04 липня 2024 рокуСправа №160/5921/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Обставини справи: 04.03.2023 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.09.2023 року № 047050006242 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування гр. ОСОБА_1 » щодо відмови у зарахуванні періодів роботи ОСОБА_1 до спеціального стажу та відмови призначити та виплатити грошову допомогу відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - визнати протиправним та скасувати.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати період роботи ОСОБА_1 до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, передбаченої п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, а саме:
з 01.12.1980 р. по 28.08.1981 р. на посаді акомпаніатора і керівника вокальної групи у Будинку піонерів м. Харцизьк, Донецької області, з 01.01.1992 р. по 15.07.1996 р. на посаді викладача хорового класу і теоретичних дисциплін в Михайлівській дитячій музичній школі (АР Крим),
з 01.09.1996 р. по 26.08.2000 р. на посаді викладача хорового класу і теоретичних дисциплін в Михайлівській дитячій музичній школі (АР Крим),
з 28.08.2000 р. по 30.08.2014 р. на посаді викладача хорового диригування у Комунальному вищому навчальному закладі «Дніпродзержинське обласне музичне училище,
з 01.09.2014 р. по 12.09.2019 р. на посаді викладача у відокремленому структурному підрозділі «Фаховий музичний коледж» Комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки» Дніпропетровської обласної ради» з педагогічним навантаженням: 2014-2015 навчальний рік - 505 педагогічних годин, 2015-2016 навчальний рік - 465 педагогічних годин, 2016-201 7 навчальний рік - 3 70 педагогічних годин, 2017-2018 навчальний рік - 399 педагогічних годин, 2018-2019 навчальний рік- 370 педагогічних годин та призначити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, яка не підлягає оподаткуванню, у зв'язку з тим, що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, яка не підлягає оподаткуванню, у зв'язку з тим, що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачу з 2019 року було призначено пенсію за віком. У вересні 2023 року позивач звернулась до відповідача із заявою щодо отримання десяти пенсій як працівник освіти, яикй має більш ніж 30 років педагогічного стажу та вийшов на пенсію за віком відповідно до п.е ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Проте відповідачем-1 було відмовлено у виплаті грошової допомоги передабченої п.7-1 Прикінцевих положень Закону №1058 у звязку з тим, що не було зараховано до спеціального педагогічного стажу, який надає право на призначення пенсії за вислугу ркоів відповідно до п.е-ж статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". З таким рішення позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 08.03.2024 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
19.03.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позов, в якому зазначено зокрема наступне. З 13.09.2019 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком, призначеної твідповідно до статті 26 Закону № 1058. 05 вересня 2023 року Позивач у встановленому законом порядку звернулась з заявою №3459 про перерахунок пенсії (“Допризначення у зв'язку з наданням додаткових документів: призначення допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону № 1058”). Автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви Позивача здійснюється відділом пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. За результатами розгляду наданих документів, індивідуальних відомомстей про застраховану особу та матеріалів пенсійної справи встановлено, що стаж роботи ОСОБА_1 , який дає право на виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058, становить 06 років 04 місяці 06 днів (період роботи з 26.08.1985 по 31.12.1991). Таким чином, у Позивача відсутній необхідний спеціальний стаж роботи (30 років) на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону № 1788. З огляду на наведене, 11.09.2023 Головним управлінням прийнято рішення про відмову в призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій №047050006242. Рішення є правомірним, належним чином обґрунтованим та скасуванню не підлягає.
Станом на 04.07.2024 року відзив від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу суду не надходив.
Статтею 261 КАС України визначенні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1). Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2).
Відповідно до положень ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі) та законодавчу встановлену послідовність надання письмових заяв по суті, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного вище, суд зазначає, що останній вжив заходи, щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, у порядку визначеним КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
З 13.09.2019 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком, призначеної відповідно до статті 26 Закону № 1058.
Разом з тим, при прийнятті рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії одноразову грошову допомогу, передбачену п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області не виплатило.
05 вересня 2023 року Позивач у встановленому законом порядку звернулась з заявою №3459 про перерахунок пенсії (“Допризначення у зв'язку з наданням додаткових документів: призначення допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону № 1058”).
Автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви Позивача здійснюється відділом пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.09.2023 року №047050006242, ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії - допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами (виплата грошової допомоги відповідно до ст.55).
В рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.09.2023 року №047050006242 зазначено зокрема наступне.
Відповідно до. пункту 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право призначення грошової допомоги та її виплати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, грошова допомога надається особам, які день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “П загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на як дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "є"-ж" статті 55 Закону України ''Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони цього не отримували будь-яку пенсію.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Аналіз наданих документів не має можливості виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до ст.55, оскільки страховий стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії вислугу років ОСОБА_1 складає 6 років-4 місяців 6 днів, період робота музичній школі можливо зарахувати лише по 31.12.1991 року.
Враховуючи вищевикладене відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії - допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами (виплата грошової допомоги відповідно до ст.55).
Не погоджуючись із рішенням про відмову в перерахунку пенсії - допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами (виплата грошової допомоги відповідно до ст.55), позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Пунктом 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі Перелік №909).
Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що страховий стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії вислугу років ОСОБА_1 складає 6 років-4 місяців 6 днів, період робота музичній школі можливо зарахувати лише по 31.12.1991 року.
У відзиві на позов ГУ ПФУ в Донецькій області зазначено, що спеціального страхового стажу Позивача не зараховано періоди роботи:
- з 01.12.1980 по 28.08.1981, оскільки не підтверджено форму власності підприємства («Харцызский гороно» (мовою оригіналу);
- з 23.09.1982 по 19.08.1985, оскільки не підтверджено форму власності підприємства («ДК ХТЗ им. Карла Маркса», мовою оригіналу);
- з 01.01.1992 по 15.07.1996 та з 01.09.1996 по 26.08.2000, у зв'язку з тим, що музична школа є початковим спеціалізованим мистецьким закладом, який належить до позашкільних навчальних закладів, посада викладача не передбачена Постановою № 909;
- з 28.08.2000 по 30.08.2014 в Дніпродзержинському музичному училищі, через те, що в довідці відсутня інформація про періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати;
- з 01.09.2014 по 26.08.2020 в ОКВНЗ Дніпровській консерваторії ім. М. Глінки, оскільки посада «старший викладач» не передбачена Постановою № 909.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно копії трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 01.12.1980р., ОСОБА_1 працювала:
запис 1 - 01.12.1980 - Харцизький гороно, прийнято на посаду акомпаніатора та керівника вокальної групи в д/п;
запис 2 - 28.08.1981 - звільнено за власним бажанням;
запис 3 - 23.09.1982 - прийнято на посаду керівника вокальної групи в ДК ХТЗ ім. К.Маркса;
- запис 4 - 19.08.1985 - звільнено за власним бажанням;
- запис 5 - 26.08.1985 - прийнято на посаду викладача хорового класу та теоретичних дисциплін в Михайлівську дитячу музичну школу;
- запис 6 - 15.07.1996 - звільнено за власним бажанням;
- запис 7 - 01.09.1996 - прийнято на посаду викладача хорового класу та теоретичних дисциплін в Михайлівську ДМШ;
- запис 8 - 26.08.2000 - звільнено за власним бажанням;
- запис 9 - 28.08.2000 Дніпродзержинське державне музичне училище, прийнято на роботу за контрактом викладачем хорового диригування;
- запис 11 - 30.08.2014 - звільнено за власним бажанням;
- запис 12 - 01.09.2014 - ОКВНЗ "Дніпропетровська консерваторія ім.Глінки", прийнято на посаду викладача кафедри вокальної хорової майстерності до проходження конкурсу;
- запис 15 - 01.09.2019 - призначена на посаду старшого викладача кафедри вокально-хорового мистецтва та музикознавства як обрана за конкурсом на умовах контракту на 5 років.
- запис 17 - 26.08.2020 звільнено з ініціативи працівника у зв'язку з виходом на пенсію.
Щодо підстав для відмови у зарахуванні спірних періодів роботи позивача на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії вислугу років, суд зазначає наступне.
Так позивачу не зараховано періоди роботи: з 01.12.1980 по 28.08.1981, оскільки не підтверджено форму власності підприємства («Харцызский гороно» (мовою оригіналу); з 23.09.1982 по 19.08.1985, оскільки не підтверджено форму власності підприємства («ДК ХТЗ им. Карла Маркса», мовою оригіналу).
З приводу цього суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, відповідно до пункту 1 якого посади у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи, віднесені до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік №909).
Згідно з приміткою 2 Постанови КМУ від 04.11.1993 №909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
зміст пункту 2 «Примітки» вказаного Переліку №909 визначає, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Щодо не зарахування періоду з 01.01.1992 по 15.07.1996 та з 01.09.1996 по 26.08.2000, у зв'язку з тим, що музична школа є початковим спеціалізованим мистецьким закладом, який належить до позашкільних навчальних закладів, посада викладача не передбачена Постановою № 909.
Згідно ст. 4 Закону України «Про позашкільну освіту» позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
На підставі п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 433 від 06.05.2001, мистецькі школи (музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо), відносяться до позашкільних навчальних закладів.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту», педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 30.01.2019 у справі №876/5312/17, викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.
В постанові від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо призначення викладачам у позашкільних навчальних закладах освіти пенсії за вислугу років, визначивши, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, а тому стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909.
Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо не зарахування періоду роботи з 28.08.2000 по 30.08.2014 в Дніпродзержинському музичному училищі, через те, що в довідці відсутня інформація про періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати.
Даний період роботи позивача також підтверджується довідкою від 04.09.2023 №14/09-2023 виданою КЗ "Камянський фаховий музичних коледж імені Мирослава Скорика" ДОР.
Суд критично ставить до такої підстави для відмови у зарахуванні спірного періоду роботи як відсутність інформації про періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати, оскільки відповідні відомості жодним чином не заперечують факт роботи позивача на відповідній посаді.
Щодо не зарахування періоду роботи з 01.09.2014 по 26.08.2020 в ОКВНЗ Дніпровській консерваторії ім. М. Глінки, оскільки посада «старший викладач» не передбачена Постановою № 909.
Так, судом встановлено, що 01.09.2014 ОКВНЗ "Дніпропетровська консерваторія ім.Глінки", прийнято на посаду викладача кафедри вокальної хорової майстерності до проходження конкурсу. 01.05.2016 позивачу підтверджено кваліфікацію та пед.звання викладач-методист. 01.09.2019 призначено на посаду старшого викладача.
Переліком № 909 визначено, що робота в загальноосвітніх навчальних закладах дає право на отримання пенсії за вислугу років та в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Разом із тим, відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 (далі - Перелік №963), до посад педагогічних працівників відносяться, зокрема, вчителі, викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя, асистент вчителя - реабілітолога, старший викладач вищого навчального закладу I і II рівня акредитації, майстер виробничого навчання, педагог професійного навчання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладу охорони здоров'я та соціального забезпечення, методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, керівник гуртка, секції, студії, інших форм гурткової роботи; концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, екскурсовод, інструктор з туризму закладів освіти; старший вожатий, вожатий, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізкультури, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру, старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) у позашкільних закладах; старший майстер у професійно-технічному навчальному закладі, перекладач - дактилолог; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму у закладах освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, та на підставі матеріалів справи спростовується доводи відповідача про не підтвердження перебування позивача на посаді, що дає право на призначення та виплату такої допомоги.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано спірні періоди роботи позивача до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, передбаченої п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та відповідно вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати їх.
Суд зазначає, що протиправно не зарахувавши до спеціального стажу позивача періоди її роботи відповідач передчасно дійшов висновку про відсутність необхідного спеціального стажу у позивача та відмовив у перерахунку пенсії згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для отримання грошової допомоги. Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.09.2023 року № 047050006242 .
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, яка не підлягає оподаткуванню, у зв'язку з тим, що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначені способи захисту порушених прав, свобод та інтересів, та зазначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.4 та п.10 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що задоволення повністю вказаних позовних вимог, без перевірки суб'єктом владних повноважень, дотримання заявником усіх визначених законом умов, буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а відтак в цій частині позов слід задовольнити частково, шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону № 1058”).
Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005р. № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У зв'язку із чинністю вказаної вище норми Порядку №22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянуто заяву позивача про призначення допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону № 1058”), який у розглянутому спорі є органом, що її призначає.
Таким чином, суд зобов'язує саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до положень ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч.5ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3) від 11.09.2023 ркоу №047050006242 про відмову в перерахунку пенсії - допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами (виплата грошової допомоги відповідно до ст.55) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3) зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01.12.1980 по 28.08.1981, з 23.09.1982 по 19.08.1985, з 01.01.1992 по 15.07.1996 та з 01.09.1996 по 26.08.2000, з 28.08.2000 по 30.08.2014, з 01.09.2014 по 26.08.2020 до стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 05.09.2023 щодо виплати грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко