03 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4481/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Волинської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 16.01.2024 №UA205140/2024/000008/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.10.2023 між ФОП ОСОБА_1 та підприємцем ОСОБА_2 (Туркменістан) укладено зовнішньоекономічний контракт №EKS-2, відповідно до якого підприємець ОСОБА_2 (продавець) зобов'язувався поставляти товар - кондитерські вироби, торгівельна марка «BURKUT», а позивач прийняти та оплатити такий товар на умовах, визначених у контракті.
Відповідно до інвойсу від 03.10.2023 №2 підприємцем ОСОБА_2 поставлено товар в асортименті, вказаному в додатку №1 до контракту.
З метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту 15.01.2024 декларантом ФОП ОСОБА_1 в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано митну декларацію 24UA205140002781U1 з описом товару - «кондитерські вироби без вмісту какао, без жирових добавок, з начинкою: жувальні цукерки з різними фруктовими смаками «Durdane», упаковка 8 кг коробка (8 пакетів по 1000гр) - 1250 коробок». Митна вартість товару декларантом визначена самостійно за першим методом, за ціною контракту, скоригована на суму витрат на транспортування, та на підтвердження заявленої митної вартості декларантом надано ряд документів.
15.01.2024 декларанту надійшло повідомлення від митного органу про те, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, у зв'язку з чим необхідно згідно із статтями 53 та 54 Митного кодексу України (далі - МК України) в 10-ти денний термін надати додаткові документи.
Незважаючи на наданий перелік документів для підтвердження заявленої митної вартості, Волинською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000008/2 від 16.01.2024.
Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 - на рівні 2,51 дол.США/кг за МД №UA807200/2023/015552 від 06.11.2023.
Позивач вважає, що висновки митного органу в рішенні про коригування митної вартості від 16.01.2024 №UA205140/2024/000008/2 зроблені без будь-якого аналізу змісту наданих до митного оформлення документів, наданих на вимогу митного органу додаткових документів, та документів, направлених самостійно ФОП ОСОБА_1 , на адресу митного органу відповідно до пункту 8 статті 55 МК України з наступних підстав.
В спростування доводів у спірному рішенні про те, що відповідно до рахунку на оплату від 28.11.2023 №276 постачальником послуг є ТОВ «АВТОЦЕХ КАРГО», що суперечить перевізнику, вказаному в автотранспортній накладній від 23.11.2023 №АА 0069883, підприємець зазначає, що між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АВТОЦЕХ КАРГО» укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 15.11.2023 №15-11. При цьому, листом від 14.01.2024 №39 ТОВ «АВТОЦЕХ КАРГО» на адресу позивача скеровано пояснення та додаткові документи, які пояснюють запис в автотранспортній накладній від 23.11.2023 №АА 0069883, які в подальшому були надані митному органу.
Згідно із платіжною інструкцією в іноземній валюті від 05.01.2024 №4 на рахунок ТОВ «АВТОЦЕХ КАРГО» були перераховані кошти за надану послугу по перевезенню вантажу.
В автотранспортній накладній від 23.11.2023 №АА 0069883 зазначений безпосередній перевізник Gulum Transport та до митного оформлення надано лист Gulum Transport від 17.01.2024 №40, який підтверджує перевезення вантажу саме ним.
В спростування доводів митного органу про те, що згідно з пунктом 1 договору (контракту) про перевезення від 15.11.2023 №15-11 умови, передбачені договором, зазначаються у заявці, однак заявки не подано до митного оформлення, вказує, що на вимогу митного органу було надано транспортну заявку №7010 від 28.11.2023 до договору 15.11.2023 №15-11 на транспортно-експедиційне обслуговування.
Стосовно відомостей у спірному рішенні про те, що згідно з рахунком на оплату від 28.11.2023 №276 вартість транспортно-експедиційних послуг по маршруту Туркменістан - п/п Сірет-Порубне становить 137877 грн, орієнтовна відстань по маршруту становить 4710 км, що в перерахунку 29,27 грн/км (137877/4710), в цей час транспортно-експедиційні послуги по маршруту Сірет-Порубне-Луцьк становить 12123 грн, відстань по маршруту орієнтовно 382 км, що становить 31,73 грн/км (12123/382), зауважує, що це є лише припущенням митного органу, тоді як відмова митного органу не може базуватись на орієнтовній відстані.
Також зазначає, що згідно з автотранспортною накладною від 23.11.2023 №АА 0069883 здійснювалось перевезення збірного вантажу для ФОП ОСОБА_1 , витрати на транспортування до кордону та після розраховані самостійно експедитором, з урахуванням фактично понесених ним витрат та підтверджується довідкою про транспортно-експедиційні витрати від 28.11.2023, яка надана самостійно до митного оформлення.
Загальна сума затрат на транспортування підтверджена платіжною інструкцією від 05.01.2024 №4, рахунком від 28.11.2023 №276, договором про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 15.11.2023 №15-11 та транспортною заявкою 7010 від 28.11.2023 до договору від 15.11.2023 №15-11 на транспортно-експедиційне обслуговування.
19.01.2024 декларантом подано митну декларацію №24UA205140003755U8, за якою імпортований товар випущено у вільний обіг у зв'язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечено сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.
На підставі спірного рішення ФОП ОСОБА_1 внесено грошову гарантію в сумі: 83835,44 грн, з них: мито - 26198,57 грн, ПДВ - 57636,87 грн.
Позивач також зауважує, що в рішенні про коригування митної вартості товарів від 16.01.2024 №UA205140/2024/000008/2 зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, не наведено жодних пояснень щодо зроблених коригувань митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим.
Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого товару, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, як і не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 МК України.
Натомість ні в запиті про надання додаткових документів, ні в рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
На думку позивача, митним органом при винесенні рішення про коригування митної вартості №UA205140/2024/000008/2 від 16.01.2024 не було спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об'єктивну можливість і спроможність декларанта визначити на підставі наданих документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за правилами, визначеними у статті 58 МК України.
Митниця не підтвердила належними доказами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З огляду на викладене позивач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA205140/2024/000008/2 від 16.01.2024 необґрунтованим та таким, що суперечать вимогам МК України і підлягає скасуванню, у зв'язку із чим просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.78).
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с.81-88) позовних вимог не визнала, посилаючись на те, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 МК України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ФОП ОСОБА_1 подано МД №24UA205140002781U1 від 15.01.2024 на товар 1: «Кондитерські вироби без вмісту какао, без жирових добавок, з начинкою: жувальні цукерки з різними фруктовими смаками «Durdane», упаковка 8 кг коробка (8 пакетів по 1000гр) - 1250 коробок. Не містить ГМО. Торговельна марка - «BURKUT». Виробник - Приватний підприємець ОСОБА_3 , TM.».
Разом з МД №24UA205140002781U1 від 15.01.2024 подано перелік документів, визначених в графі 44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій». Митну вартість заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості товару, про що свідчить інформація, внесена у графі 43 МД.
Так, під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України за вказаною МД, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:
- відповідно до рахунку на оплату від 28.11.2023 №276 постачальником послуг є ТОВ «АВТОЦЕХ КАРГО», що суперечить перевізнику, вказаному в автотранспортній накладній від 23.11.2023 №АА 0069883;
- згідно з пунктом 1 договору (контракту) про перевезення від 15.11.2023 №15-11 умови передбачені договором, зазначаються у заявці, однак заявки не подано до митного оформлення;
- згідно з рахунком на оплату від 28.11.2023 №276 вартість транспортно-експедиційних послуг по маршруту Туркменістан - п/п Сірет-Порубне становить 137877 грн, орієнтовна відстань по маршруту становить 4710 км, що в перерахунку 29,27 грн/км (137877/4710), в цей час транспортно-експедиційні послуги по маршруту Сірет- Порубне-Луцьк становить 12123 грн, відстань по маршруту орієнтовно 382 км, що становить 31,73 грн/км (12123/382). Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід'ємною складовою митної вартості.
Так, представник відповідача вказує, що у графі 16 автотранспортної накладної №АА 0069883 від 23.11.2023, яка надавалася декларантом під час митного оформлення, містилась інформація про перевізника, яка суперечить відомостям з рахунку на оплату (рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги) від 28.11.2023 №276, оскільки постачальником послуг відповідно до даного документу є ТОВ «АВТОЦЕХ КАРГО».
Зазначає, що пункт 5.2 договору про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом (договору (контракту) про перевезення) від 15.11.2023 №15-11 визначає, що розмір винагороди експедитора становить різниця між вартістю перевезення, узгодженою з між замовником та третьою особою перевізником та вартість перевезення, визначеною у цьому Договорі.
Водночас, у даному випадку разом із МД від 15.01.2024 №24UA205140002781U1 декларант не подав до митного оформлення жодних письмових документів, які б підтверджували укладення відповідного договору між ТОВ «АВТОЦЕХ КАРГО» та перевізником, зазначеним у автотранспортній накладній №АА 0069883 від 23.11.2023.
Усе вищевказане призвело до сумніву митниці в частині впливу третіх осіб на формування ціни товару, включаючи перевезення, що призводить до обґрунтованих сумнівів у частині підтвердження витрат на транспортування, які є однією зі складових митної вартості. Також вказані обставини слугували підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок - реалізації права митного органу витребовувати додаткові документи, які б ці сумніви усунули.
Зважаючи на вказане, інспектором митниці направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання у 10-ти денний термін додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості.
Декларантом на вимогу митниці не надано жодних додаткових документів, листом від 16.01.2024 №16/01_02 повідомлено про їх відсутність.
У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень статей 55 та 57 МК України з декларантом проведена консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.
Коригування митної вартості було здійснено на підставі цінової інформації, наявної в митного органу. Так, за основу було взято: товар 1 - на рівні 2,51 дол.США/кг за МД №UA807200/2023/015552 від 06.11.2023.
Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно МД №24UA205140003755U8 від 19.01.2024 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
ФОП ОСОБА_1 звернулася із листом №б/н від 30.01.2024, яким надала митному органу додаткові документи на підтвердження заявленого рівня митної вартості.
За результатами розгляду листа ФОП ОСОБА_1 . Волинською митницею було надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів №7.3-2/7.3-15-02/10/1796 від 12.02.2024.
З огляду на наведене вище, представник відповідача вважає оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA205140/2024/000008/2 від 16.01.2024 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим. Просить в задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив позивач просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі з підстав, які є аналогічними доводам позовної заяви (а.с.125-128).
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 03.10.2023 між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та підприємцем ОСОБА_2 (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №EKS-2 (а.с.14-22, переклад 23-27), відповідно до умов якого продавець поставляє (продає), а покупець приймає (купує) і оплачує на умовах цього контракту - товар, що відповідає за якістю вимогам стандартів, передбачених для даного виду продукції.
Згідно із пунктом 1.2 вказаного контракту асортимент товару, кількість, ціна, строк поставки визначаються сторонами в специфікації в (Додатку №1) до цього контракту.
На виконання умов контракту від 03.10.2023 №EKS-2, на підставі специфікації (додаток 1) до вказаного контракту (а.с.28, переклад 29) позивачу було поставлено цукерки жувальні «Durdane» з різними фруктовими смаками, пакування - 8 кг коробка (8 пакетів по 1000 грам) вартістю 16400 доларів США, що підтверджується інвойсом від 03.10.2023 №2 (а.с.30, переклад 31).
15.01.2024 з метою здійснення митного оформлення товару «Кондитерські вироби без вмісту какао, без жирових добавок, з начинкою: жувальні цукерки з різними фруктовими смаками «Durdane», упаковка 8 кг коробка (8 пакетів по 1000 гр) - 1250 коробок. Не містить ГМО. Торговельна марка - «BURKUT». Виробник - Приватний підприємець ОСОБА_3 , TM.», декларантом позивача подано до Волинської митниці митну декларацію №24UA205140002781U1. Митна вартість визначена за першим методом - за ціною договору та становить 16400 Доларів США (а.с.51-52, 97).
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 03.10.2023 №EKS-2 (а.с.14-22, 110-114, переклад 23-27), додаток 1 до вказаного контракту (специфікація) (а.с.28,105 зворот переклад 29), рахунок-фактура (інвойс) №2 від 03.10.2023 (а.с.30, 106 зворот переклад 31), пакувальний лист до інвойсу №2 від 03.10.2023 (а.с.106), договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №15-11 від 15.11.2023 (а.с.32-34, 104-105), додаткова угода від 15.11.2023 до вказаного договору (а.с.35), довідка про транспортно-експедиційні витрати б/н від 28.11.2023 (а.с.42, 116), рахунок на оплату №276 від 28.11.2023 (а.с.44, 116 зворот), автотранспортна накладна (CMR) від 23.11.2023 №АА 006988 (а.с.46, переклад 47), платіжна інструкція №4 від 13.10.2023 (а.с.48, 115 зворот), акт експертизи походження товару від 06.11.2023 (а.с.108), інформаційний лист №32 від 20.12.2023 (а.с.109 зворот), паспорт якості №150-23 від 03.11.2023 (а.с.115), митна декларація країни відправлення №07218/241123/0013522 24.11.2023 (а.с.49, 109, переклад 50).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею надіслано декларанту електронне повідомлення, в якому декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; транспортні (перевізні) документи, в т.ч. заявку та оплату за перевезення (за наявності); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта (а.с.63, 118).
У відповідь на вказане повідомлення декларант листом від 16.01.2024 №16/01_02 повідомив, що усі наявні документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів надано та просив прийняти рішення на основі наявних документів, без врахуванням термінів, визначених статтею 53 МК України (а.с.114 зворот).
16.01.2024 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000008/2 (а.с.57-58, 98) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000130 (а.с.60-62, 100).
У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності:
- відповідно до рахунку на оплату від 28.11.2023 №276 постачальником послуг є ТОВ «АВТОЦЕХ КАРГО», що суперечить перевізнику, вказаному в автотранспортній накладній від 23.11.2023 №АА 0069883;
- згідно пункту 1 договору (контракту) про перевезення від 15.11.2023 №15-11 умови передбачені Договором, зазначаються у Заявці, однак Заявки не подано до митного оформлення;
- згідно рахунку на оплату від 28.11.2023 №276 вартість транспортно-експедиційних послуг по маршруту Туркменістан - п/п Сірет-Порубне становить 137877, орієнтовна відстань по маршруту становить 4710 км, що в перерахунку 29,27 грн/км (137877/4710), в цей час транспортно-експедиційні послуги по маршруту Сірет- Порубне-Луцьк становить 12123 грн, відстань по маршруту орієнтовно 382 км, що становить 31,73 грн/км (12123/382). Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід'ємною складовою митної вартості.
Декларантом на вимогу митниці не надано жодних додаткових документів, листом від 16.01.2024 №16/01_02 повідомлено про їх відсутність.
За умови надання, згідно статті 53 МК України документів, витребуваних митним органом, які містять достовірну, об'єктивну інформацію щодо визначення митної вартості товару, яка піддається обчисленню, і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме: методу 2а (статті 59 МК України) та методу 26 (статті 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МК України) та методу 2г (статті 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень статей 55 та 57 МК України з декларантом проведена консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 - на рівні 2,51 дол.США/кг за МД №UA807200/2023/015552 від 06.11.2023.
19.01.2024 декларант подав митну декларацію №24UA205140003755U8, за якою імпортований товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України (а.с.53-54, 119).
30.01.2024 ФОП ОСОБА_1 звернулася до відповідача із листом, в якому просила прийняти рішення про визнання митної вартості у відповідності до пункту 9 статті 5 МК України за ціною контракту (а.с.64-67) та додатково надала наступні документи: платіжну інструкцію від 05.01.2024 №4, прайс-лист від 03.10.2023, платіжну інструкцію в іноземній валюті №4 від 13.10.2023, лист ТОВ «АВТОЦЕХ КАРГО» від 14.01.2024 №39 (а.с.36), договір №23/12/2022/1/22 від 23.12.2022 (а.с.37-39), транспортну заявку від 28.11.2023 №7010 до договору про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №15-11 від 15.11.2023.
За результатами розгляду вказаної заяви, Волинська митниця листом від 12.02.2024 №7.3-2/7.3-15-02/10/1796 повідомила, що рішення про коригування митної вартості від 16.01.2024 №UA205140/2023/000008/2 не підлягає скасуванню (а.с.68-71, 120 зворот-122).
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України(далі -МК України).
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами першою - п'ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4цього Кодексу або до суду.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «жувальні цукерки з різними фруктовими смаками «Durdane»«, за основним методом (за ціною договору (контракту).
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.
Зокрема, були подані: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 03.10.2023 №EKS-2 (а.с.14-22, 110-114, переклад 23-27), додаток 1 до вказаного контракту (специфікація) (а.с.28,105 зворот переклад 29), рахунок-фактура (інвойс) №2 від 03.10.2023 (а.с.30, 106 зворот переклад 31), пакувальний лист до інвойсу №2 від 03.10.2023 (а.с.106) договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №15-11 від 15.11.2023 (а.с.32-34, 104-105), додаткова угода від 15.1.2023 до вказаного договору (а.с.35), довідка про транспортно-експедиційні витрати б/н від 28.11.2023 (а.с.42, 116), рахунок на оплату №276 від 28.11.2023 (а.с.44, 116 зворот), автотранспортна накладна (CMR) від 23.11.2023 №АА 006988 (а.с.46, переклад 47), платіжна інструкція №4 від 13.10.2023 (а.с.48, 115 зворот.), акт експертизи походження товару від 06.11.2023 (а.с.108), інформаційний лист №32 від 20.12.2023 (а.с.109 зворот), паспорт якості №150-23 від 03.11.2023 (а.с.115), митна декларація країни відправлення №07218/241123/0013522 24.11.2023 (а.с.49, 109, переклад 50).
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактом №EKS-2 від 03.10.2023, укладеним між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та підприємцем ОСОБА_2 (продавець), визначено предмет контракту, узгодження заявок і специфікацій, ціну товару, загальну вартість контракту та порядок розрахунків, строки та порядок постачання товару (а.с.14-22, переклад 23-27).
Згідно із пунктом 1.2 вказаного контракту асортимент товару, кількість, ціна, строк поставки визначаються сторонами в специфікації в (Додатку №1) до цього контракту.
На виконання умов контракту від 03.10.2023 №EKS-2, на підставі специфікації (додаток 1) до вказаного контракту (а.с.28, переклад 29) позивачу було поставлено цукерки жувальні «Durdane» з різними фруктовими смаками, пакування - 8 кг коробка (8 пакетів по 1000 грам) вартістю 16400 доларів США, що підтверджується інвойсом від 03.10.2023 №2 (а.с.30, переклад 31). Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару (жувальні цукерки з різними фруктовими смаками «Durdane»), його кількість (1250 коробок), ціну за одиницю (13,12 доларів США). Дата відвантаження: протягом 20 днів після проведення авансового платежу покупцем, відповідно до пункту 3.3. договору.
Відповідно до пункту 3.3 контракту №EKS-2 від 03.10.2023 розрахунок за товар, що поставляється за цим контрактом здійснюється в доларах США, банківським переказом на таких умовах; 100% передоплати від вартості інвойсу на узгоджену партію товару, протягом 7 (семи) робочих днів після підписання специфікації та виставлення інвойсу продавцем на оплату.
Платіжне доручення в іноземній валюті №4 від 13.10.2023 (а.с.48, 115зворот) підтверджує сплату позивачем коштів у сумі 16400 доларів США за товар згідно із контрактом №EKS-2 від 03.10.2023 (а.с.48).
Ціна товару в інвойсі від 03.10.2023 №2-16400 доларів США відповідає фактурній вартості, зазначеній у графі 22 в МД №24UA205140002781U1 від 15.01.2024 (а.с.51).
Наданою до митного оформлення автотранспортною накладною (CMR) від 23.11.2023 №АА 006988 (а.с.46, переклад 47) підтверджується поставка товару, у тому числі 1250 коробок кондитерських виробів, вагою брутто - 10687,50 кг, вагою нетто - 10000 кг згідно із інвойсом від 03.10.2023 №2.
З приводу доводів митного органу про те, що відповідно рахунку на оплату від 28.11.2023 №276 постачальником послуг є ТОВ «АВТОЦЕХ КАРГО», що суперечить перевізнику, вказаному в автотранспортній накладній від 23.11.2023 №АА 0069883, суд зазначає наступне.
Згідно із пунктом 4.1. контракту від 03.10.2023 №EKS-2 постачання товару здійснюється залізничним або автомобільним транспортом на умовах FCA Ашгабат, Туркменістан (Інкотермс-2010) за взаємною згодою між сторонами та буде вказано у специфікації на кожну окрему партію товару.
Відповідно до пункту 4.3.3 контракту від 03.10.2023 №EKS-2 сторони домовилися про те, що перевізником за цим контрактом є транспортні організації.
Як встановлено судом, між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ «АВТОЦЕХ КАРГО» (експедитор) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 15.11.2023 №15-11 (а.с.32-34, 104-105), за умовами якого експедитор зобов'язується доставляти ввірений йому замовником вантаж до пункту призначення в міжнародному або внутрішньому сполученні за заявками замовника і видати його вантажоодержувачу у встановлений термін, передбачений договором або/і заявкою, а замовник зобов'язується здійснювати за перевезення вантажів встановлену плату в розмірі та в строки , передбачені даним Договором і заявкою.
Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору експедитор зобов'язується від свого імені і за рахунок замовника здійснювати організацію доставки вантажів у міжнародних та внутрішніх сполученнях власноруч або залучаючи для здійснення перевезень третю сторону на підставі договору перевезення, укладеного між експедитором і третьою стороною. При цьому залишаючись відповідальним перед замовником за їхні дії як за свої власні.
На підставі рахунку на оплату від 28.11.2023 №276 ФОП ОСОБА_1 були оплачені міжнародно-експедиційні послуги на суму 150000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.01.2024 №4 (а.с.45).
Інформаційним листом №39 від 14.01.2024 ТОВ «АВТОЦЕХ КАРГО» повідомило, що співпрацює з турецькою компанією MARCEM GLOBAL LOJISTIK, яка є постійним партнером для перевезення вантажів з Туркменістану та Туреччини в Україну. В свою чергу MARCEM GLOBAL LOJISTIK експедирує авто у інших компаній, які є безпосередніми перевізниками. По рахунку №276 від 28.11.2023 на загальну суму 150 00,00 грн експедиційні послуги входять у вартість перевезення (а.с.36).
Так, 23.12.2022 між підприємством MARCEM GLOBAL LOJISTIK SAN VE TIC LTD STI (виконавець) та ТОВ «АВТОЦЕХ КАРГО» (експедитор) укладено контракт 33/12/2022/1/22 (а.с.37-39), відповідно до пункту 1.2. якого експедитор надає вантажі для перевезення транспортом виконавця а виконавець виконує перевезення цих вантажів згідно із заявками експедитора, власними вантажними автомобілями, або залучає інші транспортні компанії.
Згідно зі статтею 929 Цивільного кодексу України (аналогічні приписи зазначені в статті 316 Господарського кодексу України) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до частини першої статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що виконання перевезення може виконуватись експедитором як особисто, так і іншими, залученими експедитором особами - перевізниками, договори з якими експедитор може укладати від свого імені.
З урахуванням встановлених обставин, на думку суду, зазначення в автотранспортній накладній перевізником підприємства, яке не є стороною договору на транспортно-експедиторське обслуговування, у цьому випадку не вважається порушенням договірних зобов'язань чи митного законодавства, і не може бути підставою для не визнання митної вартості товару та її коригування.
При цьому відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення. СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев'ята статті 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МК України). Проте приписами МК України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.
Також однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що згідно пункту 1 договору (контракту) про перевезення від 15.11.2023 №15-11 умови передбачені договором, зазначаються у заявці, однак заявки не подано до митного оформлення, однак суд зауважує, що заявка в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, а відтак її відсутність жодним чином не впливає на рівень заявленої митної вартості товарів.
При цьому, як встановлено судом, до заяви від 30.01.2024, в якій ФОП ОСОБА_1 просила митний орган прийняти рішення про визнання митної вартості у відповідності до пункту 9 статті 5 МК України за ціною контракту (а.с.64-67), було додатково надано транспортну заявку від 28.11.2023 №7010 до договору про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №15-11 від 15.11.2023, однак за результатами розгляду такої заяви Волинська митниця листом від 12.02.2024 №7.3-2/7.3-15-02/10/1796 повідомила, що рішення про коригування митної вартості від 16.01.2024 №UA205140/2023/000008/2 не підлягає скасуванню (а.с.68-71, 120 зворот-122).
В оскаржуваному рішенні також зазначено, що згідно з рахунком на оплату від 28.11.2023 №276 вартість транспортно-експедиційних послуг по маршруту Туркменістан - п/п Сірет-Порубне становить 137877 грн, орієнтовна відстань по маршруту становить 4710 км, що в перерахунку 29,27 грн/км (137877/4710), в цей час транспортно-експедиційні послуги по маршруту Сірет- Порубне-Луцьк становить 12123 грн, відстань по маршруту орієнтовно 382 км, що становить 31,73 грн/км (12123/382). Вказане, на думку митного органу, свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід'ємною складовою митної вартості.
Надаючи оцінку таким доводам митного органу, суд зазначає наступне.
Відповідно до довідки про транспортні витрати б/н від 28.11.2023 перевізником повідомлено, що транспортні витрати по заявці на транспортне експедирування автомобільним транспортом 76ААS100/76DG203 згідно інвойсу №2 від 03.10.2023 маршрутом: м.Ашгабат (Туркменістан) - м.Луцьк (Україна) склали 71897,00 грн, з них: транспортні послуги від м.Ашгабат (Туркменістан) до прикордонного переходу Сірет-Порубне - 66086,00 грн; транспортні послуги від прикордонного переходу Сірет-Порубне до м. Луцьк (Україна) - 5811,00 грн (а.с.42, 116).
Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Судом встановлено, що визначена у МД №24UA205140002781U1 від 15.01.2024 митна вартість товару у розмірі 686639,04 грн, включає вартість товару 620553,04 грн (еквівалентно 16400 доларів США) і вартість витрат на транспортування до кордону України в розмірі 66086,00 грн.
З вищенаведеного слідує, що витрати на транспортування товару до кордону України за МД №24UA205140002781U1 від 15.01.2024 у розмірі 66086,00 грн були включені до митної вартості товару, що відповідає нормам пункту 5 частини десятої статті 58 МК України.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, від 07.07.2023 у справі №803/718/17 варто звернути увагу на те, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Відтак, суд вважає, що у рішенні відповідачем не обґрунтовано підстав для можливого заниження позивачем транспортних витрат та наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей.
Окрім того, надаючи оцінку таким сумнівам митного органу, суд зауважує, що перевізник вправі сам формувати ціноутворення того чи іншого перевезення з врахуванням відстані та інших необхідних характеристик.
Натомість відповідачем не надано доказів на підтвердження існування сумнівів чи невідповідностей у документах, які підтверджують вартість перевезення.
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, які містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд наголошує, що вимога про витребування додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є рахунок-фактура.
З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті53та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Митну декларацію, цінову інформацію якої використано для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, відповідач суду не надав.
Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 16.01.2024 №UA205140/2023/000008/2 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці необхідно стягнути судовий збір у загальному розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно із платіжною інструкцією від 08.04.2024 №25 (а.с.13).
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 16.01.2024 №UA205140/2024/000008/2.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій