03 липня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/3922/22
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
31.05.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, у якій просить замінити стягувача ОСОБА_2 у виконавчих листах Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/3922/22 на правонаступника ОСОБА_1 в частині виплати Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області різниці між виплаченою та нарахованою за рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2022 у справі № 440/3922/22 пенсії за період з 01.04.2019 по 31.08.2022 у розмірі 108702,25 грн.
З 30.05.2024 по 21.06.2024 суддя Канигіна Т.С. перебувала у щорічній відпустці.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву від 31.05.2024 вх.№32343/24 передано судді Канигіній Т.С. 24.06.2024.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 25.06.2024 призначено заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії до розгляду у судовому засіданні на 03.07.2024.
У судове засідання, призначене на 03.07.2024, учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно зі статтею 379 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву про заміну сторони виконавчого провадження без участі заявників та осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , та проживала разом з позивачем на день його смерті, що підтверджується копією паспортів указаних осіб, а саме: відміткою про їх реєстрацією за одним місцем. На момент подачі даної заяви у справі заборгованість по виконанню рішення суду залишається несплаченою, а тому вказане рішення може бути виконано лише після вирішення питання щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні.
Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до частини четвертої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, необхідними умовами для заміни сторони виконавчого провадження або боржника чи стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження є вибуття однієї з сторін та наявність правонаступника.
Надаючи оцінку вказаним заявницями обставинам та наданим на їх підтвердження доказам, суд зазначає наступне.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2022 у справі 440/3922/22 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" від 14.01.2022 №33/37-4/1581 про розмір грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" від 14.01.2022 №33/37-4/1581 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше сплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Указане рішення суду набрало законної сили 20.08.2022.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , виданим 29.02.2024 Відділом державного реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
На виконання рішення суду в справі № 440/3922/22 ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату, зокрема, за рішенням суду за період з 01.04.2019 по 31.08.2022 у розмірі 108702,25 грн, що підтверджується листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 01.04.2024.
Частиною першою статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Водночас, спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ), на підставі якого отримував пенсію померлий ОСОБА_2 .
Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 3-1 така заява подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера додаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника; 3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
Зміст статті 61 Закону №2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.
Так, згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, Закон № 2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім'ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
Суд звертає увагу, що вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявників.
Водночас, відмова пенсійного органу у виплаті заявницям таких сум може бути підставою для звернення останньої до суду із позовом за захистом своїх прав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05.02.2024 у справі №560/14067/21, від 30.01.2024 у справі №420/8604/21.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №440/3922/22 слід відмовити.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 379 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна