05 січня 2024 року Справа № 160/28526/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
01.11.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України, поданий представником позивача - адвокатом Борисенком Владиславом Анатолійовичем, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 07 серпня 2023 року №9307833/32723367 комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 12.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №8 від 12.07.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач вважає, рішення відповідача є протиправним, оскільки: Позивачем до контролюючого органу у поясненнях та скарзі були надані усі необхідні документи стосовно підтвердження інформації, яка зазначена у податковій накладній №8 від 12.07.2023. Надані позивачем документи підтверджують факт реальності господарської операції за податковою накладною №8 від 12.07.2023 та не викликають будь-яких сумнівів у їх достовірності. Оскаржуване рішення комісії не містить інформації щодо конкретних підстав його прийняття. В ньому не зазначено, які саме документи, на думку комісії, складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Щодо контрагента позивача ТОВ «Торговий дім «Екотехнології» 18.09.2023 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН було прийнято рішення про його невідповідність критеріям ризиковості.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За даними КП «ДСС» одержувачам - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Техно», адвокату Борисенку В.А., Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області та Державній податковій службі України за допомогою підсистеми «Електронний суд» в їх електронний кабінет надіслано копію ухвали про відкриття провадження 22.11.2023, а копію адміністративного позову відповідачам - 02.11.2023, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву на позов до 08.12.2023.
12.12.2023 від Головного управлінні ДПС у Дніпропетровській області засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позов, у якому відповідач 1 позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити з огляду на те, що за результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником з Повідомленням до податкової накладної від 12.07.2023 №8 було прийнято Рішення від 07.08.2023 №9307833/32723367 про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН з причини: «Встановлено взаємовідносини з ризиковим контрагентом, а саме ТОВ «Торговий дім «Екотехнології»» Слід зазначити, що ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Техно» подало скаргу на Рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 07.08.2023 №9307833/32723367 про відмову в реєстрації зазначеної податкової накладної. За результатами розгляду скарги комісія з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі - Реєстр) ДПС України прийнято Рішення від 16.08.2023 №63668/32723367/2 згідно яких залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін з причини: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Техно» не включено до переліку ризикових платників.
Відповідачем 1 також наголошено, що для ухвалення рішення про зобов'язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до п.12 Порядку 1246 і її можливо зареєструвати у ЄРПН. При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена. Отже, суд у разі ухвалення рішення про зобов'язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки ПН/РК в ЄРПН.
12.12.2023 від Державної податкової служби України надійшов відзив на позов, у якому відповідач 2 позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити з підстав, аналогічних наведених відповідачем 1.
Означені відзиви на позов 06.12.2023 направлені на електронну адресу позивача, вказану останнім особисто в позовній заяві, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання позивачем відповіді на відзив до 11.12.2023.
Крім того, 12.12.2023 від ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій заявник просив: здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; у разі відмови у розгляді справи за правилами загального провадження - розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, але з викликом сторін.
Вказана заява обґрунтована тим, що Відповідач заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, оскільки ГУ ДПС у Дніпропетровській області зацікавлене в тому, щоб судове засідання відбулось за участю представника Відповідача. При розгляду справи за правила спрощеного провадження в даному випадку у контролюючого органу буде відсутня можливість в разі прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанції на користь платника податків оскаржити означене рішення до касаційної інстанції. В зв'язку з чим, заявник просив врахувати значимість даної справи, оскільки предмет спору за своїм змістом є новим, відповідно як наслідок, розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін надасть можливість для формування єдиної правозастосовної практики для судів апеляційної та касаційної інстанції з даного питання. У зв'язку з чим, ГУ ДПС у Дніпропетровській області просить суд забезпечити можливість нашої присутності при розгляді адміністративної справи №160/28526/23 шляхом переходу до загального позовного провадження. Також звернуто увагу Суду, що предметом спору є рішення відповідно до яких здійснюється донарахування коштів, які беруть участь в формуванні державного бюджету. Відповідного до цього справа має значний суспільний інтерес.
Вирішуючи заяву про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
За положеннями частини 1-2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Спір стосовно оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в силу положень частини 6 статті 12 та частини 4 статті 257 КАС України не віднесено до справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Окрім того, частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 4 статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).
Суд також звертає увагу на те, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що заявником до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають здійснення розгляду справи незначної складності за правилами загального провадження або проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Більш того, сторони не позбавлені надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань відповідача у разі їх надходження у письмовій формі відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України.
З аналізу наведених норм та з урахуванням правових висновків ЄСПЛ, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для розгляду цієї справи за правилами загального провадження або проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Враховуючи вищевикладене, вищевказана заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволенню не підлягає.
08.12.2023 засобами телекомунікаційного зв'язку від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній підтримав заявлені позовні вимоги.
Суд зазначає, що станом на 05.01.2024 відповідачі правом на подання заперечень не скористались.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно» (код ЄДРПОУ 32723367) зареєстроване в якості юридичної особи 12.12.2003, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис від 01.12.2004 №12241200000005124, та перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Соборна ДПІ (Соборний р-н м. Дніпра) та є платником податку на додану вартість.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача за КВЕД: 23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н. в. і. у. (основний); 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення; 23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у.; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.
14 лютого 2022 року між з ТОВ «Торговий дім «Екотехнології» (Покупець) та ТОВ «НПВ «Техно» (Продавець) уклало договір купівлі-продажу №04-22, згідно з яким у відповідності з цим Договором Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити торф, що відповідає нормам РСТ УССР 1959-85, (далі - Товар), на умовах даного Договору. Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість в строк та на умовах, визначених даним Договором (п.1.1 та п.1.2 Договору).
Пунктами 2.2 та 2.3 Договору визначено, що кількість Товару: 2 000,00 (дві тисячі) тон ± 5%. Загальна вартість даного Договору орієнтовно складає: 950 000,00 грн., ПДВ-20% - 190 000,00 грн., всього 1 140 000,00 грн.
Згідно з положеннями пунктів 3.1-3.3 Договору відвантаження Товару здійснюється партіями, згідно Замовленню та за наявністю Довіреності. Замовлення надається Покупцем у письмовій формі завчасно за 3-4 дні до дати поставки. Поставка Товару здійснюється за рахунок Покупця, зі складу Продавця, що знаходиться за адресою: с. Стоянів, Радехівський р-н, Львівська обл., вул. Ржищівська, 81. Поставка Товару буде здійснюватися автотранспортом Покупця зі складу Продавця. Також у разі необхідності Покупець має право здійснювати перевезення іншими транспортними засобами та укладати для цього відповідні договори з перевізниками. Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту отримання Товару на складі та підписання видаткової накладної.
Оплата Товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця з моменту виставлення рахунку за Товар на протязі 3 (трьох) банківських днів. Відвантаження кожної партії Товару рахується датою яка вказана у видатковій накладній (п.4.1, 4.2 Договору).
12 липня 2023 року позивачем на адресу ТОВ «Торговий дім «Екотехнології» було поставлено товар на загальну суму 50 850,00 грн, в т.ч. ПДВ - 8 475,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000153 від 12.07.2023, №РН-0000154 від 12.07.2023, №РН-0000155 від 12.07.2023.
Доставка товару підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних від 12.07.2023 №153, від 12.07.2023 №154, від 12.07.2023 №155.
За фактом поставки товару ТОВ «Торговий дім «Екотехнології» Позивачем було складено та направлено на реєстрацію податкову накладну від 12.07.2023 №8 на загальну суму 50 850,00 грн, в т.ч. ПДВ - 8 475,00 грн.
Згідно з отриманою квитанцією від 27.07.2023 про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної її прийнято, але реєстрацію зупинено із зазначенням таких підстав: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування б Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 12.07.2023 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2703, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=9.2425%, "Р"=25195.4. Пропонуємо надати пояснення та копії, документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
03.08.2023 Позивачем було подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, щодо спірної податкової накладної, згідно з яким позивачем зазначено, що ТОВ «НВП «Техно» купує Товар (торф) згідно договору №01-23 від 03.01.2023р у ТОВ «Стоянівський торфобрикетний завод». З ТОВ «ТД ЕКОТЕХНОЛОГІЯ» укладено договір №04-22 від 14.02.22 що продажу Товару (торф) з оплатою на розрахунковий рахунок. Поставка здійснюється автотранспортом Покупця. Копії договір, товарно-транспортних накладних, видаткових накладних та банківських виписок. Кількість працюючих на підприємстві - 5 осіб. До пояснень надані додаткові документи у кількості 11 додатків.
Проте, рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.08.2023 №9307833/32723367, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної від 12.07.2023 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі «додаткова інформація» рішення вказано, що «встановлено взаємовідносини з ризиковим контрагентом, а саме ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЕКОТЕХНОЛОГІЇ» 35900629».
Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «НВП «Техно» подано скаргу до ДПС України, рішенням якої від 16.08.2023 №63668/32723367/2 скаргу позивача залишено без задоволення із зазначенням таких підстав: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».
Не погодившись із прийнятим рішенням від 07.08.2023 №9307833/32723367, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Таким чином, після постачання товару ТОВ «Торговий дім «Екотехнології» - за датою першої події, у позивача виникло визначене законом право на складання податкової накладної від 12.07.2023 №8.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).
Згідно з положеннями підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 ПК України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (з урахуванням змін та доповнень), яка набрала чинності 01.02.2020 та якою затверджено:
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної);
Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).
Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.
Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з п.п. 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної, зокрема, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до п.п.12-17 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
У таблиці даних платника податку зазначаються:
види економічної діяльності відповідно до КВЕД;
коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” (додаток 6).
У Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.
Як встановлено судом, реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
У квитанції запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних підстави контролюючого органу, суд зазначає, що у додатку 3 до Порядку №1165, визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, відповідно до пункту 1 Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.
Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючий орган вказав, що господарські операції платника податків відповідають пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Суд зауважує, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання таких умов: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
Згідно з пунктами 9-11 Порядку №520 Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до пунктів 25 - 26 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Згідно пунктів 42, 44 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.
Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Аналізуючи вказані вище норми, можна дійти висновку про те, що, контролюючі органи зобов'язані, у разі зупинення реєстрації ПН/РК, у Квитанції зазначати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Судом встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області за наслідком проведеного моніторингу зупинено її реєстрацію та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Позивачем надані пояснення та копії первинних документів, складених під час здійснення відповідних господарських операцій, що підтверджено матеріалами справи.
Суд звертає увагу, що при зупиненні спірної податкової накладної позивачу пропонувалося надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без їх конкретизації. А відтак, позивачем надано такі документи та пояснення в довільній формі.
Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком №520 (додаток до Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення від 07.08.2023 №9307833/32723367 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.07.2023 №8 Комісії взагалі не містить зазначення конкретного переліку документів, які подані із порушенням чинного законодавств та в чому саме такі порушення полягають. У той же час, суд звертає увагу, що конкретні первинні документи окремо у позивача не витребовувалися. Лише в якості додаткової інформації у вказаному рішенні зазначено: «Встановлено взаємовідносини з ризиковим контрагентом, а саме ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЕКОТЕХНОЛОГІЇ» 35900629».
Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість.
У той же час, в квитанції також відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
При цьому, суд наголошує, що в силу положень підпункту 2 пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Однак, у квитанціях про зупинення реєстрації спірної податкової накладної від 27.07.2023 даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості здійснення операції не наведений. Натомість в якості додаткового показника зазначений такий показник, як "D"= 9.2425%, "Р"=25195.4, який є неприйнятним, оскільки розрахункові величини D та P - є ознаками, відповідно до яких перевіряються подані на реєстрацію податкові накладні саме до початку проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Тобто, ці величини в розумінні норм чинного законодавства не можуть вважатися показниками критеріїв ризиковості здійснення операцій
Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації містять лише посилання в якості додаткової інформації про надання позивачем, копій документів, складених із порушенням законодавства, із зазначенням в якості додаткової інформації «Встановлено взаємовідносини з ризиковим контрагентом, а саме ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЕКОТЕХНОЛОГІЇ» 35900629».
Тобто, в оскаржуваному рішенні відповідач 1 обмежився лише проставлянням відмітки «х» навпроти графи «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».
Посилання в оскаржуваному рішенні на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Отже, суд зазначає, що рішення комісії від 07.08.2023 №9307833/32723367 про відмову у реєстрації податкової накладної не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а також чіткої підстави для відмови в реєстрації податкової накладної.
Судом встановлено, що позивач подав до податкового органу пояснення та копії документів щодо господарських операцій щодо спірної податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.
Разом з тим, комісія, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняла рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН.
Проте, як зазначено вище, комісією не вказано конкретний перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти ПН до реєстрації, а також перелік поданих платником документів, що складені з порушенням законодавства. При цьому, зазначення відповідачем 1 в якості додаткової інформації в оскаржуваних рішеннях «Встановлено взаємовідносини з ризиковим контрагентом, а саме ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЕКОТЕХНОЛОГІЇ» 35900629» не може вважатись належним виконанням контролюючим органом виконання законодавчо встановленого обов'язку щодо конкретизації підстав прийнятого рішення.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що надані ним документи та пояснення були достатніми для прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію в ЄРПН складеної позивачем податкової накладної.
Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями, тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції виконання робіт за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
У даному випадку судом встановлено, що рішення суб'єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість і протиправність.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.
Така правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судому своїх рішеннях, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 08 квітня 2021 року у справі № 2140/1820/18.
Отже, під час розгляду справи ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття рішень від 07.08.2023 №9307833/32723367.
Матеріали справи також не містять доказів спростування факту, що в момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Тобто, в ході судового розгляду Відповідачами також не було надано до суду жодного доказу на підтвердження наявності у контролюючого органу обґрунтованих підстав для віднесення спірної операції позивача до пункту 1 Критеріїв ризиковості господарської операції.
Таким чином, під час розгляду справи відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, в порушення обов'язку доказування не надано суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, не наведено жодних мотивів прийняття оскаржуваного рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 07.08.2023 №9307833/32723367 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.07.2023 №8 прийнято необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДПС України провести в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію спірної накладної, поданої позивачем, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно пунктів 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати спірні податкові накладні позивача, датою їх фактичного отримання.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного рішення відповідача-1 та необхідність зобов'язання відповідача-2 вчинити певні дії.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 2684,00 грн., сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду відповідно до платіжної інструкції від 31.10.2023 №430, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (по 1342,00 грн. з кожного з відповідачів відповідно).
Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно» (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Фучика, будинок 5, приміщення 1; код ЄДРПОУ 32723367) до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 44118658), відповідача 2 Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.08.2023 №9307833/32723367 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.07.2023 №8.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 12.07.2023 №8, складену товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно», в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно» рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 копійок).
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 копійок).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Юхно