.
Згідно із ч.10 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.
Відповідно до ч.3 ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Згідно із ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Приймаючи до уваги вказані норми, з огляду на повторну неявку представників сторін, повідомлених належним чином про час і місце розгляду справи, суд вважав можливим розглядати справу у відсутності осіб, які не з'явилися.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у поясненнях.
Заслухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (позивач у цій справі) звернулися до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Сумська міська нотаріальна контора, про виділ часток зі спільної часткової власності, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визначення порядку користування земельними ділянками та усунення перешкод у користуванні власністю.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.02.2021 у справі №592/17942/19, п о з о в ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , Р у д к о в с ь к о г о О.М. з а д о в о л е н о ч а с т к о в о (а.с.45-49), та серед іншого ухвалено (а.с.49зворот):
- визначити порядок користування земельними ділянками в порядку сервітуту земельної ділянки, площею 10,0 кв.м; показана в додатку № 2 арк. 1 жовтим кольором з штриховкою червоного кольору, лінійні розміри (2,06; 5,92; 1,55; 4,56; 0,2; 1,33)м та земельну ділянку, площею 28,0 кв.м; показана в додатку №2 арк.1 блакитним кольором з штриховкою червоного кольору лінійні розміри (1,0; 10,8; 13,64; 1,77; 15,22; 0,3; 10,65)м;
- усунути ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 перешкоди в користуванні власністю з боку ОСОБА_2 , зобов'язавши її зняти темні ковдри, які розміщені перед вікнами на земельній ділянці, площею 28.0 кв.м, наданій в користування сторін в порядку сервітуту.
Постановою Сумського апеляційного суду від 17.06.2021 рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.02.2021 змінено в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат та постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 10833,95 гривень. В іншій частині рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 01.02.2021 залишити без змін (а.с.51зворот-59).
28.02.2023 у зазначеній справі №592/17942/19 Ковпаківським районним судом м.Суми було видано виконавчий лист про "визначити порядок користування земельними ділянками в порядку сервітуту земельної ділянки, площею 10,0 кв.м; показана в додатку № 2 арк. 1 жовтим кольором з штриховкою червоного кольору, лінійні розміри /2,06; 5,92; 1,55; 4,56; 0,2; 1,33/м та земельну ділянку, площею 28,0 кв.м; показана в додатку №2 арк.1 блакитним кольором з штриховкою червоного кольору лінійні розміри /1,0; 10,8; 13,64; 1,77; 15,22; 0,3; 10,65/м" (а.с.60зворот-61, 85-86).
У цьому виконавчому листі б о р ж н и к о м зазначено п о з и в а ч а у справі №592/17942/19 ОСОБА_1 , с т я г у в а ч е м - в і д п о в і д а ч а у справі №592/17942/19 ОСОБА_2 .
Згодом ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 19.04.2023 було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 , поданої у квітні 2023р., про уточнення порядку виконання рішення суду у справі №592/17942/19 щодо порядку користування сервітуту земельною ділянкою. Постановою Сумського апеляційного суду від 06.06.2023 цю ухвалу в частині мотивів відмови у задоволенні заяви змінено, та зокрема зазначено, що з огляду на те, що р і ш е н н я суду в ч а с т и н і в с т а н о в л е н н я с е р в і т у т у н е п і д л я г а є примусовому виконанню, заява ОСОБА_2 щодо уточнення порядку його виконання задоволенню не підлягає (а.с.28зворот).
У подальшому ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 19.06.2023 у справі №592/17942/19 роз'яснено порядок виконання рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 01.02.2021, а саме роз'яснено, "що встановлений рішенням суду земельний сервітут передбачає право користування чужою земельною ділянкою (згідно п. ж ст. 99 ЗК України) "право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд" (а.с.25-25зворот, 87-88).
ОСОБА_2 звернула виданий 28.02.2023 у зазначеній справі №592/17942/19 Ковпаківським районним судом м.Суми виконавчий лист до примусового стягнення, втім, повідомленням старшого державного виконавця Ковпаківського ВДВС Бондаренко В.О. від 28.07.2023 виконавчий лист було їй повернуто без виконання з підстав, визначених п.7 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", з чим ОСОБА_2 не погодилася та звернулася до Ковпаківського районного суду м.Суми із заявою про оскарження таких дій державного виконавця.
Так, ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 17.08.2023 у справі №592/17942/19, що залишена без змін постановою Сумського апеляційного суду від 08.02.2024 у справі №592/17942/19, визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Ковпаківського ВДВС Бондаренко В.О. щодо повернення виконавчого листа виданого Ковпаківським районним судом від 28 лютого 2023 року у справі №592/17942/19 без прийняття до виконання, що оформлено повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 28.07.2023. В ухвалі від 17.08.2023, зокрема, судом зазначено, що рішення суду про визнання виконавчого листа у справі №592/17942/19 таким, що не підлягає виконанню не приймалось, за таких обставин дії державного виконавця про повернення виконавчого листа без прийняття є неправомірними (а.с.30-31, 36-38, 89-98).
У подальшому, за заявою представника ОСОБА_2 (а.с.83-84), постановою старшого державного виконавця Ковпаківського ВДВС Лаврик Тетяною Валеріївною (далі - державний виконавець Ковпаківського ВДВС Лаврик Т.В.) від 06.03.2024 було відкрито виконавче провадження №74356661 з виконання виконавчого листа, виданого 28.02.2023 Ковпаківським районним судом м.Суми про "визначити порядок користування земельними ділянками в порядку сервітуту земельної ділянки, площею 10,0 кв.м; показана в додатку № 2 арк. 1 жовтим кольором з штриховкою червоного кольору, лінійні розміри /2,06; 5,92; 1,55; 4,56; 0,2; 1,33/м та земельну ділянку, площею 28,0 кв.м; показана в додатку №2 арк.1 блакитним кольором з штриховкою червоного кольору лінійні розміри /1,0; 10,8; 13,64; 1,77; 15,22; 0,3; 10,65/м" (а.с.103-104). Цією постановою зобов'язано ОСОБА_1 виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
В межах ВП №74356661 старшим державним виконавцем складено вимогу від 19.04.2024, якою сторін виконавчого провадження, з метою виконання рішення суду, зобов'язано на підставі ст. ст. 18, 20 Закону України “Про виконавче провадження” бути присутніми за запланованими виконавчими діями - 25.04.2024 об 11:00 год. ранку за адресою: АДРЕСА_1 , на цей час заплановано виїзд спеціаліста Державного агентства земельних ресурсів України для надання пояснень, рекомендації та відповідей у виконавчому провадженні (а.с.6, 126-127).
За результатом проведеного виходу 25.04.2024, старшим державним виконавцем Ковпаківського ВДВС Лаврик Т.В. складено акт державного виконавця, в якому вказано, що при виході за адресою: АДРЕСА_2 , з метою встановлення фактів і роз'яснення виконання рішення суду у присутності спеціаліста-землевпорядника задано у тому числі питання як виконується дане рішення суду. В акті зазначено, що зі слів спеціаліста-землевпорядника достатньо роз'яснення для боржників та стягувачу. Також в акті відповідач вказав, що сторона стягувача заявила, що з 21.03.2024 боржники чинять опір в користуванні земельного сервітуту, а зі слів ОСОБА_1 він не проживає за цієї адресою. Також в акті відповідач зафіксував, що «сторони зобов'язалися надавати право проходу для користування земельним сервітутом, а саме: проведення ремонтних робіт. Сторонам роз'яснено та надано 10 робочих днів для виконання. Боржники зобов'язались звернутися до землевпорядника та встановлення меж в натурі для встановлення технічної документації» (а.с.123-125,221-222).
За результатом проведеного виходу, 25.04.2024 старшим державним виконавцем Ковпаківського ВДВС Лаврик Т.В. прийнято постанову, якою на підставі ст.ст.63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", за невиконання рішення суду на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1700,00грн. (а.с.8, 129-130) та зобов'язано ОСОБА_1 протягом 10 робочих днів виконати рішення суду та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
При цьому, у вказаній постанові зазначено: “боржником - фізичною особою без поважних причин рішення суду зобов'язального характеру не виконано, що є підставою накладення штрафу, що зафіксовано актом державного виконавця від 25.04.2024”.
Не погоджуючись з цією постановою, позивач через представника звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на території України.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404).
Так, засади виконавчого провадження визначені частиною першою статті 2 Закону №1404, зокрема, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3)законності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
За визначеннями, наведеними у частині другій статті 15 Закону №1404, стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ, а б о р ж н и к о м - визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, н а я к и х п о к л а д а є т ь с я о б о в' я з о к щодо виконання рішення.
Таким чином, враховуючи вказані норми, боржником у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення зобов'язального характеру є особа, визначена у такому судовому рішенні, на яку покладено обов'язок особисто вчинити таку дію чи утриматися від її виконання.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404 передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно із ч.6 ст. 26 Закону № 1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Процедура виконання рішень немайнового характеру визначена Розділом VIII Закону №1404.
Частиною 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. .
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону № 1404).
Відповідно до п.8 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 за №512/5 (далі - Інструкція №512/5) підтвердження певних встановлених фактів або подій здійснюється за допомогою акта, який складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій.
Статтею 75 Закону України № 1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу, зокрема, на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що гарантії щодо обов'язковості виконання судових рішень, встановлені Конституцією України, реалізуються як у добровільному порядку так і через механізм застосування примусу, який забезпечують органи виконавчої служби. Норми Закону України «Про виконавче провадження» спрямовані саме на забезпечення безумовного виконання судового рішення і винятки з цього правила також регламентовані цим законом. Це означає, що у кожному конкретному випадку суди мають надати оцінку діям державного виконавця щодо застосування до боржника заходів впливу, виходячи із оцінки наявності або відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали або унеможливлювали виконання ним судового рішення.
Зміст наведених вище норм указує, що правовий підхід щодо застосування положень частини другої статті 15 у взаємозв'язку зі статтею 63 Закону № 1404 у правовідносинах, що стосуються застосування до боржника заходів впливу у вигляді штрафу необхідно формувати через призму оцінки змісту з о б о в 'я з а л ь н о ї частини виконавчого документа, яка повинна відповідати резолютивній частині судового рішення, та аналізу причин, з якими боржник пов'язує неможливість виконати судове рішення.
Це означає, що у разі, якщо резолютивна частина судового рішення є нечіткою за змістом, тобто коли вона є незрозумілою як для осіб, стосовно яких його ухвалено, так і для тих, хто здійснює його виконання, через що рішення суду неможливо виконати примусово або є імовірність неправильного його виконання, рішення державного виконавця про застосування до боржника заходів впливу у вигляді штрафу (у зв'язку з невиконанням ним цього рішення) у таких випадках є передчасним.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.04.2024 у справі №560/17588/23.
Предметом спору у цій справі є правомірність прийняття старшим державним виконавцем Ковпаківського ВДВС Лаврик Т.М. постанови від 25.04.2024 ВП №74356661 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700,00грн. за невиконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.06.2021 у справі №592/17942/19 (а.с.8).
Так, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, абзац 5 резолютивної частини рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.02.2021 у справі №592/17942/19 на примусове виконання якого видано виконавчий лист та відкрито у подальшому виконавче провадження №74356661, викладено у такій редакції: «визначити порядок користування земельними ділянками в порядку сервітуту земельної ділянки, площею 10,0 кв.м; показана в додатку № 2 арк. 1 жовтим кольором з штриховкою червоного кольору, лінійні розміри (2,06; 5,92; 1,55; 4,56; 0,2; 1,33)м та земельну ділянку, площею 28,0 кв.м; показана в додатку №2 арк.1 блакитним кольором з штриховкою червоного кольору лінійні розміри (1,0; 10,8; 13,64; 1,77; 15,22; 0,3; 10,65)м».
Виконавчий лист, виданий Ковпаківським районним судом 28.02.2023 у справі №592/17942/19, та постанова старшого державного виконавця Ковпаківського ВДВС Лаврик Т.М. про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2023 ВП №74356661 містять аналогічний текст рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.02.2021 у справі №592/17942/19.
Поряд з цим, суд зауважує, що зазначеним абзацом 5 резолютивної частини рішення Ковпаківського районного суду м. Суми у справі №592/17942/19 позивача особисто не було зобов'язано вчинити певні дії. Цією частиною рішення визначено лише порядок користування земельними ділянками в порядку сервітуту земельної ділянки та, зокрема, додатково ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 19.06.2023 у справі №592/17942/19 роз'яснено порядок виконання рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 01.02.2021 в цій частині, а саме роз'яснено, "що встановлений рішенням суду земельний сервітут передбачає право користування чужою земельною ділянкою (згідно п. ж ст. 99 ЗК України) "право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд" (а.с.25-25зворот, 87-88).
Таким чином, рішення суду в цій частині не є рішенням зобов'язального характеру, а тому визначення відповідачем саме ОСОБА_1 , як особу зобов'язану вчинити дії, суперечить резолютивній частині судового рішення.
Крім того, варто зазначити, що з текстуального викладу статті 63 Закону № 1404 можна зрозуміти, що на боржника може бути накладений штраф, якщо він не виконав рішення з поважних причин. Поважність причин залежить від низки обставин, але спільним має бути те, що вони об'єктивно перешкоджали боржнику виконати покладене на нього зобов'язання (згідно з рішенням, яке підлягає примусовому виконанню) у визначений спосіб та встановлений для цього строк.
Не менш важливо у цьому зв'язку пам'ятати також і про засади виконавчого провадження, зокрема - у контексті цієї справи - про такі з них, як справедливість, неупередженість та об'єктивність, які мали б теж слугувати своєрідним орієнтиром під час примусового виконання рішень зобов'язального характеру, надто коли йдеться про поважність причин його невиконання та пов'язану з цим юридичну відповідальності боржника.
Відтак, лише невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття рішення про накладення штрафу державним виконавцем має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення саме без поважних причин. При цьому, притягаючи боржника до відповідальності за невиконання судового рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець повинен ретельно дослідити всі обставини справи та, зокрема, встановити який обов'язок покладено на боржника судовим рішення, та належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов'язків і встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.
В оскаржуваній постанові відповідач зазначив, що боржником - фізичною особою без поважних причин рішення суду зобов'язального характеру не виконано, що є підставою накладення штрафу, що зафіксовано актом державного виконавця від 25.04.2024. Поряд з цим ні в оскаржуваній постанові, ні в акті від 25.04.2024 відповідач не зазначає, який обов'язок був покладений на позивача рішенням суду, яку саме частину рішення суду не виконав позивач, в чому полягало таке невиконання та саме без поважних причин.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд дійшов висновку, що оскаржувана у цій справі постанова від 25.04.2024 ВП №74356661 прийнята з порушенням ст. 63 Закону України №1404-VIII, не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому не відповідає критеріям правомірності рішення, передбаченим у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказане вбачається стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1211,20грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (пр-т Перемоги, 6,м. Суми,Сумська область,40020, код ЄДРПОУ 40211121), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лаврик Тетяни Валеріївни від 25.04.2024 ВП №74356661 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700,00грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1211,20грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Г. Шевченко