19 червня 2024 року
м. Черкаси
справа № 707/3213/21
провадження № 22-ц/821/5/24
категорія: 301010000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Новікова О.М.
суддів: Василенко Л.І., Сіренка Ю.В.,
секретаря: Винник І.М.,
учасники справи:
позивач: заступник керівник Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ
відповідач: ОСОБА_1
представник відповідача: адвокат Барілов Сергій Анатолійович
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Свидівоцька сільська рада, ОСОБА_2
розглянув у спрощеному позовному провадженні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Барілова Сергія Анатолійовича на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 червня 2024 року у справі за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Свидівоцька сільська рада, ОСОБА_2 про усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з одночасним припиненням речового права на неї, та повернення земельної ділянки на користь держави.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
24.12.20201 року, заступник керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Свидівоцької сільської ради Черкаського району №46-7 від 02.12.2014 року надано дозволи громадянам, у тому числі ОСОБА_2 , на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 , загальною площею по 0,10 га кожна для індивідуального дачного будівництва.
В подальшому, рішенням сесії Свидівоцької сільської ради Черкаського району № 53-18 від 10.07.2015 року було затверджено проект землеустрою та надано у власність громадянам для індивідуального дачного будівництва земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_1 , у тому числі: ОСОБА_2 , за кадастровим номером 7124986000:04:005:0179, загальною площею 0,1000 га. Відповідно до п. 31 вказаного рішення земельні ділянки віднесено до категорії земель рекреаційного призначення, які будуть використовуватись для індивідуального дачного будівництва.
На підтвердження реєстрації права власності ОСОБА_2 , Черкаським районним управлінням юстиції видано свідоцтва на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, серії СТА№022386 від 17.07.2015 року.
На підставі договору купівлі-продажу №2092 від 27.12.2017 року, укладеного між ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М., право власності на спірну земельну ділянку перейшло до останнього. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №38989454 від 27.12.2017 року із одночасним внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. За ОСОБА_1 , зареєстровано право власності № 24183022 від 27.12.2017 року.
Позивач вказує, що виділення спірної земельної ділянки відбулося із порушенням процедури встановленої законодавством України, у тому числі шляхом протиправної зміни її цільового призначення та передачі у власність вказує на порушення норм конституції України та права власності українського народу.
Крім того, позивач зазначає, що відведена у власність ОСОБА_2 , земельна ділянка знаходяться в межах пікетів 18-20 Будище - Свидівської захисної дамби. Дамба, як об'єкт нерухомості знаходиться у державній власності та перебуває на балансі Черкаського регіонального управління водних ресурсів, яке є її обслуговуючою організацією.
При прийнятті рішення Свидівоцької сільської ради, Черкаським управлінням захисних масивів дніпровських водосховища (на момент відведення - Черкаське регіональне управління водних ресурсів), як титульним володільцем спірної земельної ділянки, не надавалось погодження на відведення її у власність.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 17.03.2021 року визнано незаконним та скасовано рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам» № 53-18 від 10.07.2015, в частині відведення ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0179, загальною площею 0,1000 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту с. Свидівок.
Прокурор просив суд, усунути перешкоди державі в особі Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ та територіальної громади с. Свидівок в особі Будищанської сільської ради, шляхом скасування державної реєстрації права власності зареєстрованої за ОСОБА_1 , з одночасним припиненням речового права на неї.
Крім того, позивач просив суд усунути перешкоди державі в особі Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ та територіальної громади с. Свидівок в особі Будищанської сільської ради, шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку на користь Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ та територіальної громади с. Свидівок в особі Будищанської сільської ради.
Також позивач просив стягнути з відповідачів на користь прокуратури Черкаської області судовий збір у розмірі 4540,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 22 червня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Усунуто перешкоди територіальної громади с.Свидівок в особі Будищанської сільської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:04:005:0179, площею 0,1000 га, розташованою в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту, шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на дану земельну ділянку, з одночасним припиненням речового права на неї.
Усунуто перешкоди територіальної громади с. Свидівок в особі Будищанської сільської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:04:005:0179, площею 0,1000 га, розташованою в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту, шляхом зобов'язання ОСОБА_1 у її поверненні на користь територіальної громади с. Свидівок в особі Будищанської сільської ради .
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , судові витрати у справі, що складаються із судового збору у розмірі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) гривень 00 коп.
Рішення суду мотивоване тим, що вимога усунути перешкоди держави в користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою, яка відповідно до преюдиційного рішення суду, відноситься до земель водного фонду і вибула з власності державу у незаконний спосіб, шляхом її повернення ОСОБА_1 , є законною та підлягає до задоволення і не потребує окремого скасування правочину, за яким він набув права власності на спірну земельну ділянку.
Крім того, суд вважає, що вимоги заступника прокурора, щодо усунення перешкод шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з одночасним припиненням речового права на неї, також підлягають до задоволення.
В даному випадку позбавлення відповідача права власності на земельну ділянку відповідає інтересам суспільства. Вжиття заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод відповідачів, крім як скасування незаконного рішення органу державної влади, не передбачено законом. Втручання держави в особі органів прокуратури направлене на скасування неправомірного розпорядження щодо передачі земельних ділянок, які відносяться до земель водного фонду у приватну власність громадянам та державної реєстрації права власності є законним, оскільки переслідує «суспільний інтерес».
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У серпні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Барілов Сергій Анатолійович подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом 1 інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду 1 інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Барілова С.А. мотивована тим, що форма 6-зем не є доказом, який підтверджує цільове призначення земельної ділянки та потребує додаткової оцінки суду, оскільки інформація, надана Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, є статистичною, а суд має надати їй оцінку з урахуванням інших, безспірних доказів у справі.
Вказує, що доказами по справі підтверджується лише те, що Рішенням Свидівоцької сільської ради №53-18 від 10 липня 2015 року було не змінене цільове призначення земельної ділянки водного фонду на землі рекреації, а віднесення земельної ділянки до земель рекреації. Вважає, що в даному випадку відбулося віднесення земельної ділянки до певної категорії, а не зміна її цільового призначення.
Стверджує, що відсутність експертизи та достатності доказів не надає можливості безспірно стверджувати, що дана земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:04:005:0179 відноситься до земель водного фонду.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
У серпні 2022 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу зашити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вказує, що Свидівоцькою сільською радою під час відведення у власність ОСОБА_3 порушено порядок встановлення цільового призначення земельної ділянки, оскільки в силу вимог ст. 4 Водного кодексу України землі, зайняті водосховищами, являються землями земель водного фонду. Вказує, що погодження на відведення спірної земельної ділянки не надавалось, що підтверджується листом Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ №808/13 від 14.12.2021. За таких умов, порушено право власності держави в особі титульного володільця Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ, на захисну гідроспоруду - частину Будище-Свидівоцької захисної дамби.
Стверджує, що форма 6-зем є доказом при встановленні цільового призначення землі, про що вказав Верховний Суд України в постанові від 21.01.2015 у справі №6-224цс14.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
11 серпня 2022 року до Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Барілова Сергія Анатолійовича на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 червня 2024 року у справі за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Свидівоцька сільська рада, ОСОБА_2 про усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з одночасним припиненням речового права на неї, та повернення земельної ділянки на користь держави.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 серпня 2022 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Вініченко Б.Б., судді Нерушак Л.В., Новіков О.М.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про її розгляд.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 жовтня 2022 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Вініченко Б.Б., судді Нерушак Л.В., Сіренко Ю.В.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року апеляційне провадження у справі зупинено до набрання законної сили судового рішення у цивільній справі №707/1591/18.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2023 року поновлено провадження у справі.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 березня 2023 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Бородійчук В.Г., судді Нерушак Л.В., Сіренко Ю.В.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року апеляційне провадження у справі зупинено до розгляду касаційним судом цивільної справи №707/1591/18.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Новіков О.М., судді Нерушак Л.В., Сіренко Ю.В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Новіков О.М., судді Карпенко О.В., Сіренко Ю.В.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 20 травня 2024 року справу прийнято до свого провадження.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21 травня 2024 року поновлено провадження у справі та призначено розгляд апеляційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 17.03.2021 року визнано незаконним та скасовано рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам» № 53-18 від 10.07.2015, в частині відведення ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0179, загальною площею 0,1000 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту с. Свидівок. Рішення набрало законної сили 29.04.2021 року.
В даному рішенні встановлено, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду та вибула із власності держави у незаконний спосіб.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, на підставі договору купівлі-продажу №2092 від 27.12.2017 року укладеного між ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М., право власності на спірну земельну ділянку перейшло до останнього, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №38989454 від 27.12.2017 року із одночасним внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та за ОСОБА_1 , зареєстровано право власності №24183022 від 27.12.2017 року.
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Барілова Сергія Анатолійовича не підлягає до задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Як вбачається з положень ч. 2 ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить в тому числі: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 3, ст. 4 ВК України, п. "а" ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 59, ст. 60, ч. 1 ст. 84 ЗК України, у редакціях на час виникнення правовідносин, землі під водними об'єктами, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; іншими водними об'єктами; підземними водами та джерелами; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст.ст. 125,126 ЗК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України та ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 17.03.2021 року визнано незаконним та скасовано рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам» № 53-18 від 10.07.2015, в частині відведення ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0179, загальною площею 0,1000 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту с. Свидівок. Рішення набрало законної сили 29.04.2021 року.
В даному рішенні встановлено, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду та вибула із власності держави у незаконний спосіб.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, на підставі договору купівлі-продажу №2092 від 27.12.2017 року укладеного між ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М., право власності на спірну земельну ділянку перейшло до останнього, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №38989454 від 27.12.2017 року із одночасним внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та за ОСОБА_1 , зареєстровано право власності № 24183022 від 27.12.2017 року.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції, встановлюючи обставини по справі, взяв до уваги вищезазначені факти та, в сукупності з наданими сторонами доказами, оцінив їх під час постановлення своїх висновків.
Крім того, колегія суддів зазначає, що ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року апеляційне провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судового рішення у цивільній справі №707/1591/18. Також, ухвалою Черкаського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року апеляційне провадження у справі було зупинено до розгляду касаційним судом цивільної справи №707/1591/18. Підставами зупинення провадження у справі №707/3213/21 було те, що у справах №707/1591/18 та №707/3213/21 розглядається питання належності земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:04:005:0179 до земель водного фонду.
Постановою Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі №707/1591/18 касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задоволено. Постанову Черкаського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року скасовано. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17 березня 2021 року в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам» від 10 липня 2015 року № 53-18, в частині відведення ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0179, загальною площею 0,1000 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту с. Свидівок залишено в силі.
Отже, судом першої інстанції було вірно вказано, що в рішенні від 17.03.2021 року було встановлено, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, щодо якої установлено спеціальний правовий режим (статті 20, 21, 60, 61 ЗК України та статті 88, 89 ВК України) та рішення про виділення спірної земельної ділянки скасовано.
Відповідно до позиції висловленої в постанові КЦС ВС від 19.12.2019 по справі №520/11429/17, преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.
Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу.
Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов'язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.
Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.
Вказані висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження 14-364цс19), від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19).
Отже районний суд вірно дійшов висновку, що Свидівоцькою сільською радою Черкаського району Черкаської області був порушений порядок надання у власність ОСОБА_2 , спірної земельної ділянки, оскільки було не дотримано вимоги чинного на той час законодавства і дане рішення визнано незаконним та скасовано.
За таких обставин, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вимога усунути перешкоди держави в користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою, яка відповідно до вказаного вище рішення суду, відноситься до земель водного фонду і вибула з власності державу у незаконний спосіб, шляхом її повернення ОСОБА_1 , є законною та підлягає до задоволення і не потребує окремого скасування правочину, за яким він набув права власності на спірну земельну ділянку.
Також, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вимоги заступника прокурора, щодо усунення перешкод шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з одночасним припиненням речового права на неї, також не підлягають до задоволення.
В даному випадку позбавлення відповідача права власності на земельну ділянку відповідає інтересам суспільства. Вжиття заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод відповідачів, крім як скасування незаконного рішення органу державної влади, не передбачено законом. Втручання держави в особі органів прокуратури направлене на скасування неправомірного розпорядження щодо передачі земельних ділянок, які відносяться до земель водного фонду у приватну власність громадянам та державної реєстрації права власності є законним, оскільки переслідує «суспільний інтерес».
Такі висновки районного суду ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Крім того, наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться лише до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо їх оцінки.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Барілова Сергія Анатолійовича залишити без задоволення.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 24 червня 2024 року.
Головуючий: О.М. Новіков
Судді: Л.І. Василенко
Ю.В. Сіренко