Справа №760/14229/24 1-кс/760/6334/24
25 червня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090001830 від 13 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 296 КК України, -
Прокурор, в порядку статті 36 КПК України, звернувся до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке зазначено в прохальній частині клопотання.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100090001830 від 13.06.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.06.2024 приблизно о 16:18 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 в приміщенні магазину «ОДО маркет» невстановлені особи малолітнього віку грубо порушили громадський порядок, а саме розпилили газовий балончик в обличчя громадянину США ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, 13.06.2024 року в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, виявлено та вилучено:
- 2 (два) газові балончики «ПЕРЕЦ - 4»;
- телефон марки «Samsung», у чохлі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ;
Вказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100090001830, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 296 КК України.
У своєму клопотанні прокурор зазначає про те, що вищевказані предмети є процесуальними джерелами фактичних даних (доказів), на підставі яких можуть бути встановлені факти та обставини, що мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню для проведення подальшого експертного дослідження, для якого необхідні спеціальні знання, також є предметом вчиненого кримінального правопорушення та їх визнано речовими доказами у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100090001830, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 296 КК України.
У судове засідання прокурор не з'явився, від нього надійшла заява в якій він просить розгляд даного клопотання проводити у його відсутність та задовольнити його з урахуванням уточнених вимог.
Приписами статті 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя розглядає клопотання про арешт майна за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, однак неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно частини 4 статті 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчим суддею встановлено наступне.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчим суддею встановлено наступне.
Слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090001830 від 13.06.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 296 КК України
Постановою слідчого слідчого відділу відділення ВП-1 Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 від 17 червня 2024 року призначено судову експертизу матеріалів, речовин та виробів у даному кримінальному провадженні..
Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно повинно відповідати вимогам визначеним статті 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.
Так, відповідно до частини 2 статті 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до частини 1 статті 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
Згідно абзацу 1 частини 2 статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
У відповідності до частини 5 статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні прокурора, слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Вказана норма також узгоджується зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до приписів статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Слідчий суддя вважає, що на даний час матеріали клопотання свідчать про те, що майно, яке було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, відповідає критеріям частини 1 статті 170 КПК України, а саме є доказом кримінального правопорушення і відносяться до категорії речових доказів.
Слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно, враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; ту обставину, що виявлені та вилучені речі та документи були визнані речовими доказами; наслідки накладення арешту на майно, тому вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора.
На даний час, будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 370-372, 376, 395 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на речі вилучені під час огляду місця події що проводився за адресою: АДРЕСА_1 газові балончики «ПЕРЕЦ - 4»; телефон марки «Samsung», у чохлі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з забороною його відчуження, розпорядження та користування до моменту прийняття рішення по кримінальному провадженню.
Організацію виконання ухвали та контроль за виконанням ухвали покласти прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1