04 липня 2024 рокуСправа №160/8450/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Обставини справи: : за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, в якому позивач просить суд:
- визнати рішення про відмову у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби у зв'язку з сімейними обставинами, визначених абз. 12 пп. «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яке оформлено відповіддю №6/102/12-889 від 18 грудня 2023 року, складену та підписано т. в. о. командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ОСОБА_2 протиправним.
- скасувати рішення про відмову у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби у зв'язку з сімейними обставинами, визначених абз. 12 пп. «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яке оформлено відповіддю №6/102/12-889 від 18 грудня 2023 року, складену та підписано т. в. о. командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ОСОБА_2 .
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України, код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , звільнити військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з військової служби у запас на підставах, визначених абз.12 пп. «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю права позивача на звільнення з військової служби, так як його рідний батько помер внаслідок хвороби, отриманої під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій і Луганській областях.
Ухвалою суду від 23.04.2024 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Згідно довідки про доставку електронного документа, ухвала про відкриття спрощеного провадження від 23.04.2024 у справі №160/8450/24 була надіслана одержувачу Військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України в його електронний кабінет, та документ доставлено до електронного кабінету - 23.04.2024р. о 21:30 хв.
Станом на 04.07.2024 року, відзив на адміністративний позов від відповідача на адресу суду не надходив.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 17.09.1996 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився - ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_3 , матір - ОСОБА_4 .
Згідно з Довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №769 від 19.07.2017р., старший прапорщик ОСОБА_3 , дійсно в період з 12.08.2016р. по 31.10.2016р., з 17.11.2016р. по 23.03.2017р. безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції, м.Часів Яр, Донецької області.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 27.09.2018 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 .
У витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол №3547 від 17.12.2018 року) зазначено, що захворювання старшого прапорщика у відставці ОСОБА_3 , 1973 року народження: «Злоякісне новоутворення ротової частини глотки, яке, згідно лікарського свідоцтва про смерть №239 від 26.09.2018 року Золотоніського міжрайонного відділення Черкаського обласного бюро судово-медичної експертизи і свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 27 вересня 2018 року виконавчим комітетом Левченківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , - захворювання і причина смерті, Так, пов'язані із захистом Батьківщини.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 (по стройовій частині) №152мтд від 25.10.2023р., солдата ОСОБА_1 , який прибув для подальшого проходження військової служби із військової частини НОМЕР_7 ( АДРЕСА_2 ) та зарахованого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 по особовому складу від 13.10.2023 №61 о/с у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 25 жовтня 2023 року, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення.
Рапортом від 08.11.2023р. позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 НГУ «Хартія» України з проханням звільнити з військової служби, та надати письмову відповідь на даний рапорт та письмовий документ, який підтверджує звільнення з військової служби, на підставі ч.5 п.3 пп. «Г» абз.9 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
В обґрунтування рапорту позивач зазначив, що перебував на строковій військовій службі з 25.11.2016 року, а з 2019 року, підписав контракт, та знов став на захист країни та продовжив службу в Національній гвардії України в військовій частині НОМЕР_7 , а потім був переведений до військової частини НОМЕР_2 «Хартія».
Також позивач в рапорті зазначив, що його батько - ОСОБА_3 з 12.08.2016 по 31.10.2016, та з 17.11.2016 по 23.03.2017 був прийнятий на військову службу та приймав участь у бойових діях. У зв'язку з проходженням служби батько набув «Рак лівого піднебіння, з розповсюдженням метастазів в області шиї», внаслідок вказаного захворювання батько помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно з витягом з протоколу Центральної військової-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, каліцтв, протоколом №3547, від 14.12.2018 року - захворювання ОСОБА_3 «Злоякісне новоутворення ротової частини глотки» - послужило причиною його смерті, а також захворювання і причина смерті, так пов'язана із захистом батьківщини.
Листом від 18.12.2023 №6/102/12-889 Військова частина НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомила ОСОБА_1 про те, що в абз.12 пп. «Г'ч.5 ст.26 Закону відсутня така підстава для звільнення, як смерть близьких родичів, яка сталась внаслідок захворювання пов'язаного із захистом Батьківщини, підстав для задоволення рапорту відсутні.
Вважаючи протиправною відмову Військової частини НОМЕР_2 у звільненні, за сімейними обставинами, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Положеннями Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) здійснюється правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно з ч.1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 ст.2 Закону №2232-XII передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Позивачем у позові зазначалося, та не заперечувалося відповідачем, що ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України.
Відповідно до пп.г) п.3 ч.5 ст.26 Закону №2232-ХІІ контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах, під час проведення мобілізації та дії воєнного стану, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Пунктом 3) ч.12 ст.26 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах, зокрема під час дії воєнного стану, якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Зі змісту наведеної норм слідує, що поважною причиною у зв'язку з якою військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, звільняється з військової служби під час дії воєнного стану, є загибель близького родича під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, у разі не висловлення бажання продовжувати військову службу.
Як зазначалося вище, ОСОБА_3 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції, м.Часів Яр, Донецької області в період з 12.08.2016р. по 31.10.2016р., з 17.11.2016р. по 23.03.2017р.
Разом з тим, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто не під час під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.
Крім того, виключення у пп.г) п.3 ч.5 ст.26 Закону №2232-ХІІ наступного змісту «якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу» свідчить про те, що положення вказаної норми застосовуються у разі загибелі близького родича, саме під час проходження військової служби особи, яка бажає припинити контракт на прохолодження військові служби.
В даному випадку, ОСОБА_1 , за відомостями зазначеними в рапорті від 08.11.2023р., з 2019 року підписав контракт з Національною гвардією України, тобто після смерті батька ОСОБА_3 .
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко