про витребування доказів
м. Вінниця
04 липня 2024 р. Справа № 120/4244/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні питання про витребування доказів за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
При розгляді справи виникла необхідність витребувати додаткові докази виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини третьої статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Так, згідно уточненої позовної заяви позивач просить:
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити грошове забезпечення за період з 30.07.2023 р. по 02.02.2024 р.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 виплатити грошове забезпечення за період з 04.01.2023 р. по 30.07.2024 р. та з 02.02.2024 р. по сьогодні (тобто по 22.04.2024 р. дата подання уточненої заяви).
Разом з тим, ознайомившись із матеріалами справи судом встановлено наступне.
29.12.2022 р. згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 №353 ОСОБА_1 зараховано курсантом навчального взводу навчального батальойну військової частини НОМЕР_2 з 29.12.2022 р.
25.01.2023 р. ОСОБА_1 відряджено для навчання екіпажу БМП до військової частини НОМЕР_1 , про що свідчить наказ командира військової частини НОМЕР_2 №25.
29.03.2023 р. ОСОБА_1 прибув із відрядження та приступив до виконання службових обов'язків
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 №96 від 05.04.2023 р. ОСОБА_1 вибув із списків військової частини НОМЕР_2 до нового місця служби з 05.04.2023 р.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №103 від 06.04.2023 р. ОСОБА_1 зарахованого до списків військової частини НОМЕР_1 з 06.04.2023 р.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №32 від 01.02.2024 р. ОСОБА_1 виключено із списків військової частини НОМЕР_1 з 01.02.2024 р.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 №33 від 02.02.2024 р. ОСОБА_1 зараховано курсантом навчального взводу навчального батальойну військової частини НОМЕР_2 . з 02..02.2024 р.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №94 від 03.04.2024 р. ОСОБА_1 вибув із списків військової частини НОМЕР_2 до нового місця служби.
Отже, як видно в період з 29.12.2022 р. по 05.04.2023 р., з 02.02.2024 р. по 03.04.2024 р. ОСОБА_1 перебував в списках військової частини НОМЕР_2 , а з 06.04.2023 р. по 01.02.2024 р. у списках військової частини НОМЕР_1 .
Відтак, в період з 06.04.2023 р. по 01.02.2024 р. ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно наданої військовою частини НОМЕР_1 довідки ОСОБА_1 виплачено:
- за квітень 2023 р .грошове забезпечення та додаткову винагороду виходячи з 30 000 грн.;
- за травень 2023 р. грошове забезпечення та додаткову винагороду виходячи з 30 000 грн.;
- - за червень 2023 р. грошове забезпечення та додаткову винагороду виходячи з 30 000 грн.;
- за липень 2023 р. грошове забезпечення та додаткову винагороду виходячи з 30 000 грн.;
- за серпень 2023 р. грошове забезпечення та додаткову винагороду виходячи з 100 000 грн., виходячи з кількості днів участі позивача в бойових діях;
- за вересень 2023 р. грошове забезпечення та додаткову винагороду виходячи з 100 000 грн., виходячи з кількості днів участі позивача в бойових діях;
- за жовтень 2023 р. грошове забезпечення та додаткову винагороду 100 000 грн.;
- за листопад 2023 р. грошове забезпечення та додаткову винагороду 100 000 грн.;
- за грудень 2023 р. по 01.02.2024 р. грошове забепечення.
Суд вказує, що згідно п. 8 розділу 1 наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий.
Факт виплати грошового забезпечення за період з квітня 2023 р. по лютий 2024 р., підтверджується й роздруківкою із банківського рахунку позивача, зокрема, виплачено:
- в травні 2023 р. за квітень 2023 р. : 19 945,13 грн.;
- в червні 2023 р. за травень 2023 р. : 23 934, 14 грн. та 32 505 грн.;
- в липні 2023 р. за червень 2023 р. : 23 934, 14 грн. та 32 505 грн.;
- в серпні 2023 р. за липень 2023 р. : 23 934, 14 грн. та 29 500 грн.;
- у вересні 2023 р. за серпень 2023 р. : 23 934, 14 грн. та 70 456, 46 грн.;
- у жовтні 2023 р. за вересень 2023 р. : 23 934, 14 грн. та 34 246, 67 грн.;
- у листопаді 2023 р. за жовтень 2023 р. : 23 934, 14 грн. та 100 000 грн.;
- у грудні 2023 р. за жовтень 2023 р. : 23 934, 14 грн. та 100 000 грн.;
- у січні 2024 р. за грудень 2023 р. грошове забезпечення 24 088 , 11 грн;
- у лютому 2024 р. за січень і один день лютого 2024 р. грошове забезпечення 25 524, 99 грн.
Окремо суд зауважує, що з квітня по липень 2023 р., позивач перебував на службі у військовій частині НОМЕР_1 , яка здійснила йому нарахування грошового забезпечення та додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. При цьому, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт прийняття безпосередньої участі в бойових діях у період з квітня по липень 2023 р., що давало б право на нарахування винагороди виходячи з 100000 грн.
Суд вказує, що позивачу виплачувалась додаткова винагорода з квітня по липень 2023 р. виходячи із 30 000 грн., оскільки, як стверджує відповідач 2, позивач не приймав участь в бойових діях. За період ж з серпня 2023 р. по вересень 2023 р., виплачено додаткову винагроду виходячи з 100 000 грн. пропорційно кількості днів прийняття участі позивача в бойових діях. Також на час лікування за жовтень 2023 р. та листопад 2023 р. позивачу виплачено винагороду в розмірі 100 000 грн.
Відтак, із урахуваннямзазначеного, суд доходить висновку, що слід витребувати у позивача докази прийняття безпосередньої участі в бойових діях безперервно з 06.04.2023 р. по 30.09.2023 р., адже , відповідач 2 заперечує факт участі позивача за даний період в бойових діях безперервно.
Також слід витребувати у позивача докази перебування на лікуванні чи у відпустці пов'язаної із лікуванням з грудня 2023 р. по лютий 2024 р.
При цьому, суд вказує, що довідка військово- лікарської комісії не свідчить про те, що позивач перебував на лікуванні чи у відпустці пов'язаної із лікуванням, а лише встановлює причинний зв'язок діагнозу та захворювання.
Керуючись ст.ст. 80, 248, 256 КАС України, -
Витребувати у позивача та зобов'язати подати суду до 14.07.2024 р. докази прийняття безперервно безпосередньої участі в бойових діях з 06.04.2023 р. по 30.09.2023 р. та докази перебування на лікуванні чи у відпустці пов'язаної із лікуванням у період з грудня 2023 р. по лютий 2024 р.
У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна