03 липня 2024 року Справа №160/20861/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" про відвід судді Дєєва М.В. у справі за позовною заявою Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" до Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
28.12.2022 року Громадська організація "Платформа громадський Контроль" звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
22.02.2023 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволений частково.
24.07.2023 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 року - без змін.
02.08.2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.
02.10.2023 року від Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі.
13.11.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - задоволено та зобов'язано Комунальне підприємство "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по даній справі.
15.12.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено судове засідання щодо розгляду питання про накладення штрафу на керівника Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради на 11.01.2024 року.
08.01.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду зупинено провадження щодо розгляду питання про накладення штрафу на керівника Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради до набрання законної сили судовим рішенням Третього апеляційного адміністративного суду, прийнятим за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року по даній справі.
15.02.2024 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року в адміністративній справі №160/20861/22.
11.03.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" ДМР про роз'яснення судового рішення - відмовлено.
19.03.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження у даній справі щодо розгляду питання про накладення штрафу на керівника Комунального підприємства Дніпровський метрополітен Дніпровської міської ради та призначено судове засідання на 03.04.2024 року.
28.03.2024 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 160/20861/22 на підставі оскарження Комунальним підприємством "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 року у справі № 160/20861/22.
03.04.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду зупинено провадження за заявою Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за адміністративним позовом Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" до Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії до усунення обставин, що зумовили таке зупинення.
08.04.2024 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду виправлено описку в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 року шляхом викладення її резолютивної частини в наступній редакції: "Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду копії матеріалів адміністративної справи № 160/20861/22, необхідних для розгляду апеляційної скарги, як то передбачено п. 21 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 року № 814".
03.04.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, враховуючи ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 року, поновлено провадження щодо розгляду питання про накладення штрафу на керівника Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради та призначено судове засідання.
28.05.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради надійшло клопотання про зупинення провадження по справі №160/20861/22 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді до набрання законної сили судовим рішенням за наслідком розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 року у справі №160/20861/22.
28.05.2024 року у судовому засіданні представник Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради просив задовольнити заяву про зупинення провадження, посилаючись на п.3 ч.1 ст.236 КАС України, з огляду на неможливість розгляду питання про накладення штрафу на керівника Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради, призначеного за наслідком розгляду звіту про виконання рішення суду, до завершення розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову у роз'ясненні вказаного рішення, представники Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" у задоволенні заяви про зупинення провадження просили відмовити з огляду на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 року та положення п.п.15.11 Перехідних положень КАС України.
28.05.2024 року ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду:
- у задоволенні заяви Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради про зупинення провадження щодо розгляду питання про накладення штрафу на керівника Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради - відмовлено;
- у задоволенні заяви Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" про накладення штрафу на керівника Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради - відмовлено. Встановлено Комунальному підприємству "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради новий строк для подачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення суду по даній справі - 30 днів з дня отримання повного тексту даної ухвали.
02.07.2024 року від представника Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" надійшла заява про відвід судді Дєєва М.В. у справі №160/20861/22.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що підставою для подання цього відводу не є проста незгода із ухвалою від 28 травня 2024 року у справі № 160/20861/22. Така незгода висловлена позивачем у формі апеляційної скарги, яке вже подана і вочевидь буде розглянута апеляційним судом. Натомість висловлені в цій ухвалі думки судді Дєєва М.В. по суті свідчать про те, що він не може вважатися об'єктивним та неупередженим суддею у цій справі. Висновки суду фактично в принципі унеможливлюють накладення штрафу на відповідача у подальшому, що свідчить про те, що, незалежно від обставин справи та змісту нових звітів суддя Дєєв М.В. не буде застосовувати заходи судового контролю в цій справі. Зазначене свідчить про його необ'єктивність та упередженість у всіх питаннях пов'язаних із подальшим розглядом звіту та застосуванні примусу за неналежне виконання рішення суду до відповідача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року заяву Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" про відвід судді Дєєва М.В. у справі №160/20861/22 за позовною заявою Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" до Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - визнано необґрунтованою та передано матеріали адміністративної справи №160/20861/22 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2023 року для розгляду заяви про відвід судді Дєєва М.В. визначено суддю Олійника В.М.
Дослідивши підстави для відводу, викладені в заяві про відвід судді, суд зазначає наступне.
Приписами частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Згідно з частиною 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Згідно з частинами 1, 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Разом з цим, суд зауважує, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" (безсторонність) судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
У висновку №3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.
Отже, прийняття процесуальних актів, а також дії суду під час розгляду справи належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.
Позасудовий порядок оскарження дій чи актів, що стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Правову оцінку дій суду під час розгляду справи, перевірку законності та обґрунтованості прийнятих судових рішень має виключно відповідний суд згідно з процесуальним законодавством в межах провадження відповідної справи.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Разом з тим, необхідно зауважити, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.
Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Враховуючи викладене, заявлений відвід має бути вмотивований, тобто містити відповідні аргументи та докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Однак, подана представником Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" заява про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєва М.В. таких аргументів та доказів не містить.
При цьому, не можуть бути підставами для відводу судді дії суду під час розгляду справи, заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами чи процесуальні рішення судді під час здійснення правосуддя.
Подання заяви про відвід судді, яка містить лише припущення, свідчить про неповагу до суду.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 17.07.2020 року по справі №826/11409/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Подана представником Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" заява про відвід судді містить незгоду з процесуальним рішенням судді, а саме ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року, якою у задоволенні заяви Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» про накладення штрафу на керівника Комунального підприємства «Дніпровський метрополітен» Дніпровської міської ради відмовлено.
Вказане прийняте суддею процесуальне рішення позивач вважає таким, що є необґрунтованим та викликає істотні сумніви в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до частини 3 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Інших доводів щодо упередженості та необ'єктивності судді Дєєву М.В, крім тих які зводяться до непогодження з процесуальним рішенням, у заяві не наведено.
Наведене вище свідчить про необґрунтованість підстав для відводу судді Дєєва М.В., що викладені в заяві представника Громадської організації "Платформа Громадський Контроль", у зв'язку з чим судом не встановлено обставин які б підтверджували, що заявлений спір буде розглянуто упереджено або необ'єктивно.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених підстав для відводу судді, а тому у задоволенні заяви представника Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєва М.В. в справі №160/20861/22 слід відмовити.
Відповідно до частини 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала про відмову в задоволенні заяви про відвід окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 36-37, 39-41, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєва М.В. в адміністративній справі №160/20861/22 - відмовити.
Адміністративну справу №160/20861/22 передати для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.
Суддя В.М. Олійник