03 липня 2024 рокуСправа №160/11736/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому просить:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням, із врахуванням Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та втратили чинність, припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 20іі року № 3668-УІ зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням із врахуванням Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та втратили чинність, припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № з668-УІ зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами починаючи з 20.03.2024.
Позов обґрунтований тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності. Позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, однак відповідач відмовив в проведенні такого перерахунку. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 07.05.2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 05.06.2024 року до участі у справі залучено в якості співідповідача - ГУ ПФ України в Одеській області.
06.06.2024р. представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що 28.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії. Заява позивача про перерахунок пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 912160187023 від 02.04.2024 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії. З огляду на вищезазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяви Позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії.
14.06.2024р. від представника позивача надійшла до суду відповідь на відзив, яка за змістом аналогічна доводам, викладеним в позовній заяві.
18.06.2024р. представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив про безпідставність посилання позивача на те, що Рішеннями Конституційного Суду від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024, від 12.10.2022 №7- р(ІІ)/2022, від 03.06.2013 №3- рп(ІІ)/2013 визнано неконституційними обмеження граничного розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, щодо суддів, військовослужбовців та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що були встановлені ст.2 Закону №3668-VI, оскільки таке Рішення прийняте після проведення Позивачу перерахунку пенсії яким було обмежено максимальний розмір пенсії до виплати, а отже таке обмеження на момент його встановлення було правомірним. У період між прийняттям Рішення Конституційним Судом України та зверненням Позивача з даним позовом йому не проводилося жодних перерахунків, а отже не ставилося питання щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром. Відтак, з боку органів Пенсійного фонду України не було допущено протиправною поведінки або бездіяльності відносно позивача.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи від захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
28.03.2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії.
За результатом розгляду заяви позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 02.04.2024р. за № 912160187023 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Позивач оскаржує дії пенсійного органу щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті його пенсії із її збільшенням, із врахуванням Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024р.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-XII (зі змінами) (далі за текстом Закон №796-XII), Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Згідно зі статтею 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини першої статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Як встановлено судом вище, розмір пенсії позивача обчислений від середнього заробітку 58230,09 грн., відсоток втрати працездатності 60%, підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 3 групи 708,30 грн., цільова допомога інвалідам війни ІІІ групи 50 грн, обмеження в індексації з 01.03.2023 року -7376,84 грн, обмеження в індексації з 01.03.2024 року -2793,96 грн, розмір пенсії з надбавками 48818,19 грн, максимальний розмір пенсії 23610,00 грн.
Вирішуючи питання наявності правових підстав для обмеження розміру пенсійної виплати позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, суд враховує наступне.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом №3668-VІ, який набрав чинності 01.10.2011.
За положеннями статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України зокрема, до статті 67 Закону № 796-XII, а саме частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Так, згідно з частиною третьою статті 67 Закону №796-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону №796-XII, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №120/1602/23, від 15.11.2023 у справі №120/6735/23 та інших.
Однак 20.03.2024 Конституційний Суд України прийняв рішення №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 20.03.2024 - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 стаття 67 Закону №796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, також припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII,зі змінами, визнано неконституційними.
На застосуванні під час вирішення даної справи вищевказаного рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 наполягав позивач своєму позові.
З урахуванням вище наведеного суд зазначає, що з 01.03.2023 по 19.03.2024 включно припис статті 2 Закону №3668-VI, що поширював свою дію на Закон №796-XII, та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII, які встановлювали обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, були чинними, а тому підлягали обов'язковому застосуванню.
Натомість з 20.03.2024 відповідач не має правових підстав обмежувати пенсію позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, позаяк рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визнано неконституційними припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII.
З огляду на встановлені обставини, відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу з 20.03.2024р. враховуючи рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024, відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято небгрунтовано, у зв'язку з чим підлягає скасуванню судом.
В той час суд звертає увагу позивача, що його право було порушено не діями пенсійного органу а саме рішенням від 02.04.2024р. № 912160187023, відтак позовні вимоги про визнання протиправними дій пенсійного органу щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням, із врахуванням Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024, є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Суд у відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України виходить за межі заявлених позовних вимог та визнає протиправним і скасовує рішення від 02.04.2024р. № 912160187023, оскільки це є необхідним для захисту права та законних інтересів позивача.
З урахуванням встановлених обставин у справі та наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково шляхом зобов'язання пенсійного органу здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням із врахуванням Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та втратили чинність, припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № з668-УІ зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами починаючи з 20.03.2024.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.
Від сплати судового збору позивач звільнений, а тому розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Набережна Перемоги,26, м. Дніпро, 49094, і.к. 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.04.2024р. № 912160187023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням із врахуванням Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та втратили чинність, припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № з668-УІ зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами починаючи з 20.03.2024.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін