03 липня 2024 року Справа № 480/7794/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7794/23 за позовом Комунального підприємства "Теплогарант" до Головного Управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач, Комунальне підприємство "Теплогарант" (вул. Садова, 39-а, м.Конотоп, Сумська область, 41600), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, Сумська область, 40009) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №432718280704 від 27.06.2023 згідно якого Комунальному підприємству “Теплогарант” донараховане зобов'язання з ПДВ на суму 336 175,00 грн. та 33 617,50 грн. штрафу.
Ухвалою суду від 27.07.2023 позовну заяву залишено без руху, оскільки подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України.
07.08.2023 через систему "Електронний суд" подано заяву щодо усунення недоліків позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ГУ ДПС у Сумській області, на підставі 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України у зв"язку з поданням позивачем податкової декларації з податку на додану вартість з відображенням від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке більше 100 тис. грн. за лютий 2023 року, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП «Теплогарант», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість за лютий 2023 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 26.05.2023 р. № 3700/18-28-07- 04-07/32325215/156, у якому встановлено порушення платником податків п. 198.5 ст.198, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.п. «а» п. 198.1 ст. 198, абзац перший - третій абзац перший - другий п. 198.3 і абзац третій п. 198.6 ст. 198 ПКУ, в результаті чого встановлено:
- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань податкового кредиту з податку на додану вартість (рядок 19 Декларації) на загальну С) 548 299,00 грн., що в свою чергу призвело до завищення рядку 21 Декларації;
- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сум податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до держави бюджету (р. 18 Декларації) всього на суму 336 174,56 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що перевіркою не встановлено реальність здійснення господарських операцій з придбання КП «Теплогарант» послуг виготовлення проектно-кошторисної документації ТОВ «ТВХ2000», що призвело до порушення податкового законодавства з податку на додану вартість КП «Теплогарант». Зокрема, в акті перевірки йдеться про те, що згідно реєстру атестованих осіб атестаційної архітектурно-будівельної комісії, ФОП ОСОБА_1 мав сертифікат НОМЕР_1 від 13.01.2015 року, але наразі являється не дійним у зв 'язку з порушенням ним статі 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», як результат не має права надавати послуги інженерно-проектувального спрямування». Як результат, ТОВ «ТВХ2000» та ФОП ОСОБА_1 не мали права надавати послуги виготовлення проектно-кошторисної документації. Отже, на переконання податкового органу, вказані угоди не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед замовником, а лише для збільшення податкового кредиту.
Позивач вважає висновки податкового органу безпідставними та необґрунтованими, вбачає у висновках податкового органу перевищення службових повноважень, окільки недійсність чи нікчемність господарського договору може встановити виключно суд, за результатом дослідження правової природи укладених договорів, результатів їх виконання та з наступним застосування до сторін наслідків визнання договору недійсним чи нікчемним, в тому числі пов'язаних з податковими аспектами.
Ухвалою суду від 0908.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач надав до суду відзив, у якому зазначає, що ГУ ДПС у Сумській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.06.2023 № 432718280704. На переконання податкового органу, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є прийнято у межах наданих контролюючому органу повноважень.
Просить суд врахувати, що TOB "ТВХ2000" та ФОП ОСОБА_1 не мали права надавати послуги виготовлення проектно-кошторисної документації і справді вказані угоди не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед замовником, а лише для збільшення податкового кредиту.
Крім цього, відповідач звертає увагу суду на те, що у первинних документах згідно зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-IXV) забезпечується фіксування фактів здійснення господарських операцій. Водночас документальне оформлення господарських операцій відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції.
Отже, за висновками податкового органу , надані на перевірку платником податків КП "Теплогарант" акти виконаних робіт та податкові накладні, в яких наведені відомості по взаємовідносинах з TOB «ТВХ2000», не відповідають фактичним (реальним) обставинам, оскільки складені у зв'язку з оформленням господарської операції, яка реально не здійснювалась та не може бути підставою для відображення такої операції у бухгалтерському та податковому обліках.
З урахуванням викладеного, відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши обставини у справі, з урахуванням доказів які були надані до справи представниками сторін, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Як свідчить з матеріалів справи, Головним управлінням ДГІС у Сумській області на підставі 20.1.4 пункту 20.1 статті , підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, у зв'язку з поданням податкової декларації з податку на додану вартість відображенням від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке більше 100 тис. грн. за лютий 2023 року та на підставі наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 08 травня 2023 року № 637-кп «Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки КП "Теплогарант" було проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання позивачем податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість за лютий 2023 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 26.05.2023р. № 3700/18-28-07- 04-07/32325215/156, у якому встановлено порушення платником податків п. 198.5 ст.198, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.п. «а» п. 198.1 ст. 198, абзац перший - третій абзац перши другий п. 198.3 і абзац третій п. 198.6 ст. 198 ПКУ, в результаті чого встановлено:
- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань податкового кредиту з податку на додану вартість (рядок 19 Декларації) на загальну суму 548299,00 грн., що в свою чергу призвело до завищення рядку 21 Декларації;
- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р. 18 Декларації) всього на суму 336 174,56 грн.
За наслідками здійсненої перевірки, ГУ ДПС у Сумській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.06.2023 № 432718280704, згідно якого Комунальному підприємству “Теплогарант” було донараховано зобов'язання з ПДВ на суму 336 175,00 грн. та 33 617,50 грн. штрафу.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:
Приписами п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 198.6 ст. 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
У п. 201.1 ст. 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Таким чином, підставою для відображення господарських операцій у податковому обліку є фактичне здійснення таких операцій у межах господарської діяльності та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, які розкривають суть та зміст операцій та відображають їх реальне вчинення та які є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Як зазначено у частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з пунктом 1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.
Відповідно до пункту 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту акту перевірки та з відзиву, позивачем - КП «Теплогарант» по взаємовідносинам з TOB «ТВХ2000» до перевірки було надано робочу документацію по наданим послугам а саме: виготовлення проектно-кошторисної документації «Реконструкція котельні по вул. Депутатська, 105а м. Конотоп Сумської області з встановленням додаткового твердопаливного котла», виготовлення проектно - кошторисної документації «Реконструкція котельні по АДРЕСА_1 з встановленням додаткових твердопаливних котлів», виготовлення проектно-кошторисної документації «Реконструкція котельні по АДРЕСА_2 з встановленням додаткового твердопаливного котла», виготовлення проектно-кошторисної документації «Реконструкція котельні по АДРЕСА_3 з заміною газового котла», виготовлення проектно-кошторисної документації «Реконструкція котельні по АДРЕСА_4 з встановленням газового котла в існуючу котельню», виготовлення проектно-кошторисної документації «Реконструкція котельні по АДРЕСА_5 з встановленням додаткових твердопаливних котлів», виготовлення проектно- кошторисної документації Реконструкція котельні по АДРЕСА_6 з встановленням додаткового твердопаливного котла» в якій зазначено, що в и к о н а в ц е м даної проектної робочої документації є - ФОП ОСОБА_1 .
Податковим органом - ГУ ДПС в Сумській області, було взято до уваги, що враховуючи пункт 8.1 Договорів на виготовлення проектно - кошторисної документації наданих до перевірки, а саме: «Виконавець на власний розсуд може залучати для виконання робіт інші субпідрядні спеціалізовані організації та фахівців в достатній кількості і потрібної кваліфікації».
Отже податковий орган зауважує, що по залученому до виконання даних послуг ФОП ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , контрагентом постачальником TOB «ТВХ2000» згідно інформаційних баз ДПС України відсутнє відображення у звітності, а саме - в Додатку 4 ДФ Відомості до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску виплат по 157 ознаки доходу «Дохід виплачений самозайнятій особі».
Як вказує податковий орган в Акті перевірки, згідно реєстру атестованих осіб атестаційної архітектурно-будівельної комісії, ФОП ОСОБА_1 мав сертифікат № НОМЕР_1 від 13.01.2015, але на момент оформлення результатів перевірки не був дійсним у зв'язку з порушення ним статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», як результат не мав права надавати послуги інженерно- проектуального спрямування.
У відповідності до статті 17 Закону України "Про архітектурну діяльність", строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад 3 роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж 1 раз на 5 років, не обмежується. Відомості про дотримання цих вимог вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Порядок позбавлення кваліфікаційного сертифіката визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку професійної атестації.
Згідно п. 13 Порядку проходження професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2009 р. N 79, строк дії кваліфікаційного сертифіката архітектора становить п'ять років.
У зв'язку з вищевикладеним, податковий орган зазначає, що сертифікат № АР 010587 від 13.01.2015 ОСОБА_1 не був діючий у 2022 році, коли заключалися і виконувалися договори по виготовленню проектно-кошторисної документації, оскільки в порушення ст. 17 Закону України "Про архітектурну діяльність" в 2020 році не був підтверджений ОСОБА_1 шляхом підвищення кваліфікації протягом останніх п'яти років за відповідними програмами за напрямом професійної атестації. Відповідно, ФОП ОСОБА_1 не мав можливості надавати послуги виготовлення проектно-кошторисної документації для КП «Теплогарант».
Також, перевіряючими встановлено, що у TOB "ТВХ2000" не має жодного підтверджуючого документа про наявність працівників з відповідною кваліфікацією, знанням, досвідом, освітою, у тому числі інженерно- технічних працівників, які знаються в галузі виробництва, продажу або використання твердопаливних котлів (теплогенераторів), що відображено в акті перевірки. Отже, на переконання податкового органу, зазначене може свідчити про невідповідність TOB "ТВХ2000" кваліфікаційним вимогам щодо складання такого виду проектної документації.
Згідно інформаційних баз ДПС України, а саме відомостей ІКС «Податковий блок» присутня інформація по контрагенту-постачальнику TOB «ТВХ2000», а саме - штатний розклад:
Як результат, за висновками податкового органу, TOB "ТВХ2000" та ФОП ОСОБА_1 не мали права надавати послуги виготовлення проектно-кошторисної документації і справді вказані угоди не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед замовником, а лише для збільшення податкового кредиту.
Наявність вищевказаних доказів, як стверджує відповідач, є свідченням факту нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, а первинні документи складені від імені ТОВ «ТВХ2000» в адресу КП «Теплогарант» не мають жодної юридичної значимості. Тобто, насправді вказані угоди не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед замовником, а лише для збільшення валових витрат та податкового кредиту.
При цьому, відповідач вказує, що наявність у КП «Теплогарант» зареєстрованих податкових накладних від ТОВ «ТВХ2000», які відповідно до Податкового кодексу України, є необхідними для формування податкового кредиту, не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту, у зв'язку з тим, що у контрагента-постачальника не має жодного підтверджуючого документа про наявність працівників з відповідною кваліфікацією, знанням, досвідом, освітою, у тому числі інженерно-технічних працівників, які знаються в галузі виробництва, продажу або використання твердопаливних котлів (теплогенераторів) та відсутнє відображення у звітності, а саме - Додатку 4ДФ Відомості до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску виплат по 157 ознаці доходу «Дохід виплачений самозайнятій особі» за 2022 рік ФОП ОСОБА_1 оскільки на робочій документації зазначені його реквізити.
Надані на перевірку платником податків КП «Теплогарант" Акти виконаних робіт та податкові накладні, в яких наведені відомості по взаємовідносинах з TOB «ТВХ2000», на переконання податкового органу, не відповідають фактичним (реальним) обставинам, оскільки складені у зв'язку з оформленням господарської операції, яка реально не здійснювалась та не може бути підставою для відображення такої операції у бухгалтерському та податковому обліках.
Аналізуючи норми податкового законодавства України, ознайомившись із доводами контролюючого органу, на підставі яких здійснено висновки акту перевірки, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача.
Так, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що недійсність чи нікчемність господарського договору може встановити виключно суд за результатом дослідження правової природи укладених договорів, результатів їх виконання та з наступним
застосування до сторін наслідків визнання договору недійсним чи нікчемним, в тому числі пов'язаних з податковими аспектами.
Наявність підстав, які мали місце на момент його укладення для визнання договору недійсним має встановлювати суд. (постанова Касаційного цивільного суду від 10.03.2021 у справі №201/8412/18).
Позивач слушно зауважує, що Договори на виготовлення проектно-кошторисної документації у к л а д е н і , послуги (роботи) з виготовлення проектної документації підприємства н а д а н і, покладені підприємством в основу роботи по переходу на виробництво теплової енергії на альтернативних природному газу джерелах палива.
Зазначені доводи позивача відповідачем фактично не спростовані.
Слід зазначити, що на перевірку надавалися копії Договорів на виготовлення проектно-кошторисної документації №57, №58, №59 від 26.04.2022р. та №111, 3112, №113, №114 від 23.06.2022р. укладені з ТОВ «ТВХ2000», копії рахунків на оплату, копії платіжних доручень, копії актів виконаних робіт (наданих послуг), копії виготовлених робочих проектів (з долученим сертифікатом інженера-проєктувальника та висновками про проходження Київським експертно-технічним центром Держпраці експертизи проектів).
Однак, перевіряючими не надано належної оцінки даним документам, зокрема змісту договорів.
Так, згідно пункту 8.1. Договорів «Виконавець на власний розсуд може залучати для виконання робіт інші субпідрядні спеціалізовані організації та фахівців в достатній кількості і потрібної кваліфікації».
Таким чином, TOB «ТВХ2000» правомірно, відповідно до умов укладених договорів, залучено до виготовлення проектної документації відповідного фахівця - фізичну особу-підприємця, інженера- проектувальника ОСОБА_1 , повноваження якого підтверджувались кваліфікаційним сертифікатом серія АР № 010587 від 12.01.2015 року.
Посилання перевіряючих на дані Реєстру атестованих осіб у тому, що сертифікат інженера- проектувальника ОСОБА_1 серії АР № 010587 від 12.01.2015 року є недійсним, не можна вважати обґрунтованим, оскільки ані з твердження перевіряючих у Акті перевірки, ані з даних самого Реєстру не вбачається дата, з якої зазначений сертифіката визнаний недійсним (до укладення Договорів та/чи до виготовлення проектної документації, чи після того).
Крім того, з даними Реєстру та змістом самого сертифікату є розбіжності у даті видачі сертифікату атестаційно-будівельною комісією, а саме у тексті сертифікату зазначена дата видачі як «12.01.2015 року», а у Акті перевірки та Реєстрі атестованих осіб дата видачі значиться як «13.01.2015 рік».
Крім цього, суд бере до уваги посилання позивача на те, що робочі проекти виготовлені ФОП ОСОБА_1 пройшли експертизу Київським експертно-технічним центром Держпраці щодо відповідності проектної документації нормативно- правовим актам промислової безпеки та охорони праці, тому підприємство не мало і не має підстав оспорювати укладені договори на виготовлення проектної документації та результати їх виконання, відповідно формування ПДВ підприємством здійснено у відповідності до чинного законодавства.
Крім того, КП “Теплогарант” листом за вих. № 272 від 19.06.2023 року звернувся до контрагента TOB “ТВХ2000” та до ФОП ОСОБА_1 з проханням надання пояснень щодо залучення до виконання робіт інженера-проектувальника та щодо чинності його сертифікату. Листом за вих. № 23/06-1 від 23.06.2023 року ТОВ “ТВХ2000” повідомило, що на момент укладення договорів не мало відповідних кваліфікованих кадрів для надання даних послуг, тому було прийнято рішення про залучення для виконання робіт інших субпідрядних спеціалізованих організацій, зокрема ФОП ОСОБА_1 , що не суперечить п. 8.1. укладених договорів.
На вимогу ТОВ “ТВХ2000” ФОП ОСОБА_1 надав кваліфікований сертифікат НОМЕР_1 від 12.01.2015 року, категорія: інженер-проектувальник, виданий Всеукраїнською громадською організацією “Гільдія проектувальників у будівництві” з останнім підвищенням кваліфікації за фахом- 28.01.2021 року. Статус сертифікату згідно Реєстру на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відображається як чинний. Посилання на реєстр: https ://е-construction.qov.ua/certified persons detail/2405399077282907798.
Отримавши зазначену інформацію, КП “Теплогарант” 23.06.2023 року повідомило про це податкову службу шляхом надіслання на електронну пошту (sumv.official@tax.gov.ua) Доповнення до Заперечення до Акту перевірки з долученою копією листа від ТОВ “ТВХ2000” за вих. № 23/06-1 від 23.06.2023 року. Однак, і вказані Доповнення до Заперечення на Акт перевірки не були враховані податковою службою.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що формування ПДВ підприємством здійснено у відповідності до чинного законодавства, а підстави для донарахування ПДВ на суму 336 175,00 грн. та 33 617,50 грн. штрафу відсутні через помилкову позицію контролюючого органу викладену у Акті перевірки та пов”язану з цим неправомірність прийнятого податкового-повідомлення -рішення.
Слід зазначити, що досліджені під час розгляду справи первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом оформлені відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", всі господарські операції знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку позивача та доводять наявність змін в активах позивача під час вчинення господарської операції.
Натомість, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно, позовні вимоги щодо визнання податкового повідомлення-рішення №432718280704 від 27.06.2023 згідно якого Комунальному підприємству “Теплогарант” донараховано зобов'язання з ПДВ на суму 336 175,00 грн. та 33 617,50 грн. штрафу, протиправними та такими, що підлягають скасуванню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Комунального підприємства "Теплогарант" до Головного Управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №432718280704 від 27.06.2023 згідно якого Комунальному підприємству “Теплогарант” (вул. Садова, 39-а, м.Конотоп, Сумська область, 41600, ЄДРПОУ 32325215) донараховано зобов'язання з ПДВ на суму 336175,00 грн. та 33617,50 грн. штрафу.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплогарант» (вул.Садова, 39-а, м.Конотоп, Сумська область, 41600, ЄДРПОУ 32325215) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5546 (п"ять тисяч п"ятсот сорок шість) грн. 89 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул.Іллінська, буд.13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ ВП 43995469).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець