Справа № 761/14612/19
Провадження № 2/761/1501/2024
02 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності та ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною та зобов'язання спростування, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказаний позов.
Як вбачається з матеріалів справи, в судові засідання, які відбулись 15 квітня 2024р., та 02 липня 2024р. позивач та його представник не з'явились, про час та місце розгляду справи, сторона позивача повідомлена в установленому законом порядку, поважності причин повторної неявки до суду повідомлено не було, як і не було подано клопотань про розгляд справи за відсутності сторонни позивача.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Як зазначено в ст. 10 ЦПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1) ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989р. у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно ч. 2 ст. 223, п. 3) ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За таких обставин, враховуючи процесуальні строки розгляду справи, з урахуванням того, що позивач повторно не з'явився та не направив до суду свого представника в судове засідання, та відсутністю клопотань про розгляд справи у відсутність сторони позивача, суд приходить до висновку про залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності та ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною та зобов'язання спростування без розгляду.
Керуючись ст. ст. 131, 223, 257, 258 - 261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності та ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною та зобов'язання спростування - залишити без розгляду.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: