Окрема думка
судді Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Пророка В. В.
справа № 521/1046/21 (провадження № 61-2436 св 24)
05 червня 2024 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Іляндою Оксаною Іванівною , на ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення, встановлення порядку користування, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення, і постановою від 05 червня 2024 року задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 січня 2024 року та направи справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.
1. Так, Малиновський районний суд міста Одеси рішенням від 28 березня 2023 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення, встановлення порядку користування задовольнив частково. Зобов'язав ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_3 перешкод у користуванні належною їй на праві приватної власності частиною квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та видати ключі від квартири. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Вирішив питання розподілу судових витрат. Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення задовольнив. Вселив ОСОБА_5 у належну їй на праві приватної власності частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов'язав ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_5 перешкод у користуванні належною їй на праві приватної власності частиною квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та видати ключі від квартири. Стягнув у рівних частках з відповідачів на користь ОСОБА_5 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішив питання розподілу судових витрат. Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення задовольнив у повному обсязі. Вселив ОСОБА_6 у належну їй на праві приватної власності частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов'язав ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_6 перешкод у користуванні належною їй на праві приватної власності частиною квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та видати ключі від квартири. Стягнув у рівних частках з відповідачів на користь ОСОБА_6 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішив питання розподілу судових витрат.
2. Одеський апеляційний суд ухвалою від 24 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Іляндою О. І. , на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 28 березня 2023 року залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, заявнику необхідно було, зокрема, подати до апеляційного суду заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, в якій навести підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази, зокрема відповідний розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), який би свідчив про надсилання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду саме 20 вересня 2023 року.
3. Залишаючи апеляційну скаргу без руху у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначив, що рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 28 березня 2023 року оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 01 серпня 2023 року.
4. В апеляційній скарзі заявник вказала, що отримала повне рішення суду першої інстанції 22 серпня 2023 року, а апеляційну скаргу надіслала 20 вересня 2023 року, про що свідчить лист кур'єрської служби доставки, на якому наявний рукописний напис «20.09.2023».
5. Однак у апеляційного суду наявні обґрунтовані сумніви у достовірності наданих заявником пояснень та доказів щодо направлення апеляційної скарги саме 20 вересня 2023 року, оскільки суд отримав цю скаргу 10 листопада 2023 року, тобто аж через 1 (один) місяць 21 день.
6. Крім того, надання накладної служби кур'єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання апеляційної скарги у день, зазначений на відповідній накладній.
7. З наданого листа кур'єрської доставки неможливо встановити назву служби кур'єрської доставки, відсутня печатка служби, а тому апеляційний суд позбавлений можливості зробити висновок, що згадана служба доставки є повноважним оператором з надання послуг поштового зв'язку, яка зареєстрована відповідно до вимог чинного законодавства та наділена таким правовим статусом і відповідними повноваженнями.
8. Також заявник не надала доказів щодо дати отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції, що унеможливлює встановлення поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.
9. На виконання вимог вказаної ухвали апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ілянда О. І. подала заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження, до якої долучила оригінал квитанції та оригінал опису про надсилання службою кур'єрської доставки апеляційної скарги.
10. Одеський апеляційний суд ухвалою від 22 січня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ілянда О. І., на рішення Малиновського районного суду міста Одесивід 28 березня 2023 року на підставі пункту 4 частини першої статті 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки вважав, що надання накладної служби кур'єрської доставки без належного її заповнення (оформлення, наявності відбитка календарного штемпеля тощо) та недотримання такою нормативних строків пересилання поштових відправлень не є належним доказом на підтвердження дати надсилання заявником апеляційної скарги саме 20 вересня 2023 року.
11. Отже, заявник пропустила строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини для його поновлення є необґрунтованими та неповажними, оскільки спосіб та можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції залежали виключно від волевиявлення самого заявника, тобто мали суб'єктивний характер.
12. Задовольняючи касаційну скаргу та скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції Верховний Суд обґрунтував свою позицію тим, що у розумінні Закону України «Про поштовий зв'язок» та Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року(далі - Правила № 270) квитанція до прибуткового касового ордера є розрахунковим документом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
13. На усунення недоліків апеляційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат Ілянда О. І. надала апеляційному суду оригінал квитанції до прибуткового касового ордера від 20 вересня 2023 року № 179 як доказ прийняття поштового відправлення ТОВ «Двадцять п'ять годин».
14. Вказана квитанція містить дату складання «20 вересня 2023 року», реквізити (номер) прибуткового касового ордера, підпис головного бухгалтера і печатку ТОВ «Двадцять п'ять годин», запис про оплату послуг та їх вартість, а також підставу видання: «кур'єрські послуги». Крім того, вона містить ПН № 9138, тобто номер самої накладної, доданої до конверта, у якому і було вкладення (апеляційна скарга з додатками).
15. Враховуючи викладене заявник підтвердила особу, яка надала послуги поштового зв'язку, а також відомості про час (календарну дату) подання апеляційної скарги на відправлення до апеляційного суду.
16. Проте, правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку, а також регулювання відносин між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв'язку і користувачами їх послуг визначає Закон України «Про поштовий зв'язок».
17. Статтею 2 Закону України «Про поштовий зв'язок» встановлено, що відносини у сфері надання послуг поштового зв'язку регулюються Конституцією України, цим Законом та іншими актами законодавства.
18. Статтею 3 Закону України «Про поштовий зв'язок» також встановлено, що основними засадами діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку, зокрема, є забезпечення надання послуг поштового зв'язку встановленого рівня якості, захист інтересів користувачів та операторів поштового зв'язку у сфері надання послуг поштового зв'язку.
19. Оператори надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості (частини перша та друга статті 13 Закону України «Про поштовий зв'язок»).
20. Пунктом 6 Правил № 270 визначено, що оператор поштового зв'язку для оформлення приймання, перевезення, доставки та вручення поштових відправлень, поштових переказів та здійснення інших пов'язаних з цим виробничих операцій повинен мати штампувальні поштові пристрої, інші засоби поштового зв'язку, перелік і порядок застосування яких установлюється Мінінфраструктури. Оператори поштового зв'язку під час надання послуг поштового зв'язку застосовують штампувальні поштові пристрої, відбитки яких відмінні від відповідних пристроїв національного оператора поштового зв'язку.
21. Оператори поштового зв'язку зобов'язані забезпечувати надання послуг поштового зв'язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв'язку, умов договору ( пункт 10 Правил № 270).
22. Крім цього пунктом 2 Правил 270 визначено, що реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. Розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
23. Відповідно до пункту 62 Правил 270, підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв'язку.
24. Пунктом 72 Правил 270 також визначено, що під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Проставлення календарного штемпеля не є обов'язковим для письмової кореспонденції, що оплачується з використанням відбитків маркувальних машин, відбитків про оплату, нанесених друкарським чи іншим способом, пересилається за договірними тарифами, якщо на відбитках та поштових відправленнях зазначено найменування оператора поштового зв'язку, дату та об'єкт поштового зв'язку місця приймання.
25. Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено, що його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг).
26. Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
27. Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
28. Статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). У разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.
29. Частиною першою статті 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» також встановлено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
30. Розділом І Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 21 січня 2016 року № 13 визначено, що це Положення розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків, здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
31. Розділом ІІ вказаного Положення встановлено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
32. Фіскальний чек має, зокрема, містити такі обов'язкові реквізити: найменування суб'єкта господарювання, назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ, підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17), підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ», позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції, загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО», фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції.
33. Діяльність операторів поштового зв'язку не віднесена до переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. N 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що могло б дозволити використання розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових квитанцій при наданні послуг поштового зв'язку.
34. Статтями 12 та 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
35. Частиною першою статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь?які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
36. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
37. З матеріалів справи вбачається, що конверт, в якому до Одеського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга Ілянди О. І. , як представника ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 28 березня 2023 року не містить відбитків календарного штемпеля, не зазначено дати та об'єкту поштового зв'язку, місця приймання, які могли б вказувати на дату прийняття відправлення оператором поштового зв'язку.
38. Крім цього скаржник, усуваючи недоліки апеляційної скарги, не надала суду жодних доказів того, що ТОВ «Двадцять п'ять годин», яке відповідно до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку є повноважним оператором з надання послуг поштового зв'язку (рішення НКРЗІ № 460 від 01 грудня 2020 року) звільнене від обов'язку проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій.
39. Надана скаржником квитанція до прибуткового касового ордера № 179, видана всупереч вимогам Закону України «Про поштовий зв'язок» та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та не є розрахунковим документом, що підтверджує виконання розрахункової операції за надання ТОВ «Двадцять п'ять годин» послуги з доставлення поштової кореспонденції (апеляційної скарги скаржника), та відповідно не може бути доказом який підтверджує дійсну дату отримання оператором поштового зв'язку апеляційної скарги для відправлення.
40. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практику якого, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України, суди застосовують, як джерело права,у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип «res judicata» (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
41. Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі Шишков проти Росії).
42. Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» вказав на те, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
43. Тобто учасники судового процесу зобов'язані з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у їх справі, добросовісно користуватися наданими їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
44. Враховуючи обставини цієї справи видається підозрілим і те, що представник скаржника будучи адвокатом, тобто обізнаною про встановлені ЦПК України процесуальні строку, зокрема, строки вирішення судом апеляційної інстанції питання про відкриття апеляційного провадження, відправивши апеляційну скаргу у справі № 521/1046/21, нібито, 20 вересня 2023 року майже півтора місяці не цікавилася чи було прийнято судом апеляційної інстанції рішення щодо відкриття апеляційного провадження у справі та рухом справи в цілому, що може вказувати на те, що вказана апеляційна скарга була насправді надіслана нею зовсім в інший день.
Вважаю, що Одеський апеляційний суд дослідивши доводи скаржника стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 28 березня 2023 року у цій справі та надані на їх підтвердження докази дійшов правильного висновку про те, що скаржником було пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини для його поновлення не є обґрунтованими, а належним процесуальним рішенням Верховний Суд було б прийняття постанови про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.
Враховуючи викладене також вважаю, що Верховний Суд, належним чином дослідивши докази у справі № № 521/1046/21, на підставі статей 262 та 420 ЦПК Українимав постановити окрему ухвалу стосовно здійснення ТОВ «Двадцять п'ять годин» господарської діяльності з порушеннями Закону України «Про поштовий зв'язок», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 21 січня 2016 року № 13, тобто надання послуг поштового зв'язку без проведення розрахункових операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або програмного реєстратора розрахункових операцій.
Суддя В. В. Пророк