про повернення заяви
03 липня 2024 рокум. Ужгород№ 260/698/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши заяву позивача від 26.06.2024 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області: 1) визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії із застосуванням обмеження максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; 2) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 вересня 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
26.06.2024 позивач подав до суду заяву, якою просить:
1) прийняти окрему ухвалу і розтлумачити Керівнику ГУ ПФУ в Закарпатській області вимоги законодавства України про виконання судових рішень і відповідальність за їх невиконання;
2) за умисне ухилення від виконання рішення суду по справі №260/698/24 керівника ГУ ПФУ в Закарпатській області Анастасію Пентек притягнути до адміністративної відповідальності - накласти штраф на розсуд суду.
3) зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області подати звіт про виконання рішення суду з метою поважливого відношення до судової влади.
Ознайомившись з вказаною заявою суд дійшов висновку, що заяву належить повернути заявнику з таких підстав.
Розділом IV КАС України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, зокрема нормами статей 382-383 КАС України визначено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а саме: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду цього звіту, як можливий варіант накласти на керівника суб'єкта владних повноважень штраф за невиконання чи неналежне виконання рішення суду (ст. 382 КАС України), та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду, та, як спосіб судового реагування на такі дії постановлення окремої ухвали в порядку передбаченому статтею 249 Кодексу (ст. 383 КАС України).
Таким чином, передбачивши у статтях 382, 383 КАС України різні (відмінні один від іншого) способи судового контролю за виконанням судового рішення, законодавець встановив й відмінну процесуальну форму реалізації прав зацікавленої особи на подання заяв (клопотань) про їх здійснення, а також встановив різний порядок прийняття та розгляду таких заяв.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлення такого способу судового контролю за виконанням рішення суду може мати місце за ініціативою суду або за клопотанням позивача, поданим як до ухвалення рішення у справі, так і після ухвалення на стадії його виконання.
Спеціальних вимог до змісту заяви, поданої в порядку ст. 382 КАС України, процесуальний закон не містить, що передбачає застосування загальних вимог до форми та змісту письмової заяви (клопотання), визначених статтею 167 КАС України.
Разом з тим частина друга статті 383 КАС України містить чіткі вимоги до змісту заяви про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень-відповідача на виконання рішення суду.
Крім того, строків для подання заяви на підставі статті 382 КАС України не установлено, а тому, виходячи з мети здійснення судового контролю, така заява може бути подана на стадії виконання рішення суду.
В свою чергу, статтею 383 КАС України передбачено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4 ст. 383 КАС України). При цьому, процесуальним наслідком недотримання встановленого процесуальним законом строку для подання заяви є її повернення заявнику.
Також судові рішення, які приймаються за результатом розгляду заяв, передбачених статтями 382, 383 КАС України, є різними.
Зокрема, розглядаючи заяву в порядку статті 382 КАС України, суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду та за наслідком оцінки звіту ухвалити рішення про прийняття звіту, накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень або встановлення нового строку для подання звіту, а за результатом розгляду заяви в порядку статті 383 КАС України суд приймає рішення про залишення її без задоволення або постановляє окрему ухвалу на підставі положень статті 249 КАС України.
Крім того, суд звертає увагу на те, що ст. 382 та ст. 383 КАС України передбачено і різні порядки розгляду заяв, поданих відповідно до цих норм.
Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року по справі №556/2081/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що встановлення статтями 382-383 КАС України різних способів судового контролю за виконанням рішень судів передбачає і різні процесуальні форми реалізації позивачем права на ініціювання того чи іншого способу судового контролю.
Однак заявник вказаної обставини не врахував та подав до суду заяву від 26.06.2024 без жодного посилання на вимоги статей КАС України, в якій одночасно об'єднав питання, передбачені як статтею 382 КАС України, так і статтею 383 КАС України, що процесуально недопустимо, враховуючи вищенаведені мотиви суду та дійсний зміст і призначення релевантних норм процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Беручи до уваги вищевикладене, з огляду на об'єктивну наявність підстав для неможливості розгляду в одному провадженні заяви, що подана одночасно в межах ст. 382 КАС України та ст. 383 КАС України, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 382 КАС України, ч. 5 ст. 383 КАС України та ч. 2 ст. 167 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність повернення даної заяви без розгляду заявнику.
Керуючись статтями 167, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву позивача від 26.06.2024 у справі №260/698/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - повернути без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду у встановлений ст. 295 КАС України п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя М.М. Луцович