04 липня 2024 року
м. Київ
справа № 199/3248/23
провадження № 61-7413ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду,
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУ НП в Дніпропетровській області), Державної казначейської служби України (далі - ДКС України) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду у розмірі 728 066,60 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року апеляційні скарги ГУ НП в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1 200 000 грн.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України; уточнити касаційну скаргу, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк ОСОБА_1 направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 522/1021/16-ц (провадження № 14-136цс19) та постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 610/3221/19-ц (провадження № 61-9875св20), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає про необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 335/2436/18 (провадження № 61-3552св19), що були застосовані апеляційним судом в оскаржуваній постанові (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ураховуючи наведене, та необхідність перевірки доводів заявника касаційне провадження у цій справі слід відкрити.
Цивільна справа витребувана ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 червня 2024 року за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року, тому потреби витребовувати справу немає.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 05 серпня 2024 року.
Роз'яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов'язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник