03 липня 2024 р.Справа №160/15976/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши заяву Приватного виробничо-комерційного підприємства "Промтехснаб" про застосування заходів забезпечення позову у справі №160/15976/24 за позовною заявою Приватного виробничо-комерційного підприємства "Промтехснаб" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
19.06.2024 року через підсистему Електронний суд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на дійшла позовна заява Приватного виробничо-комерційного підприємства "Промтехснаб" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.03.2024р за №356, та від 04.06.2024 року №874, про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській (код ЄДРПОУ 44118658) виключити Приватне виробничо-комерційне підприємство «Промтехснаб» (код ЄДРПОУ 30093109) з переліку ризикових платників податків.
20.06.2024 року позивачем через підсистему Електронний суд подано заяву про застосування заходів забезпечення позову, у якій просить:
- зупинити дію рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.03.2024р за №356 та від 04.06.2024 року №874 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ПВКП «Промтехснаб» (код ЄДРПОУ 30093109) пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду.
Ухвалою суду від 21.06.2024 року заяву Приватного виробничо-комерційного підприємства "Промтехснаб" про застосування заходів забезпечення позову у справі №160/15976/24 за позовною заявою Приватного виробничо-комерційного підприємства "Промтехснаб" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 24.06.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 24.06.2024 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі.
02.07.2024 року позивачем через підсистему Електронний суд подано заяву про застосування заходів забезпечення позову, у якій просить:
зупинити дію рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.03.2024р за №356 та від 04.06.2024 року №874 про відповідність платника податку на додану вартість ПВКП «ПРОМТЕХСНАБ» (код ЄДРПОУ 30093109) пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду в справі №160/15976/24.
В обґрунтування заяви про застосування заходів забезпечення позову зазначено, що ПВКП «Промтехснаб» є юридичною особою приватного права, що була створена 03.07.2001 року. В основному позивач здійснює діяльність з надання з роздрібної торгівлі пальним та є розпорядником акцизного складу, має ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі. Середня кількість штатних працівників складає 15 осіб, з них дев'ять працівників пройшли навчання та мають спеціальні посвідчення на виконання робіт з підвищеною небезпекою праці. Середня заробітна по підприємству становить 10474,0 грн. Позивач зареєстрований на торговельних площадках, приймає участь на поставку палива у держаних та комерційних аукціонах, пропонує до продажу у роздріб та оптом бензин марок А-92, А-95 та Дизельне паливо, газ вуглеводний скраплений. Дані товари за кодом 2710 (Нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих; продукти, в іншому місці не зазначені, з вмістом 70 мас. % або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів; відпрацьовані нафтопродукти) належать до товарів за якими здійснюється моніторинг на відповідність критеріям ризиковості здійснення операції. Пальне реалізується у тому самому стані, що і придбається, відповідно до внутрішньої номенклатури, згрупованої за однорідними ознаками, зберігаючи коди УКТЗЕД, з націнкою у розмірі до 10% (тобто до критичних 50%). Останні півроку позивач не заключав контракти на оптову торгівлю пальним та придбавав пальне виключно для реалізації на власній АЗС в ході здійснення господарської діяльності в період березень-серпень 2023 року. Як з'ясувалось з інформації, яка міститься в електронному кабінеті платника податків 29.03.2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення №356 про відповідність ПВКП «ПРОМТЕХСНАБ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (надалі - Порядок №1165). В якості підстав віднесення підприємства до ризикових в рішенні зазначено наступні коди податкової інформації, яка стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості: - «02» - «придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання; - «13» - придбання товарів/послуг у платника податку, щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податків - ТОВ «Термінал-ДТ». Іншої інформації, яка давала б можливість ідентифікувати підставу для віднесення позивача до ризикових підприємств, в чому вона полягає та яке відношення вона має до позивача, в рішенні відповідачем не зазначено. Враховуючи, що позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Термінал-ДТ» протягом часу з 13.10.2023р по 20.03.2024р з придбання дизельного палива (код УКТЗЕД 2710194300) походження, якого (за інформацією відповідача) не прослідковується за ланцюгом постачання, на підставі чого ТОВ «Термінал-ДТ» також було включено до переліку «ризикових», та з метою спростування інформації викладеної в оскаржуваному рішенні ПВКП «ПРОМТЕХСНАБ» подав до ГУ ДПС у Дніпропетровській області пояснення щодо господарських взаємовідносин з оформленними належним чином складеними первинними документами. Більш того, ТОВ «Термінал-ДТ» було виключено з переліків ризикових платників податків рішенням від 08.04.2024р №2789. Однак, за результатами розгляду документів позивача відповідачем було прийняте нове рішення від 04.06.2024 року №874, про відповідність критеріям ризиковості з додатковою надуманою підставою щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ «АЛТС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44752417), з яким у позивача були взаємовідносини 30.03.2024р та 06.04.2004, а рішення щодо його включення в перелік ризикових було прийнято 30.04.2024 року, тобто вже після здійснення господарських операцій з позивачем. Враховуючи незаконність та безпідставність оскаржуваних рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відповідність позивача критеріям ризиковості ПВКП «ПРОМТЕХСНАБ» звернулось до суду з метою захисту своїх прав таа інтересів та скасування протиправного рішення суб'єкта владних повноважень. Однак, станом на теперішній час склалася ситуація коли дія оскаржуваних рішень про відповідність платника критеріям ризиковості порушує не лише права позивача, а також права його контрагентів. Вказують, що протягом строку дії оскаржуваних рішень зупиняється реєстрація податкових накладних, складених ПВКП «ПРОМТЕХСНАБ» в адресу контрагентів покупців, які в свою чергу позбавляються права включити сплачені в ціні товару суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Це підтверджується реєстром зупинених податкових накладних за березень-травень 2024 року. раховуючи неможливість користуватись податковим кредитом з ПДВ такі контрагенти позивача, як КП «Дніпропетровський обласний центр поводження з відходами» ДОР» (код ЄДРПОУ 33383791) та Міське комунальне підприємство «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (код ЄДРПОУ 03341351) вже звернулись з вимогами щодо порушення ПВКП «ПРОМТЕХСНАБ» норм податкового законодавства та договірних зобовязань, що підтверджується листами №011 від 27.06.2024 року та №540/24 від 27.06.2024 року. І як наслідок дії оскаржуваних рішень, ці підприємства мають право на компенсацію сум ПДВ підприємством ПВКП «ПРОМТЕХСНАБ» як збитків та розірвання договірних відносин. Отже неможливість своєчасного формування податкового кредиту за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, в подальшому несе ризики припинення господарських відносин між підприємством та контрагентами. Наслідком цього є неотримання позивачем прибутку. Наведене є доказами очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, як і того, що захист цих прав, свобод та інтересів буде ускладнений без вжиття таких заходів. Отже, на даний час існує очевидна небезпека того, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду та й інших осіб, які є контрагентами позивача. Застосування судом заходів забезпечення позову спрямоване, насамперед, на реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову та захист права Позивача. Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, відповідно до пунктів 6, 10, підпункту 2 пункту 11 Порядку №1165, є підставою для безумовного зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних / розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для платника негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, сам по собі факт прийняття вказаного рішення покладає на платника додатковий обов'язок щодо надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Крім того, негативні наслідки виникають також у контрагентів платникаподатків, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування ними податкового кредиту по господарських операціях. Прийняття рішення про відповідність заявника критеріям ризикованості платника податків має наслідком зупинення реєстрації податкових накладних не лише за господарськими операціями та з контрагентами, що стали підставою для винесення такого рішення, а й за всіма іншими господарськими операціями та контрагентами заявника. Забезпечення позову визначеним способом не позбавляє відповідача можливості здійснювати перевірку окремо поданих податкових накладних/ розрахунків коригування, тобто реалізовувати свої контролюючі функції за наявності обґрунтованих сумнівів щодо певної господарської операції. В разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення заподіяна позивачу шкода внаслідок зупинення господарської діяльності товариства у зв'язку з неможливістю реєстрації податкових накладних при реалізації товарів та відмовою контрагентів від співпраці буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв'язків та нормалізація ведення господарської діяльності з урахуванням введення по усій території України воєнного стану, що зумовило погіршення ведення бізнесу, призведе до значних зусиль та витрат. Тому у разі задоволення позовних вимог ПВКП «ПРОМТЕХСНАБ», без вжиття заходів забезпечення позову, поновлення оспорюваних прав позивача, в тому числі і щодо реєстрації податкових накладних, може бути ускладнено.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами пунктів 2, 3 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не бачить необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Вирішуючи питання про забезпечення позову у цій справі суд виходить з такого.
Згідно із ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку, що забезпечення позову це вжиття адміністративним судом певних заходів щодо охорони прав та інтересів позивача для створення можливості реального виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 року у справі 826/9263/17.
Верховний Суд у постанові від 15.12.2021 року у справі №640/9218/21 зазначив, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.
Положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову, при цьому, суд, вирішуючи це питання, повинен враховувати інтереси усіх учасників справи, а також оцінити можливі наслідки і їх вплив на права заінтересованих осіб.
Зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта є винятковим заходом забезпечення позову виключно у випадку очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
Так, заявник звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність заявника п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Передусім суд відзначає, що всупереч положенням ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства конкретної підстави для забезпечення позову заявником не вказано, відповідного обґрунтування щодо такої конкретної підстави не наведено, натомість перелічено обставини справи та положення законодавства щодо правового регулювання інституту забезпечення позову. Судом надано правову оцінку змісту заяви про забезпечення позову на предмет відповідності обом підставам для забезпечення позову згідно ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України та не встановлено наявності підстав для забезпечення позову.
Так, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, суд розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Дійсно, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165).
Проте, підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування унеможливлює подальшу реєстрацію цих документів податкової звітності.
При цьому пункт 5 Порядку №1165 визначає, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.
Наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Ураховуючи викладене, судом не встановлено очевидних ознак протиправності таких рішень.
Також судом не встановлено і обставин, які б об'єктивно вказували на те, що невжиття заходів щодо зупинення дії спірного рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для господарської діяльності заявника, тощо, оскільки достатніх та належних доказів на підтвердження цієї обставини не надано.
Слід також зазначити про те, що кожне рішення відповідача про зупинення реєстрації податкових накладних є окремим індивідуально-правим актом, який приймається з урахуванням конкретних обставин господарської операції.
Суду не надано доказів на підтвердження того, що зупинено реєстрацію усіх без виключення податкових накладних заявника, оскільки не надано належних доказів ані на підтвердження загальної кількості поданих позивачем накладних, ані на підтвердження факту зупинення реєстрації усіх цих накладних або їх частини.
Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб фактично вирішило б спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо доводів заявника про негативні наслідки для його господарської діяльності суд зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Крім того, необхідно зазначити, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб'єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за заявником залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Та обставина, що надання додаткових документів та пояснень у кожному конкретному випадку вимагає значного часу та зусиль, не може сприйматися як визначена законом підстава для забезпечення позову.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Касаційного адміністративного суду від 05.08.2022 року у справі №140/1116/21, від 21.09.2021 року у справі №140/3220/21.
Також аналогічні правові висновки містяться у постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 року у справі № 160/12982/21, від 17.11.2021 року у справі №160/12286/21, а також постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 року у справі №640/32702/21.
Суд зазначає, що необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до негативних правових наслідків для заявника та/або відповідача, а також інших осіб, що не є учасниками справи.
Доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду матеріали справи не містять, заявником не надано будь-яких підтверджень наявності обставин, які, в свою чергу, вказували б на очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення відповідача, що не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
За таких обставин, враховуючи приписи наведених положень актів національного законодавства, суд дійшов висновку, що у цьому випадку підстави, передбачені ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України для забезпечення даного позову - відсутні, тому відмовляє у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150-157 КАС України, суд,-
Заяву Приватного виробничо-комерційного підприємства "Промтехснаб" про застосування заходів забезпечення позову у справі №160/15976/24 за позовною заявою Приватного виробничо-комерційного підприємства "Промтехснаб" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Позивач: Приватне виробничо-комерційне підприємство "Промтехснаб" (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Партизанська, 1/7, код ЄДРПОУ 30093109).
Відповідач : Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658).
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Ільков